СЕРОЛОГІЧНІ ТЕСТИ ТА НАБЛЮДЕННЯ СИФІЛІСУ
Включено в листопаді 2015 року
Спостереження за сифілісом обмежено (на додаток до вродженого сифілісу, про який ми тут не говоримо) лише на ранніх стадіях захворювання: Первинний, вторинний та ранній прихований сифіліс (Менше 1 року). Це робиться таким чином, оскільки кінцева мета нагляду полягає у тому, щоб через випадки захворювання знати, як поширюється інфекція в громаді.
Для досягнення цієї мети необхідно, щоб випадки захворювання, про які повідомляється, були фактично повідомлені. Це простіше, чим більш конкретні симптоми і тим простіший мікробіологічний діагноз - аспект, який не зустрічається при сифілісі, особливо при прихованому.
Тому DXIXSP (Головне управління інновацій та управління громадським здоров’ям Департаменту охорони здоров’я Сунти де Галичина) попросив мікробіологічні лабораторії, що складають Галицьку мікробіологічну інформаційну систему (SIMG), підготувати рекомендація щодо первинної медичної допомоги, що ми бачимо далі:
Діагноз: Якщо підозрюється ймовірний випадок захворювання на сифіліс, слід замовити два тести: один трепонемний (FTA-ABS, TPHA, TPPA, EIA) та a нетрепонемний (VDRL або RPR).
Як загальне правило, a негативний трепонемний тест вказує на те, що зараження в минулому та в даний час не існує. Більшість людей, які отримують належне лікування, залишаються позитивними протягом багатьох років або навіть протягом усього життя.
Відстеження: Після лікування первинного, вторинного або раннього прихованого сифілісу рекомендується продовжити лікування нетрепонемний тест (VDRL або RPR), щомісяця протягом перших 3 місяців, а потім через 6 і 12 місяців
Після лікування титрування нетрепонемного тесту має зменшитися протягом наступних шести місяців.
Контакти: Діагностичну оцінку слід проводити всім особам, які мали статевий контакт із випадком первинного сифілісу за 3 місяці до появи симптомів, тобто 6 місяців, якщо це вторинний сифіліс, і 12 місяців раннього лікування прихований сифіліс