Стовп соціальних прав надає громадянам ЄС додаткові права та ефективніше забезпечення. Основа базується на 20 принципах.

європейського

Стовп соціальних прав забезпечує додаткові права та більш ефективне правозастосування для громадян ЄС. Ініціатива базується на 20 принципах, які поділяються на такі три великі категорії:

    рівні можливості та доступ до ринку праці,

соціальний захист та соціальна інклюзія.

Глава I: Рівні можливості та доступ до ринку праці

1. Освіта, навчання та навчання впродовж життя

Кожна людина має право на якісну та інклюзивну освіту, навчання та навчання впродовж життя з метою набуття, підтримання та розвитку навичок, які дозволять їй повноцінно брати участь у суспільстві та успішно адаптуватися до змін на ринку праці.

2. Гендерна рівність

Слід забезпечувати та сприяти рівноправному ставленню до жінок та чоловіків та гендерній рівності у всіх сферах, включаючи участь на ринку праці, умови працевлаштування та розвиток кар’єри.

Жінки та чоловіки мають право на рівну оплату праці за рівну вартість.

3. Рівні можливості

Кожна людина, незалежно від статі, расового чи етнічного походження, релігії чи переконань, інвалідності, віку чи сексуальної орієнтації, має право на рівне ставлення до них у сфері зайнятості, соціального захисту та освіти, а також на доступ до товарів та послуг, доступних для громадськості. . Слід сприяти спеціальному сприянню рівних можливостей для членів недостатньо представлених груп.

4. Активна підтримка при працевлаштуванні

Кожен має право отримувати своєчасну та персоніфіковану допомогу для поліпшення перспектив працевлаштування чи самозайнятості. Сюди входить право на підтримку пошуку роботи, навчання та перепідготовки. Кожен має право на соціальний захист та навчання під час зміни кар’єри.

Молодь має право брати участь у подальшому навчанні, стажуванні чи стажуванні протягом чотирьох місяців після втрати роботи або закінчення навчання.

Безробітні мають право отримувати персоніфіковану, постійну та послідовну підтримку. Тривалий час безробітний має право на персональну детальну оцінку не пізніше 18 місяця безробіття.

II. Глава I: Справедливі умови праці

5. Безпечне та гнучке працевлаштування

Незалежно від характеру та тривалості трудових відносин, працівники мають право на справедливе та рівне ставлення до умов праці, соціального захисту та доступу до навчання. Слід підтримувати перехід на постійну роботу.

Відповідно до законодавства та колективних договорів роботодавці повинні отримати необхідну гнучкість для швидкої адаптації до змін в економічному середовищі.

Слід заохочувати інноваційні форми роботи, що забезпечують якісні умови праці. Слід заохочувати підприємництво та самозайнятість. Потрібно сприяти професійній мобільності.

Розвитку трудових відносин, що призводять до нестабільних умов праці, слід запобігати, зокрема, забороною зловживань нетрадиційними трудовими договорами. Кожен випробувальний період повинен тривати розумний проміжок часу.

6. Заробітна плата

Працівники мають право на справедливу заробітну плату, яка забезпечує гідне життя.

Повинна бути забезпечена відповідна мінімальна заробітна плата, щоб працівники могли задовольняти власні потреби та потреби своїх сімей, враховуючи економічні та соціальні умови, що склалися в країні, забезпечуючи при цьому доступ до ринку праці та заохочуючи пошук роботи. Тим, хто працює, потрібно заважати жити в злиднях.

Заробітна плата встановлюється відповідно до національних правил та практики, прозоро та передбачувано, дотримуючись автономії соціальних партнерів.

7. Інформація про умови працевлаштування та захист у разі звільнення

Працівники мають право письмово інформуватися про свої права та обов'язки, що випливають із трудових відносин на початку трудових відносин, включаючи випробувальний термін.

У разі звільнення працівники повинні бути заздалегідь поінформовані про причини звільнення та дати їм розумний строк попередження. Працівники мають право на ефективне та неупереджене вирішення суперечок та вимагати відшкодування у разі невиправданого звільнення, включаючи належну компенсацію.

8. Соціальний діалог та участь працівників

Відповідно до практики держав-членів, соціальні партнери повинні отримувати консультації щодо розробки та впровадження економічних, зайнятих та соціальних заходів. Поважаючи свою автономію та право на колективні дії, соціальним партнерам слід заохочувати вести переговори та укладати колективні договори з питань, що їх стосуються. Угоди між соціальними партнерами, за необхідності, виконуються на рівні Союзу та його держав-членів.

Працівники або їх представники мають право вчасно інформуватися та консультуватися з питань, що їх зачіпають, зокрема щодо передачі, реструктуризації та злиття підприємств та колективних звільнень.

Потрібно підтримати соціальних партнерів у кращому сприянні соціальному діалогу.

9. Баланс роботи та життя

Батьки та опікуни мають право на достатню відпустку, гнучку роботу та послуги догляду. Жінки та чоловіки повинні мати можливість взяти спеціальну відпустку за однакових умов, щоб виконувати свої обов'язки по догляду, і заохочуватись скористатися цією можливістю збалансовано.

10. Здорове, безпечне та продумане робоче середовище; захист даних

Працівники мають право на високий рівень охорони праці та безпеки праці.

Працівники мають право на робоче середовище, яке відповідає їх професійним потребам і дозволяє тривалий час залишатися на ринку праці.

Працівники мають право на захист своїх персональних даних на роботі та в процесі роботи.

III. Глава I: Соціальний захист та соціальна інклюзія

11. Догляд за дитиною та аліменти на неї

Маленькі діти мають право на доступну якісну освіту та догляд.

Діти мають право бути захищеними від бідності. Діти, що знаходяться в неблагополучному положенні, мають право отримувати конкретні заходи для покращення рівних можливостей.

12. Соціальний захист

Незалежно від характеру та тривалості їх працевлаштування, працівники - і за подібних умов - самозайняті - мають право на належний соціальний захист.

13. Допомога на пошук роботи

Безробітні мають право отримувати належну підтримку державних служб зайнятості для (ре) інтеграції на ринок праці та допомоги на пошук роботи протягом розумного періоду, пропорційно внескам, які вони сплачують, та відповідно до національних правил прийнятності . Ці субсидії не повинні негативно впливати на швидке повернення бенефіціарів на ринок праці.

14. Мінімальний дохід

Кожен має право в будь-який час протягом свого життя отримувати пільги, які гарантують йому мінімальний дохід, необхідний для гідного життя, та забезпечувати йому ефективний доступ до товарів та послуг, що дозволяють йому насолоджуватися справедливий рівень життя. Для пільговиків, які працездатні, виплати з мінімальним доходом повинні бути пов’язані із заходами, що заохочують (повторну) інтеграцію на ринок праці.

15. Доходи за віком та пенсії за віком

Пенсіонери та самозайняті особи мають право на пенсію, яка пропорційна внескам, які вони сплачують, і яка забезпечує їм належний дохід. Жінкам і чоловікам повинні бути надані рівні можливості для отримання пенсійних прав.

Кожна людина має право на гідність у старості та на наявність достатніх засобів для цього.

16. Охорона здоров’я

Кожна людина має право на своєчасну та доступну медичну допомогу як для профілактики, так і для лікування.

17. Соціальна інтеграція людей з інвалідністю

Люди з інвалідністю мають право, з одного боку, на підтримку доходів, яка забезпечує їм гідне життя, а з іншого боку, на послуги, що дозволяють їм брати участь на ринку праці та в суспільстві, і, по-третє, на робоче середовище пристосовані до їхніх потреб.

18. Довготривалий догляд

Кожна людина має право на доступні, довгострокові та якісні послуги з догляду, зокрема домашній догляд та послуги на базі громади.

19. Житло та допомога для бездомних

Потребуючі повинні мати доступ до якісного соціального житла чи допомоги на житло.

Вразливі особи мають право на належну допомогу та захист від примусових виселень.

Бездомним людям слід забезпечити належне житло та послуги для сприяння їх соціальній інтеграції.

20. Доступ до основних послуг

Кожен має право на якісні основні послуги, включаючи водопостачання, санітарію, енергетику, транспорт, фінансові та цифрові телекомунікаційні послуги. Слід забезпечити підтримку тих, хто цього потребує, щоб вони могли отримати доступ до цих послуг.