Гострі гіперглікемічні ускладнення. Кетоз, кетоацидоз та гіперосмолярний

гострі

Первинна оцінка пацієнта з гіперглікемічною декомпенсацією повинна включати: тривалість та тип діабету, звичайне лікування (дієта та фізичні вправи +/– пероральні антидіабетики +/– аналог GLP-1 +/– інсулін), ступінь звичайного глікемічного контролю (HbA1c), визначення капілярної глюкози крові та кетонемії, якщо глюкоза в крові становить ≥ 300 мг/дл постійно (табл. 1), причина поточної декомпенсації, якщо така є, та час еволюції.

Лікування кетозу

Гіперглікемічна декомпенсація у хворих на цукровий діабет класифікується як проста гіперглікемія, діабетичний кетоз, діабетичний кетоацидоз (ДКА) та гіперосмолярна некетотична гіперглікемічна декомпенсація (DHNNC).

Кетоз частіше зустрічається при цукровому діабеті типу 1. Інсулінопенія є визначальним фактором його патогенезу. Його наявність при цукровому діабеті 2 типу змушує шукати причину цієї інсулінопенії, в даному випадку, можливо, відносної.

Лікування ніколи не повинно обмежуватися тим, що характерне для інсулінопенії. Причину цього потрібно шукати і лікувати. При діабеті 1 типу це, як правило, інтеркурентний фебрильний процес, пропущені дози інсуліну та/або трансгресії. При діабеті 2 типу ми завжди будемо думати про інтеркурентні процеси певної клінічної сутності: септичний процес, кортикостероїдна терапія, гостра ішемічна хвороба серця тощо.

Пізній діагноз діабетичного кетозу переросте у кетоацидоз внаслідок поступового накопичення кетонових тіл та споживання основ. Це частіше зустрічається при цукровому діабеті 1 типу.

Кетоз буде лікуватися на рівні первинної медичної допомоги за допомогою швидкого інсуліну s.c. призначений для прийому всередину + пероральне зволоження. Коли глюкоза в крові починає зменшуватися, ми будемо додавати цукристі продукти під час їжі (для зменшення ліполізу):

  • Натуральні фруктові соки.
  • Молоко та/або знежирені йогурти.
  • У поєднанні з печивом та нежирними овочевими пюре.
  • Приклад: 100-200 мл соку, через годину 200 мл молока та два печива, через годину легкі рослинні вершки.
  • Не додайте жиру або занадто багато білка.

При діабетичному кетозі також слід вводити інсулін. Процедура буде такою:

Пацієнтам, які отримують інсулін: дайте швидкі добавки інсуліну, що складають дель% їх звичайної загальної дози, розділеної на чотири прийому, які ми рекомендуємо (+/– кожні 4-6 годин).

Пацієнти, які не отримували інсулін: інсулінуйте з 0,3-0,4 МО/кг/добу та розподіляйте по чотирьох прийому, які ми рекомендуємо.

Якщо метформін, вивести його під час кетотичної декомпенсації.

Критерії направлення

З первинної медичної допомоги пацієнт з гіперглікемічною декомпенсацією буде направлений до лікарні (Рисунок 1):

Якщо глюкоза в крові> 400 мг/дл та/або максимальна кетоневрия.

Невимушена блювота або нездатність підтримувати гідратацію через рот.

Порушення дихання або свідомості.

Еволюція декомпенсації> 24 год.

Відсутність поліпшень через 12-24 год після початку лікування.

Неможливість застосовувати терапевтичні заходи (відсутність підтримки сім'ї).

Кетоацидоз буде підозрюватися у пацієнтів з діабетом 1 типу із блювотою, тахіаритмією, диханням Куссмауля, помутнінням тощо. У цих випадках зверніться до лікарні, але після підтвердження гіперглікемії та кетозу почніть:

Внутрішньовенно вводять фізіологічну сироватку швидкими темпами, як правило, це молоді пацієнти і не пов’язують серцеві захворювання.

Внутрішньом’язово або внутрішньовенно швидкий інсулін (не під впливом) болюс 8-10 МО.

Некетотична гіперглікемічна гіперосмолярна декомпенсація виникає у хворих на цукровий діабет 2 типу, із запасом інсуліну та труднощами доступу до води (через прикуту до ліжка та низький рівень свідомості, зміну центру похилого віку та спраги ...).

У цих випадках найважливішим є зневоднення і стан гіперосмолярності.

Пов’язують високий ризик тромбоемболії

Їх слід лікувати гідратацією як пріоритет, як правило, внутрішньовенний шлях буде необхідним із високою швидкістю відповідно до захворювань серця та/або функції нирок.

Лікування буде завершено в лікарняному режимі внутрішньовенним/внутрішньом'язовим інсуліном.