Агрономічна характеристика 20 сортів квасолі, Vigna radiata (L.) Вільчек, за три сезони посадки, в Маракаї, штат Арагуа, Венесуела

P. M. Madriz Istúriz 1 та J. F. Luciani Marcano

1 Агрономічний факультет. Центральний університет Венесуели. [email protected]

Ключові слова: Мунг, Vigna radiata, сорти, агротехнічні характеристики, час сівби.

Агрономічна характеристика 20 сортів манга,

Vigna radiata (Л.) Вільчек протягом трьох сезонів, в

Маракай, штат Арагуа, Венесуела

Ключові слова: Мангбін, Vigna radiata, сорти, агрономічні характеристики, строки сівби.

Отримано 7-20-2001 Прийнято 12-1-2003

Вступ

Мунг (Vigna radiata (L.) Wilczek) - це продовольча бобова культура, головним дослідницьким центром якої є Азіатський центр досліджень та розвитку овочів (AVRDC) на Тайвані, Азія. У цьому центрі отримані сорти прямостоячого та компактного типу з циклом вирощування 40-100 днів, виробництвом 80% стручків у перший урожай, високим виробництвом грона, стручків, насіння/стручків, вага 1000 насіння більше 50 г і врожайність більше 2000 кг/га; Вони також досягли сортів, пристосованих до високих температур і посухи (1, 3, 4, 15, 17).

Враховуючи важливість вирощування бобових маш, або також відомих як китайська квасоля, у Венесуелі та необхідність випробовування інтродукованих сортів, здатних адаптуватися до наших агроекологічних умов, було запропоновано агрономічно охарактеризувати 20 інтродукованих сортів бобових маш за три сезони сівби, в умовах Маракая, штат Арагуа, як попередній крок до його оцінки та перевірки на виробничих площах.

Матеріали і методи

У сезони дощів, з травня по серпень 1994 р., Починаючи з дощів, жовтня 1994 р. - січня 1995 р. Та сухого, січня - квітня 1995 р. (Таблиця 1), в експериментальному полі Інституту агрономії факультету агрономії оцінювали 20 генотипів квасолі. Центральний університет Венесуели, Маракай, штат Арагуа (455 н.м.) Аналізи ґрунту проводили з такими результатами: текстура супіску, рН: 6,78; вміст органічної речовини 1,27%, електропровідність 201 і концентрація в ppm P, K, Ca і Na 123; 55; 1398 та 11 відповідно.

Було вивчено двадцять сортів (табл. 2), з яких 18 були представлені з Азіатського центру досліджень та розвитку овочів, AVRDC, Тайвань, один із Тропічного агрономічного дослідницького та навчального центру, CATIE, Коста-Ріка, та один під назвою Acriollado, походження невідоме, яка була взята в якості свідка для використання в різних розслідуваннях в країні (13, 14) та в промислових культурах.

В експериментальній конструкції були рандомізовані блоки з 20 обробками та 4 повтореннями. Кожна ділянка складалася з 4 ниток довжиною 7 м та 0,5 м між нитками. Початкова чисельність становила 133 333 рослини/га. Площа оцінки становила 5 м 2, розташована в 2 центральних нитках. Через 5 днів спостерігали появу 50% сходів. У випробуваннях сезонів дощів було проведено три зрошення, одне з них - поселення до сівби, інші - через 7 та 14 днів після сівби, в решту періоду волога забезпечувалась дощами. Для випробування випуску дощу потрібно було провести 5 зрошень: під час сівби, на 14 та 21 день, перед цвітінням та під час заповнення зерен через нерегулярність дощів. У посушливий сезон застосовували щотижневий полив.

квасолі

На час збору врожаю було обрано 10 рослин навмання, на ефективній площі кожної ділянки, і отримано середнє значення таких змінних: висота рослини (см); кількість пучків на рослину і стручків на рослину, довжина стручка (см), кількість насіння на стручок, урожай зерна в грамах на рослину та урожай зерна в кг з гектара, останній на основі 12% вологості насіння, отриманого в ефективному 5 м 2 врожаю.

Для аналізу результатів кожної змінної проводили дисперсійний аналіз (ANAVAR) та тести середнього рівня Дункана. Оскільки випробування на однорідність дисперсії помилок Бартлетта (таблиця 9) показало, що дисперсії помилок місцезнаходжень не є однорідними, індивідуальний аналіз сортів проводився в кожен сезон.

Результати і обговорення

Кількість гронів/рослина (NRP) продемонструвала надзвичайно значущі відмінності між сортами в тесті сезону дощів (таблиця 3) та значні відмінності в посушливий сезон (таблиця 5). Середнє виробництво грона за сезон становило 8,84; 4,34 та 6,29 грона/рослина (дощі, кількість дощу та сухий відповідно). Сорт із найбільшою кількістю гронів був ML 267 з 12,10; 5,73 та 9,93 грона/рослина за відповідним сезоном, і одним з найменш урожайних був VC 1178A (таблиці 6, 7 та 8). Сезон з найбільшим виробництвом був сезоном дощів та найменшим опадів. Результати останніх двох епох відрізняються від робіт Мацугани та ін. (7), в Бангладеш, де вони пояснили вплив сезону сівби, отримавши значення грона/рослини 37,0; 14,4 та 12,8 у дощових, пізніх дощових та посушливих сезонах відповідно. Зі свого боку, Пелаес та Малуенга (11) у місті Турен, штат Португеза, виявили середній показник 7,29 грона/рослина в сезон дощів, що перевищує показники, отримані за останні два сезони.

Щодо кількості стручків на рослину (НВП), ANAVAR показали надзвичайно значущі відмінності для сортів у випробуваннях (таблиці 3, 4 та 5). Змінна зменшилась від дощового до сухого сезону з додатковим зрошенням до сезону дощів. Варіація тесту на дощ становила від 13.15 до 35.0 стручків/рослина (таблиця 6). У випробуванні виходу дощу значення коливались від 8,75 до 21,75 стручків/рослина (таблиця 7), а в посушливий сезон 9,78 та 30,43 стручків/рослина (таблиця 8). У роботі Циунга (18) повідомлялося, що кількість стручків/рослини має тенденцію до зменшення в місяці, коли менше опадів. Що стосується сортів, то було помічено, що Acriollado та ML 267 мали високу кількість стручків на рослину відповідно 35,00 та 33,28 відповідно в сезон дощів. У сезон дощів та сухості ML 267 виділявся відповідно 21,75 та 30,43 стручками/рослина. Середнє значення за часом відповідало роботам Tickoo та ін. (17), між 16,1 та 78,3 стручками/рослина, але вони були нижчими, ніж ті, про які повідомляв Сантелла (14), із 38,27 стручків/рослина в сезон дощів.

Аналіз дисперсії довжини стручків (LV) також дав дуже значущі відмінності між сортами. У першому дослідженні значення були виявлені між 6,78 (PUSA 9173) та 10,52 см (VC 2768A) для 12 груп згідно з тестом Дункана (таблиця 6); у тесті на випуск дощу варіація довжини становила від 7,26 (NM 51) до 9,91 см (VC 1178B), для 9 груп (таблиця 7), а в третьому тесті вона коливалась від 7,19 (PUSA 9173) до 9,61 см (VC 1178B), також утворюючи 9 груп (таблиця 8). Ця інформація відповідає тій, яку вказали Сантелла (14) та Інфанте (5) у сезон дощів. Однак було помічено, що в останніх двох тестах значення зменшувались щодо тесту на дощ. Найду та Сатьянараяна (8) посилаються на вплив навколишнього середовища на сорти квасолі, пояснюючи, що сорти з високою середньою довжиною стручків можуть бути вкрай нестабільними під впливом змін середовища. Поведінка ML 267 було чудовим, що дало найбільшу кількість скупчень/рослина та стручки/рослина, але в цьому випадку це був один із сортів з найменшою довжиною стручків.

У врожайності в грамах на рослину (RPP) випробування сезону дощів та сухого періоду показали значні відмінності для сортів з імовірністю 5% (таблиці 3 та 5) та із середньою врожайністю 14,82 та 9,26 г/рослину відповідно (таблиці 6 та 8). Загалом прибутки відповідають тим, які повідомляють інші національні автори (5, 13).

Можна сказати, що відповідно до часу це може бути використання насіння конкретних сортів. У сезон дощів рекомендуються VC 1973C, VC 3541B, VC 2764B, VC 4503A та VC 1973A. Для сезону дощів VC 4355A, VC 2768A, VC 2764B, VC 3890B та Acriollado, а для сухого сезону VC 1178B, VC 1973A та ML 267, урожайність яких була найвищою. Залишається протестувати інші випадки, такі як середина сезону дощів, що сприяє розвитку врожаю та якості насіння (5, 18) та врахувати інші місця (11), для перевірки та рекомендації генотипів.

Висновки

Відмінності між сортами спостерігались у змінних висоті рослини, кількості скупчень/рослина, стручках/рослині, насінні/стручку, урожайності/рослині та врожайності в кг/га.

Серед досліджуваних сортів вони виділялися своєю гарною поведінкою та високими значеннями в складі врожайності: VC 1973C, Acriollado, VC 1973A, VC 2768A та VC 1178B. Генотип ML 267 отримав високі значення кластерів/рослина, стручки/рослина та насіння/стручок, але був нижчим за іншими змінними, такими як довжина стручка, що не дозволяло отримати кращі врожаї.

Сорти, посіяні в сезон дощів, демонстрували кращу поведінку, з іншого боку, в сезон дощів і посухи на них впливали менш сприятливі екологічні умови. Отже, за часом висіву можна рекомендувати певні сорти з високим потенціалом урожайності.

Відмінності між сортами в досліджуваних сезонах показують, що інші сезони або моменти сівби слід перевіряти відповідно до генотипів, клімату та ґрунту для найкращої інтерпретації їхньої поведінки та рекомендацій у районах виробництва країни.

Автори висловлюють подяку Раді з наукового та гуманістичного розвитку Центрального університету Венесуели за фінансування цієї роботи через проект № 01.30.3305.94. Доктору Альваро Монтальдо для перегляду рукопису та професору Амеріці Трухільо де Леал за підтримку в статистичній частині.

Цитована література

1. Азіатський центр досліджень та розвитку овочів, AVRDC. 1979. Звіт про досягнення AVRDC 1978. Шаньхуа, Тайнань. 71-71 с. [Посилання]

2. Бук, Д.Ф. та Т.М. Деревина. 1978. Оцінка мангбею під зрошенням у північній Австралії. 1-й Міжнародний симпозіум Мангбея. AVRDC. Шаньхуа, Тайнань. стор. 107-11. [Посилання]

3. Дуке, Ф., Г. Пессана і П. Де Кіро. 1987. Попереднє дослідження або поведінка 21 сорту манго фейджао в Ітагуаї. Бразильські сільськогосподарські дослідження 22 (6): 593 ? 598. [Посилання]

4. Фернандес, Джорджія Дж. та С. Шанмугасундаран. 1998. Програма вдосконалення квасолі Мунг AVRDC: минуле, сьогодення та майбутнє. В: Мангбін Матеріали ІІ Міжнародного симпозіуму. AVRDC. Шаньхуа, Тайнань. стор. 58-69. [Посилання]

5. Infante, N. 2001. Фенологічне та агрономічне дослідження трьох генотипів квасолі (Vigna radiata Л. Вільчек) у місті Маракай, штат Арагуа. Дипломна робота. Центральний університет Венесуели, факультет агрономії, кафедра агрономії, Маракай. 126 с. [Посилання]

6. Газон, Р. Дж. 1978. Потенціал урожайності Vigna radiata і Вінья Мунго влітку дощові обсівні райони Австралії. 1-й Міжнародний симпозіум Мангбея. AVRDC, Шаньхуа, Тайнань. стор. 24-27. [Посилання]

7. Мацугана Р., А. Хамід та А. Хашем. 1988. Сезонне розподіл цвітіння і набору стручків мангбіну в різні сезони в Бангладеш. В: Мангбійський збірник Другого міжнародного симпозіуму. AVRDC. Шаньхуа, Тайнань. стор. 239-243. [Посилання]

8. Найду, Н. В. та А. Сатьянараяна. 1991. Асоціація між середніми показниками продуктивності та параметрами стабільності в greengranPhaseolus radiatus). Indian Journal Agricultural Sciences 61 (6): 420-421. [Посилання]

9. Налампанг, А. 1978. Виробництво мангбійських зерен у Таїланді. 1-й Міжнародний симпозіум Мангбея. AVRDC, Шаньхуа, Тайнань. с 12-14. [Посилання]

10. Navarro, R. S. 1988. Виробництво та дослідження мангбійських філіппін. В: Мангбійський збірник Другого міжнародного симпозіуму. AVRDC. Шаньхуа, Тайнань. с 631-635. [Посилання]

11. Пелаес, Н. та А. Малуенга. 2000. Фенологічна оцінка восьми генотипів квасолі (Vigna radiata (L.) Wilczek), у двох місцевостях португальської держави. Дипломна робота. Центральний університет Венесуели, факультет агрономії, кафедра агрономії, Маракай. 68 с. [Посилання]

12. Садасівам Р., Н. Натрараяратам, Р.Ц. Бабу, В. Муралідхаран та С.Р. Шрі Рангазамі. 1988. Реакція сортів мангбея на стрес вологи в грунті на різних фазах росту. В: Мангбін Матеріали ІІ Міжнародного симпозіуму. AVRDC. Шаньхуа, Тайнань. стор. 260-262. [Посилання]

13. Сантаелла, C. 1990. Вплив гербіцидів до та після появи на боротьбу з бур’янами у квасолі маш (Vigna radiata (Л.) Вільчек). Дипломна робота. Центральний університет Венесуели, факультет агрономії, кафедра агрономії, Маракай. 126 с. [Посилання]

14. Сантелла, М. 1996. Агрономічна оцінка семи генотипів квасолі (Vigna radiata (Л.) Вільчек). Дипломна робота. Кафедра агрономії факультету агрономії Центрального університету Венесуели. Маракай. 42 с. [Посилання]