Міжнародне дослідження, що порівнювало дані 15000 хворих на рак, виявило, що 30-50 відсотків пацієнтів мали певний ступінь анемії до початку лікування, збільшення на 50-70 відсотків під час протипухлинного лікування. Анемія не тільки погіршує якість життя пацієнтів, але й знижує ефективність лікування, що може негативно вплинути на їх шанси на одужання та виживання.
Що таке анемія?
Для функціонування організму необхідний кисень. З легенів кисень транспортується до клітин одним із компонентів крові - еритроцитами. У еритроцитах залізовмісний білок, гемоглобін, пов'язує кисень. Якщо кількість еритроцитів або кількість гемоглобіну зменшується, постачання організму киснем погіршується. Цей стан - анемія.
Кількість еритроцитів і рівень гемоглобіну досліджують у зразку крові. Нормальний рівень гемоглобіну перевищує 11,5 грамів на децилітр у жінок та вище 13 грамів на децилітр у жінок. Симптоми анемії зазвичай виникають при зниженні рівня гемоглобіну.
Пухлина запускає ряд патологічних процесів в організмі пацієнта, які призводять до зменшення кількості еритроцитів. Баланс порушений, більше еритроцитів гине, ніж виробляється, і середня тривалість життя еритроцитів зменшується зі 120 днів до 60-90 днів внаслідок патологічних процесів.
Ступінь анемії також залежить від типу, стадії та лікування пухлини. Анемія була частіше після хіміотерапії, ніж після променевої терапії, і коли два способи лікування поєднувались, анемія виявлялася ще більшою кількістю та тяжкістю.
Чому анемія небезпечна?
У пацієнтів з анемічними пухлинами часто спостерігається така форма втоми, яку неможливо усунути відпочинком або сном. Характеризується фізичною слабкістю, дратівливістю, зниженням здатності до концентрації уваги, розумово-фізичним уповільненням, незацікавленістю. Симптомами можуть бути також задишка, прискорене дихання та серцебиття, надмірне серцебиття, запаморочення, шум у вухах, блідість, втрата апетиту, біль у м’язах та кінцівках. Разом це суттєво погіршує якість життя пацієнтів.
Через анемію подача кисню до пухлин зменшується, а клітини пухлини в дефіцитному киснем середовищі більш стійкі до променевої терапії та хіміотерапії. Як результат, ефективність лікування погіршується, а шанси пацієнта на одужання та виживання погіршуються. Клінічні дані доводять, що лише анемія може зменшити шанси на виживання на 20-40 відсотків. Особливо це стосується пухлин голови та шиї, гінекологічних та легенів, але висновки в основному справедливі і для інших типів пухлин.
Причини: зміна рівня гормонів, дефіцит заліза та кровотечі
Виробництво еритроцитів в організмі регулюється гормоном, який називається еритропоетин (ЕРО), що виробляється нирками. Нестача кисню в організмі збільшує кількість гормону, через що стовбурові клітини починають виробляти еритроцити зі стовбурових клітин. В результаті захворювання вироблення еритропоетину падає нижче необхідного рівня, а також зменшується кількість стовбурових клітин кісткового мозку. Таким чином, у сукупності цей процес може також призвести до анемії.
Оскільки гемоглобін є залізовмісним білком, організм потребує заліза для його виробництва. Дефіцит заліза також може призвести до збільшення крововтрати, зменшення споживання заліза та погіршення всмоктування в кишечнику. Вивільнення заліза для виробництва гемоглобіну з власних запасів організму також може бути запобігано патологічними процесами, які також пошкоджують вироблення еритроцитів. Хіміотерапія та променева терапія при лікуванні онкологічних хворих також можуть значно збільшити анемію за допомогою різних механізмів.
Часто першим симптомом ракових захворювань - раку шийки матки, матки, голови та шиї - є кровотеча. Навіть невеликі, але безперервні кровотечі та крововтрати можуть викликати сильну анемію.
Терапія: переливання крові, гормональна терапія та заміна заліза
Якщо анемія має важкі симптоми, найшвидший спосіб боротьби з нею - це переливання крові (переливання). Під час переливання крові відсутні у пацієнта еритроцити замінюються еритроцитами від інших людей тієї ж групи крові. Для цього доступні різні, суворо контрольовані препарати крові.
Тридцять відсотків хворих на рак отримують заміну еритроцитів принаймні один раз і 16 відсотків багаторазово. Оцінка ефективності методу може бути порушена через ускладнення, що виникають. Мабуть, найвідомішим із ускладнень є те, коли організм не приймає сторонні еритроцити, і це може спричинити низку процесів різного ступеня тяжкості, які можуть навіть загрожувати життю пацієнта. Часті переливання крові можуть пошкодити імунну систему пацієнта, знижуючи ефективність власного захисту пацієнта від пухлин. Рівень калію та заліза може підвищуватися, а раптове підвищення рівня еритроцитів може спричинити проблеми з кровообігом у серцевих хворих. Не можна також нехтувати тим фактом, що сприятливий ефект здачі крові є тимчасовим, оскільки введені еритроцити з часом гинуть.
Можна штучно приготувати та використовувати еритропоетин, описаний вище. В організмі цей гормон запускає утворення еритроцитів у кістковому мозку, що може зменшити анемію пацієнта за допомогою власних новоутворених клітин крові.
Від 50 до 60 відсотків пацієнтів реагують на лікування ЕРО. Переваги лікування включають відсутність ускладнень переливання крові та постійне вироблення еритроцитів. Однак, плануючи лікування, слід враховувати, що для досягнення ефекту іноді потрібно кілька тижнів, тому, якщо лікар вважає це доцільним, бажано розпочинати лікування на ранніх стадіях анемії.
При лікуванні певних захворювань в Угорщині уповноважені лікарі можуть використовувати еритропоетин для лікування анемії. Лікування ЕПО може застосовуватися для лікування анемії при лікуванні гематологічних захворювань, пухлин молочної залози, яєчок, яєчників, шийки матки, голови та шиї та легенів. Серйозні побічні ефекти рідко зустрічаються при лікуванні ЕРО.
Залізо можна замінити таблетками або шляхом внутрішньовенних ін’єкцій. Недоліком пероральної заміни заліза є те, що залізо важко всмоктуватися з кишкового тракту в необхідній кількості. Вони можуть негативно вплинути на і без того досконале всмоктування різних кишкових захворювань, ліків або продуктів харчування. Серед побічних ефектів прийому заліза є нудота, діарея, запор, також можуть виникати інші скарги на живіт. Внутрішньовенне введення заліза є найефективнішим способом швидкого заміщення заліза. У цьому випадку побічні ефекти включають біль у кістках та суглобах, а також алергічні реакції. Однак важливо надходити в організм лише необхідну кількість заліза, оскільки передозування також може мати шкідливі побічні ефекти.