Рослини - це аптека природи, і тому вчені постійно вивчають їх, відкриваючи щодня нові та перспективні властивості. На цій сторінці ми проаналізуємо деякі з них, але лише в тому сенсі, щоб представити їх, щоб читач міг їх відкрити та пізнати. Перш ніж застосовувати ці рослини в лікувальному сенсі, слід проконсультуватися зі своїм сімейним лікарем.

лікарські

B

Бейлауен (Haplopappus baylahuen)

Це одна з 10 найбільш використовуваних лікарських рослин в Чилі. Це трава, яка зустрічається в гірських хребтах від I до IV регіону Чилі. Балахуен містить гетерозиди різних типів, флавоноїди та кумарини. Ці сполуки відповідають за єдину лікарську властивість, яка досліджена фармакологічно: антимікробну властивість. З давніх часів його застосовували медикаментозно, головним чином для полегшення проблем із шлунком, але в даний час були виявлені й інші властивості, такі як, наприклад, що він може допомогти поліпшити застуду, грип, пневмонію. Він сприяє перетравленню жирів і білків, використовується як афродизіак та антисептик, має протиздутну дію та стимулюючі та очищаючі властивості, головним чином, печінки та жовчного міхура. Використовуються не тільки листя, а й квіти та стебла. У настої: три листки кладуть у склянку окропу. Пийте гаряче та несолодке після їжі протягом декількох тижнів, щоб розглядати як тонізуючий засіб для травлення та як стимулятор функції жовчі. Для приготування: put літра води і дві столові ложки рослини кип’ятити до кипіння. Його приймають чашками, щоб поліпшити дискомфорт у шлунку.

Болдо (Peamus boldus Mol.)

Болдо - чагарник, який родом з Чилі, країни з найвищим виробництвом, заввишки від трьох до шести метрів і може досягати до восьми метрів. Вони являють собою листя болдо, які видають дуже ароматний запах, частина куща використовується в лікувальних цілях. Його активними інгредієнтами є ефірна олія, терпени, такі як терпінол, гіркі алкалоїди, такі як болдин та ізоболдин, флавоноїди та дубильні речовини. Традиційне застосування: а) внутрішнє застосування, у вигляді інфузій, проти шлунково-кишкового дискомфорту та утрудненого травлення (диспепсія), як м’яке проносне, захисник печінки та нервовий заспокійливий засіб, б) зовнішнє застосування у ваннах та припарках при ревматичних та невралгічних болях. Настій готують з 1 ст. в 1 літрі окропу; пити три чашки на день. Його можна використовувати у ваннах та припарках. Запобіжні заходи: не застосовувати у разі обструкції жовчних проток (жовтяниця). Не рекомендується приймати всередину під час вагітності або дітям до 10 років. Не використовуйте протягом тривалого періоду часу або у висококонцентрованих настоях. У пацієнтів з каменями в нирках застосовувати лише під наглядом лікаря. Уникайте його приготування в алюмінієвому посуді.

Пастуша сумка (Capsella bursa-pastoris)

Це однорічний трав'янистий вид фанерогамів, корінний у Східній Європі та Малій Азії, хоча натуралізований у багатьох частинах світу, особливо в холодному кліматі, і вважається звичайною травою. Ця рослина названа за форму свого плоду, який схожий на мішок, який використовують пастухи. Його ефірна олія часто використовується як гіпотензивний засіб (для зниження артеріального тиску), сечогінний засіб (збільшує кількість сечі), а також для загоєння ран у вигляді мазі або мазі. Відвар рослини використовується для лікування травних станів, туберкульозу, дисменореї, гіпертонії та нефриту. Місцево та всередину застосовується для лікування виразки, запалення та подразнення слизових оболонок. Порошок з висушеного листя використовують для сушіння ран. Настоянка свіжої рослини використовується для регулювання менструальних розладів, циститу та діареї.