Банан і спорт
Банан пов’язаний із поліпшенням фізичної працездатності, але особливо з відновленням після прийому після тренування, завдяки вмісту калію та тому, що це вуглевод із середнім високим глікемічним індексом (від 60 до 70). Вони є важливим джерелом фітохімікатів, що сприяють зміцненню здоров’я.
Банан вважається однією з найбагатших на антиоксиданти їжі, оскільки містить кілька біоактивних сполук, таких як фенольні сполуки, каротиноїди, біогенні аміни та фітостерини, які вкрай бажані в раціоні через безліч позитивних наслідків для здоров'я, оскільки багато з цих сполук є антиоксидантами.
У минулому банани ефективно використовувались для лікування різних захворювань, включаючи зменшення ризику багатьох хронічних дегенеративних розладів.
Як і інші важливі фрукти, банани мають характерну матрицю біоактивних сполук. Особливу увагу в сирих та дозрілих бананах приділяють фенолам, каретоноїдам, флавоноїдам та біогенним амінам. Завдяки цим біоактивним сполукам банани мають більшу антиоксидантну здатність, ніж деякі ягоди, трави та овочі, і ця здатність зростає під час зрілості плодів.
Основними класами флавоноїдів, виявлених у бананах, є флаваноли, до складу яких входить кверцетин, мірицетин, кемпферол та ціанідин.
Флавоноїди виступають захисними поглиначами проти вільних радикалів, отриманих з кисню, та активних форм кисню, відповідальних за старіння та різні захворювання.
Банани є хорошими джерелами каротиноїдів, такими виявленими каротиноїдами були лютеїн, β-каротин, α-каротин, віолаксантин, ауроксантин, неоксантин, ізолютеїн, бета-криптоксантин та альфа-криптоксантин.
Споживання цих каротиноїдів покращує імунітет і знижує ризик захворювань, таких як рак, діабет та проблеми із серцем (Krinsky and Johnson, 2005)
Каротиноїди провітаміну А легко засвоюються та перетворюються у вітамін А в організмі людини; тим самим допомагаючи полегшити дефіцит вітаміну А (Van de Berg et al., 2000)
Бананова м’якоть містить дофамін, допу, каротини, норадреналін та аскорбінову кислоту з високою антиоксидантною активністю. Його антиоксидантна активність обумовлена не тільки вмістом фенолу, але і багатьма іншими сполуками, такими як вітамін С, вітамін Е та β-каротин, які відповідають за покращення антиоксидантного потенціалу.
Завдяки високому вмісту заліза банан рекомендується головним чином для хворих на анемію, а також виявився корисним для контролю артеріального тиску, оскільки в ньому мало солі та багато калію. Серотонін, який він містить, допомагає подолати або запобігти депресії.
Стійкий крохмаль підходить для дієти для хворих на серце та діабетик завдяки своїй гіпохолестеринемічній дії та позитивному впливу на кишечник людини.
Банан показав, що він корисний при лікуванні діабету завдяки своєму антигіперглікемічному ефекту в багатьох випробуваннях на тваринах (Alarcon-Aguilara et al., 1998).
Багатий каротиноїдами, що захищають від розладів авітамінозу А.
Дофамін, аскорбінова кислота та інші антиоксиданти, присутні в бананах, зменшують плазму та підвищують стійкість до окислювальної модифікації ліпопротеїдів низької щільності. Норадреналін і дофамін, присутні в бананах, підвищують кров'яний тиск, а серотонін пригнічує шлункову секрецію, стимулюючи гладку мускулатуру кишечника (Kumar et al., 2012).
Згідно з дослідженням (Sabater-Molina, Larqué, Torrella, & Zamora, 2009).
Вживання банану на дієті знижує рівень глюкози в крові натще і холестерину ЛПНЩ/ЛПВЩ пропорційно. Це хороше джерело дієтичних фрукто-олігосахаридів, які вважаються функціональними складовими їжі. Вони знижують рівень холестерину в сироватці крові, покращують засвоєння мінеральних речовин та стимулюють ріст непатогенної мікрофлори кишечника завдяки своєму пребіотичному ефекту.
Згідно (Cressey, Kumsaiyai, & Mangklabruks, 2014), щоденне споживання банана покращує чутливість до інсуліну у хворих на цукровий діабет, а також демонструє гіпохолестеринемічну активність .
Фітостерини можуть забезпечити захист від найпоширеніших видів раку, таких як рак товстої кишки, молочної залози та передміхурової залози (Quílez et al., 2003). Вони впливають на шляхи передачі сигналу, які регулюють ріст та апоптоз пухлини, мембранну структуру та функцію пухлинних клітин та імунну функцію господаря.