виявили

Проблеми зі здоров’ям, пов’язані з ожирінням, добре відомі. Однак худість не є синонімом здоров’я. Насправді, в останнє десятиліття було охарактеризовано існування "хибно худих" особин. Це люди, які мають нормальну вагу відповідно до свого зросту, але які мають ознаки, пов’язані з ожирінням, такі як відкладення вісцерального жиру та підвищений ризик захворювання на цукровий діабет 2 типу та серцево-судинні захворювання.

Цей синдром, відомий у науковій літературі як "ожиріння з нормальною вагою", пов'язаний із прийомом незбалансованої дієти, багатої жирами або надлишком простих цукрів, і зниженням фізичної активності, і становить серйозну проблему охорони здоров'я. За підрахунками, до 20% світового населення може опинитися в ситуації метаболічного ризику, але цим особам не поставлять діагноз через відсутність явних ознак надмірної ваги або ожиріння, а в деяких випадках вони навіть не можуть представити зміна маркерів крові. Тому важливо знайти нові біомаркери, які дозволяють ранньо виявити ризик розвитку тонкого хибного фенотипу, з метою реалізації відповідних стратегій профілактики.

Дослідницька група з нутрігеноміки та ожиріння Університету Балеарських островів, яку очолює доктор Андреу Палу, разом із доктором Полою Олівер роками характеризує хибний тонкий фенотип і шукає ранні біомаркери метаболічного ризику. Ці дослідження були проведені в рамках дослідницьких напрямків CIBEROBN, до якої належить група, і включені в докторську дисертацію доктора Рубена Діаз-Руа, яка нещодавно була захищена.

Дослідники з UIB показали, що помилковий тонкий фенотип асоціюється з аномальним відкладенням жиру в печінці, навіть за відсутності ожиріння, і без підвищення рівня класичних маркерів, таких як холестерин та тригліцериди, які можуть служити сигнал тривоги. Ця ситуація викликає занепокоєння, оскільки жирова печінка визнана одним з основних чинників метаболізму та захворювань печінки. Насправді група Палу вперше показала, що потрапляння незбалансованої дієти, багатої на жири, збільшує експресію білка KRT23 у печінці тварин з помилково худим фенотипом. Цей білок був описаний як маркер захворювання печінки у людей (стеатогепатит та прогресування до гепатокарциноми).

Дослідження, проведені в UIB, також дозволили виявити корисність аналізу експресії генів у фракції легкодоступних клітин крові, мононуклеарних клітин периферичної крові (PBMC), для моніторингу відхилень у стані здоров’я, що виникають у тварин з тонким хибним фенотипом.

Після цих досліджень у нещодавно опублікованій статті група пропонує аналіз експресії гена CPT1A, збільшення клітин крові якого передбачає майбутній розвиток таких порушень, як резистентність до інсуліну і, особливо, відкладення жиру в печінці. Дослідження проводились з використанням гризунів, оскільки вони дозволяють виконувати експериментальні конструкції, які в іншому випадку були б неможливими. Наступним кроком є ​​перевірка корисності цих біомаркерів безпосередньо для людини з метою сприяння профілактичним діагностикам, таким чином покращуючи стан здоров’я населення та зменшуючи майбутні витрати на охорону здоров’я.