Результати пошуку для: біотичний

живі організми

біотична добавка ‹G› відб. щодо живої речовини, живих організмів тощо: біол. біотичні фактори (живої природи), що діють на живі організми (наприклад, їжа, особини одного виду та інші види, людина) (op. abiotic )

абіотичне додавання. ‹G› відб. без життя; щодо неживої природи, її явищ тощо: абіотичне середовище; біол. абіотичні фактори (нежива природа), що впливають на живі організми (наприклад, кліматичні, ґрунтові, географічні умови) (оп. біотичні)

анабіоз -y b. ‹G› біол. прихована форма життя, що характеризується низьким рівнем метаболізму та затримкою росту як прояв адаптації до несприятливих умов;

анабіотична добавка: методи збереження анабіотичних методів, засновані на обробці навколишнього середовища, в якому мікроорганізми не можуть розмножуватися і їх ферментативні функції не можуть мати місце

аеробіоз -у б. ‹G› біол. спосіб життя аеробних мікроорганізмів;

анаеробіоз -y b. ‹G› біол. властивість анаеробних організмів, що полягає у здатності жити без доступу кисню, аноксибіозу;

антибіотична добавка ‹G› лек., Біол. пошкоджуючий al. руйнівний мікробний співавт. клітини пухлинних тварин; що стосуються антибіозу, антибіотиків

еубіотики -y b. ‹G› наука про хороший спосіб життя;

евбіотичний присл.: евбіотичні правила

калобіотика -y ж. ‹G› історія (у давньогрецькому суспільстві) мистецтво красиво жити;

макробіотики -y b. ‹G› біол. вивчення продовження життя, засноване на принципах античних часів. традиції; дієта та подальше лікування;

макробіотична добавка: макробіотична дієта;

некробіоз -у б. ‹G› біол., Лек. поступова відмирання тканин: жировий некробіоз у діабетиків зміни шкіри при цукровому діабеті;

1. біол., Екол. відносини ал. співіснування двох співавт. кілька організмів; таке співіснування, взаємовигідне, тривале і необхідне, мутуалізм (оп. антибіоз)