Синдром подразненого кишечника (ІРС) - це хронічне функціональне розлад товстої кишки, пов’язане з болем у животі та зміною звичок кишечника без будь-яких виявлених органічних відхилень. Доросле населення становить приблизно 10-15% страждають від симптомів СРК, що робить це одне з найбільш часто зустрічаються станів гастроентерологами та лікарями загальної практики. В останні роки, завдяки знанням та революції мікробіому кишечника, кишкова флора відіграє все більшу роль у розвитку СРК та підтримці його симптомів. Вплив на кишкову флору може представляти нову терапевтичну альтернативу в лікуванні хворих на СРК. У своєму резюме я представляю роль мікробіому кишечника у розвитку та підтримці синдрому роздратованого кишечника та роль пробіотиків у лікуванні СРК.

Ключові слова: синдром подразненого кишечника, кишкова флора, пробіотик

Роль мікробіоти кишечника в синдромі подразненого кишечника - Нові терапевтичні стратегії: пробіотики?

Короткий зміст: Синдром подразненого кишечника (СРК) - це розлад, що характеризується хронічним болем у животі та зміною звичок кишечника за відсутності очевидної патології. СРК є загальним розладом шлунково-кишкового тракту з поширеністю 10-15% серед загальних груп населення. В останнє десятиліття розширення наших знань про мікробіоти кишечника забезпечило підтримку концепції, що порушена екологія кишечника може сприяти розвитку та підтримці симптомів при синдромі подразненого кишечника. Як корелят, маніпуляція мікробіотою кишечника представляє нову стратегію лікування цієї багатофакторної хвороби. Тут я розглядаю роль мікробіоти кишечника в патофізіології СРК та цілі лікування пробіотиками.

Ключові слова: синдром подразненого кишечника, мікробіота кишечника, пробіотики

Вступ

Синдром подразненого кишечника (ІРС) - це хронічне функціональне розлад товстої кишки з болями в животі та зміненими звичками кишечника без органічних відхилень. Органічні або лабораторні відхилення неможливо підтвердити детальними обстеженнями на тлі СРК: СРК - це захворювання без виявлених аномалій органів. Однак це не робить справи простішими, а досить складними як для лікаря, так і для пацієнта: ані діагностика, ані лікування не є простими, що створює значне навантаження як на систему охорони здоров’я, так і на пацієнтів. Доросле населення становить приблизно 10-15% страждають від симптомів СРК, що робить це одне з найбільш часто зустрічаються станів гастроентерологами та лікарями загальної практики. Найчастіше це починається в молодому зрілому віці, але часто зустрічається ще в підлітковому віці, і не рідкість у старшому віці. Хвороба вважається хворобою цивілізації: вона частіше зустрічається у західних цивілізаціях (6). Лише чверть хворих на СРК звертаються за медичною допомогою, але ця частка поступово збільшується.

Визначення

Повторювані болі в животі принаймні раз на тиждень протягом останніх 3 місяців, що супроводжуються принаймні двома з наступних симптомів (5):

  • біль у калі та/або
  • зміна частоти стільця та/або
  • зміна текстури стільця.

У таблиці 1 представлені функціональні захворювання товстої кишки в Римі IV. згідно з якими на підставі вищезазначених симптомів класифікуються підтипи пацієнтів із синдромом роздратованого кишечника (табл. 1) (рис. 1).

центральноєвропейський

Лікування СРК

Враховуючи, що точна причина СРК невідома, причинно-наслідкове лікування не доступне, можливо більшість симптоматичних терапій. У більш легких випадках симптоми можна контролювати, просто змінюючи спосіб життя (уникаючи стресових ситуацій, правильного харчування тощо). Важливо інформувати пацієнтів, описати перебіг захворювання, уточнити необхідні контрольні тести.

Лікування СРК розподілене, можливі способи життя, дієтичне та медикаментозне лікування зведені в таблицю 2 (таблиця 2).

Пробіотики

Пробіотики, визначені ФАО/ВООЗ, є корисними, природними, живими мікроорганізмами мікрофлори кишечника, які допомагають підтримувати та відновлювати здоров’я нашої кишкової флори. Сприятливий вплив пробіотиків було продемонстровано при ряді захворювань, у таблиці 3 висвітлено роль пробіотиків у лікуванні гастроентерологічних захворювань (табл. 3) (11).

Мікробіом людини та кишкова флора

Близько 100 трильйонів мікробіоти живуть в людському тілі, майже в 10 разів більше, ніж у людських клітинах. Більшість цих клітин складають кишкову флору кишечника і активно впливають на багато фізіологічних процесів. Ці живі мікроорганізми кодують понад 3 мільйони генів, утворюючи т. Зв «Мікробіоми». Чисельність (різноманітність) та цілісність/функція виду у ньому відіграють вирішальну роль у розвитку здорового метаболізму у господаря. Загальна вага мікробіома може досягати 2 кг. 30% демонструють велику схожість між людьми/расами, тоді як 70% абсолютно унікальні та характерні для нас, нашого більш вузького та більш широкого оточення. Отже, мікробіом - наш абсолютний унікальний ідентифікатор.

Представники кишкової флори представляють 17 родин, 50 родів та понад 1000 видів. Кишкова флора складається в основному з чотирьох штамів: Firmicutes, Bacteriodetes, Acinetobacterium, Proteobacterium. Бактероїди та протеобактерії зустрічаються переважно у дорослих. Зміна кількості та типу бактерій (так званий дисбіоз) може зіграти певну роль у розвитку багатьох захворювань, включаючи метаболічний синдром, діабет, рак, запальні, неврологічні та психічні захворювання.

Мікробіом та СРК

СРК - це мультифакторний синдром, у якому відіграє роль низка патогенних процесів. Кишкова флора багато в чому впливає на нормальну функцію кишечника: частково як патогенний фактор, частково як мішень для порушень перистальтики кишечника, чутливості та нейро-імунної сигналізації (1). В останні роки, внаслідок революції кишкового мікробіома, роль кишкової флори в патофізіології СРК набуває все більшого значення. Більшість досліджень показали різну просвітню та слизову флору у хворих на СРК порівняно з нормальним здоровим населенням. Крім того, спостерігалася нестабільність кишкової флори при СРК, наприклад, зменшення кількості лактобактерій та біфідобактерій, а також збільшення кількості анаеробних штамів у хворих на СРК (7). Частота розвитку слизових бактерій також багатша у пацієнтів із СРК, ніж у здорових. Роль кишкової флори у розвитку СРК показана на малюнку 2 (рисунок 2) (9).

Роль кишкової флори у розвитку СРК підтверджується наступними спостереженнями:

  1. активація кишкової імунної системи призводить до мікрозапалення при СРК, збільшуючи тим самим кількість епітеліальних лімфоцитів слизової оболонки, тучних клітин, 5-гідрокситриптаміносекретуючих ентерохромаффінових клітин (13).
  2. Пацієнти з СРК мають приблизно 10% повідомляють, що їх симптоми почалися після епізоду інфекційної діареї, так званої постінфекційний СРК (PI-IBS), де збудник інфекції, що модифікує нормальну флору кишечника, чіткий (14).
  3. Існує сильний зв'язок між розвитком СРК і попереднім вживанням антибіотиків (15).
  4. Взаємодія між кишковою флорою та різними екзогенними агентами очевидна, особливо стосовно дієти, яка є як прямим, так і непрямим патогенним фактором при СРК (10).
  5. Кишкова флора відіграє важливу роль у поведінці та настрої людей, відомо, що нервозність та депресія є загальними супутніми явищами СРК (3).

Роль пробіотиків у СРК

Вплив пробіотиків

Вони модифікують метаболізм кишкової флори; вони також впливають на вироблення коротколанцюгових жирних кислот та газів, а також на декон'югацію та всмоктування жовчних кислот. Крім того, експериментальні дані показують, що вони впливають на перистальтику кишечника, покращують бар’єрну функцію та вісцеральну гіперчутливість, одночасно зменшуючи вироблення кишкової рідини та слизу, та мають протизапальну дію та впливають на процеси сприйняття. Підводячи підсумок, підсумки оцінки фундаментально підтримують використання пробіотиків для СРК. Крім того, звертається увага на той факт, що клінічні результати у людей часто мають обмежену інтерпретацію, недостатньо неоднорідні, не диференціюють окремі підтипи СРК і що ефекти сильно залежать від штамів у використовуваному пробіотичному препараті. Дані на сьогоднішній день також підтверджують попередні твердження про те, що відповідні пробіотики можуть очікувати зменшення здуття живота та симптомів живота, особливо при СРК (9).

Клінічні випробування

У своєму резюме я хотів би показати деякі метааналізи останніх років та результати рандомізованих контрольованих випробувань (РКИ).

У своєму мета-аналізі Дідіарі та його колеги обробили результати 15 досліджень, в яких брали участь 1793 пацієнти. Що стосується результатів, було виявлено наступне: за допомогою пробіотика проти групи плацебо обидва показники болю в животі склали 2 проти. 1,96 (95% ДІ: 1,14-3,36; р = 0,01), а обидва загальні бали IBS зменшились на 2 проти 2,43 (95% ДІ: від 1,13 до 5,21; р = 0,02). Пробіотики також були кращими для загальних симптомів (95% ДІ: 1,08–4,26; р = 0,03). Напруга живота, гази, здуття живота також зменшились при застосуванні пробіотиків (95% ДІ: -13,05-7,92) (2).

Moayyedi та співавт. Узагальнили результати 18 досліджень РКЗ у загальній складності 1650 пацієнтів. Істотної різниці у використаних пробіотиках не було. Результати показали значне поліпшення болю в животі, здуття живота, газів, але на раптовий стимул стільця застосування пробіотика у хворих на СРК не впливало. Молочнокислі бактерії (LAB) є основою більшості пробіотиків (8).

Hungin et al.Узагальнили результати 19 досліджень (1807 пацієнтів) щодо ізоляції груп IBS та, зокрема, використання пробіотиків різної сили. Результати підтвердили, що симптоми СРК можна добре контролювати за допомогою пробіотиків, але час транзиту та перистальтика кишечника суттєво не покращилися (4).

Distrutti та співавт. Узагальнюють ефективність пробіотиків при лікуванні синдрому подразненого кишечника в таблиці 4 (таблиця 4) (3).

Висновки

На підставі досі отриманих результатів можна зробити висновок, що пробіотики відіграють важливу роль у лікуванні пацієнтів із синдромом роздратованого кишечника шляхом маніпулювання кишковою флорою. Цінність метааналізів до цього часу обмежена їх неоднорідністю, відсутністю поділу окремих підтипів СРК та широким спектром використовуваних пробіотиків. Докази щодо вибору пробіотиків, строків прийому, використовуваної дози поки що відсутні.