полум

Б'юся об заклад, ви не знали, що можете їсти барабанний пиріг і навіть гуляш в одному з наймодніших кварталів Токіо. Плюс від Гербо. Ми поїхали туди, запитали, як це може бути.

Факт, про який ви не мали уявлення: Гербо не існує лише в Будапешті. Насправді не те, що найвідоміша кондитерська в країні створила величезну мережу за кордоном, адже після тривалого перетягування каната магазин, що працює зі справжніми угорськими смаками, був відкритий в одному місці: у Токіо. Принаймні, я був настільки здивований, що в Мегаполісі є одна наша домашня гордість, а також маленька дитина, яка знаходить кратні запитані подарунки під ялинкою. Тож я звернувся до керуючого директора японського «Гербо» Масахіто Ю.І., щоб розповісти мені, як старе добре, незаплутане сербо так далеко від Угорщини.

"Це єдиний закордонний бізнес!" Пан Масахіто починає історію, яка зовсім не про легкі пологи. Багато людей вже хотіли, щоб Гербо переїхав до інших країн, включаючи Японію, але вітчизняне керівництво зовсім не цікавило ініціативи. «У 2006 році попередній менеджер токійського бізнесу розпочав переговори з угорськими власниками. Тоді, наприклад, ми дізналися, що великі компанії, такі як Mitsubishi, вже підписалися на права відкрити японське Гербо, але кожному дали кошик. Можливо, угорці просто не були зацікавлені в експансії. Японія занадто далеко, і в будь-якому випадку вони мають надзвичайний успіх у своїй країні, вони приваблюють багато туристів, тому зрозуміло, чому це їм не потрібно було ".

Ситуація змінилася, коли одна з дуже дорогих друзів угорського керівництва, японська дружина угорця, також вирішила, що хоче зайнятися цим бізнесом. Леді повільно відчинила ворота, і нарешті в 2009 році вона змогла відкрити перший і поки що лише закордонний Гербо, який знаходився тоді на кілька метрів поруч із нинішнім. «Недалеко звідси ми відкрили перший магазин на першому поверсі. Однак два роки тому я знайшов це місце на третьому, полюбив і ми сюди прийшли. Ця кімната більша за попередню, і хоча вона не вулична, це означає, що вона не виглядає з вулиці настільки яскраво, як наша колишня кондитерська, зараз краще тут. З одного боку, ми платимо менше орендної плати, але у нас є вдвічі більше місця і навіть тиха тераса, що в Японії дуже велике слово. До того ж, ми могли б навіть відкрити кухню, і з тих пір ми готуємо гуляш, оладки з Хортобадьо та ланго, лише для наведення декількох прикладів ".

Отже, ми вже знаємо, що ми можемо не тільки отримувати лінго в Угорщині, але це так. Робота Гербо з лето або сметаною в Токіо є дуже популярним продуктом, настільки, що деякий час перед магазином стояли черги. Керівник Масахіто з усмішкою згадує цей випадок, який здивував його принаймні настільки ж, наче сам американський президент зайшов за частиною домашньої доброти.

“Звичайно, угорський Гербо не продає ланго, оскільки це ринкова їжа. Коли я колись був в Угорщині, я скуштував і закохався. На щастя, все більше людей починають досліджувати і Японію, завдяки нам і моєму дорогому, добре відомому другу, який є для нас дуже відомим співаком. Одного разу він прийшов до нас, йому дуже сподобалось наше печиво, але потім він скуштував гуляш із полум’ям, який йому так сподобався, що навіть представив його у власному телешоу. Наступного дня перед входом стояли черги для полум’я, і я трохи боявся того, що станеться зараз. Я не хотів, щоб ентузіазм швидко зникав. З тих пір довгих черг немає, але у нас є багато гостей, що повертаються, - Масахіто-сан вдячно киває головою, і оскільки я пестив напис Гербо на спинці стільця, який вигравірувано на стілець якийсь час, схожий на угорський магазин, походить з нашої країни.

«Стільці та столи були завезені з Угорщини. Ми виготовили своє обладнання з угорським дизайнером, так що ми виглядаємо майже ідеально однаковими з угорським Гербо, - сказав мені менеджер, і я був дуже здивований, оскільки в Японії самогубство готове відкрити типово угорську кондитерську. Занадто багато цукру, занадто багато жиру - місцевий споживач, великі вимоги повинні збанкрутувати тут. Їм справді довелося у всьому наслідувати угорський приклад, чи вони у чомусь отримали вільні руки? «Звичайно, ми також отримали вільний простір. Ми чітко дотримуємося рецептів оригінальних тортів, зербо та барабанного торта. Різниця лише в розмірі та кількості цукру. Нам довелося зменшити розміри, оскільки японці просто їдять менше і не споживають стільки цукру. Неможливо продати більші та солодкі скибочки на японському ринку », - пояснює пан Масахіто, але що вони сказали вдома?

"Вони погодились, ми познайомили угорців з японським ринком, і вони зрозуміли, що ми мали рацію", - каже він, а потім демонструє свою гордість - оригінальні торти Гербо з Японії, які легші, сливочніші, але на перший погляд у вас слина починається одразу, і ви знаєте, вони настільки ж смачні, як і красиві. «Японський ринок тортів з зрозумілих причин стояв на більш легких шматочках. Наші так звані сучасні торти такі, я б сказав, вони близькі до французької лінії. Поруч з ними, звичайно, можна знайти класичні угорські товари, вони також популярні, адже в Токіо немає іншого місця, де можна було б придбати щось подібне », - сказав бос великою мовою.

У магазині, де продаються консерви угорської кондитерської та навіть угорського ведмежого меду, і на кожному квадратному міліметрі випромінює атмосферу свого вітчизняного попередника, також можна похвалитися угорськими офіціантами, присутність яких, за словами власника, важлива, оскільки місцевому персоналу потрібно знати якомога більше про Угорщину. Гербо без принаймні частково угорського персоналу якось не є справжньою справою.

Оскільки я трохи скептичний щодо того, чи можуть японці взагалі перетравлювати традиційну, жирну, угорську їжу, я також обережно запитую, які зміни слід було внести, скажімо, до гуляшу, щоб місцеві жителі також сміливо за це платили. як, скільки боїв їм довелося бити з угорським шеф-кухарем при створенні гуляшу з урахуванням японського смаку. "Тоді ми це просто помітили. Я сказав угорському шеф-кухареві, що їжа повинна бути адаптована до потреб японських споживачів. Він сказав до нашої першої версії, що це не гуляш, але потім ми почали чудово наближатися до очікувань одне одного, тому народилася наша популярна в даний час версія ".

Через трохи вищі ціни, магазин, який користується особливою популярністю серед жінок середнього віку, зазвичай повний, неважливо, це вулиця чи ні, місця, як передбачається, регулярно полюють в обідній час. Оскільки Омотесандо, район, де знаходиться Токіо Гербо, є одним із наймодніших кварталів цього величезного міста, місце знаходить багато купівельної спроможності, але виготовлення торта в Японії все ще не є страхуванням життя. Ринок занадто насичений, і в Омотесандо є багато професійних кондитерських фабрик, які за ці роки здобули серйозну світову славу (наприклад, П'єр Ерме), тоді як ім'я Гербо - новачок і в основному відоме лише людям, які були в Угорщині. Як взагалі вижити в такому середовищі?

«Конкуренція величезна. Раніше я жив у Парижі шість років, але навіть там конкуренція в цій галузі не така сильна, як у Токіо. Звичайно, люди в кожній країні люблять торти. Однак в Японії існує безліч їх різновидів. Тут багато французьких пекарень, багато американських кафе. Скажімо, ці французькі пекарні здебільшого імітують французьку якість. Я був переконаний, що наші торти будуть конкурувати з продуктами конкурсу, і схоже я мав рацію ».

Побачивши успіх Гербо в Токіо, питання, чи можна це ще посилити, якимось чином здавалося майже обов'язковим. Однак відповідь була дуже здивована. Це цілком може бути, і якщо все піде добре, бренд зробить там ще багато-багато кроків, перший момент яких може навіть збутися в осяжному майбутньому. «Ми хочемо відкрити ще один магазин на заході Японії. Скажімо, в Осаці чи Кіото. Я хотів би розширити Gerbeaud як бренд. Люди часто трохи тремтять, коли чують це ім’я, бо знають, яка історія криється за ним. І це не фальшива історія, всі знають, що це правда. Моя мета - поширити інформацію про угорські тістечка та їжу, а також показати японцям її культурні аспекти », - пояснює пан Масахіто, який демонструє, що сприймає цю культурну місію серйозно.

Токіо Гербо - це справді невеликий шматочок Угорщини у величезному місті, яке знаходиться якомога далі від усього, що ми знаходимо вдома. Але власник кондитерської все ще вважає, що йому потрібен той шматочок барабанного торта, еспресо Julius Meinl та плюшевий мед, щоб місто стало ще ситнішим. Ми не хочемо сперечатися з цим, і ми хотіли б бачити, як Гербо процвітає як японський бренд. Ми сподіваємось, що не тільки наші онуки зможуть побачити його нарощування!