Подагра - поширене захворювання в економічно розвинених країнах, яке вражає дорослих чоловіків та жінок у постменопаузі у всіх етнічних групах. Частота захворювання найвища у чоловіків у п’яте десятиліття та у жінок після припинення дії урикозуричного ефекту естрогенів. Її також зазвичай називають хворобою багатих, оскільки за свою довгу історію вона страждає переважно від людей, котрі могли собі дозволити їсти багато їжі.
В його основі лежать генетичні та екологічні фактори. Вплив факторів навколишнього середовища відіграє важливу роль у його зціленні. Таким чином, ефективне дієтичне лікування займає престижне місце в лікуванні.
МЕТАБОЛІЗМ ГРАНАТУ І СЕЧІНИ
За своїм походженням подагра може бути первинною або вторинною. Передумова первинної або спадкової форми - це генетичний розлад, пов’язаний як із збільшенням вироблення сечової кислоти, так і зі зменшенням виведення. Усі інші стани з високим рівнем сечової кислоти можна розглядати як вторинну, набуту форму, при розвитку якої ожиріння, такі фактори зовнішнього середовища, як недоїдання, голодування, вживання алкоголю, а також деякі ліки (наприклад, діуретики, саліцилат, циклоспорин) відіграють роль головну роль.
ВІДНОСИНИ МІЖ ГРОМАДСЬКИМИ ТА ІНШИМИ ХВОРИМИ
Важливо згадати, що ряд досліджень показав зв'язок між високим рівнем сечової кислоти та серцево-судинними захворюваннями, а також високим рівнем жиру в крові. Дослідження показали, що подагра частіше зустрічається у хворих на подагру, напр. атеросклероз, гіпертонія, інфаркт міокарда, ішемічна хвороба серця та високий рівень сечової кислоти останнім часом є складним метаболічним порушенням, т.зв. Це також вважається прихованим фактором ризику розвитку синдрому X. Також відомо, що подагра суттєво пов’язана з масою тіла, площею поверхні тіла, і було показано, що приблизно 3/4 пацієнтів з подагрою страждають ожирінням.
ПРО РОЛЬ СПИРТУ
Регулярне вживання алкоголю часто супроводжується високим рівнем сечової кислоти, що головним чином пояснюється знижуючим впливом алкоголю на виведення сечової кислоти.
ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА
З вищесказаного вже випливає, що дотримання правильного режиму харчування займає престижне місце в лікуванні хвороби на додаток до ліків. Це стосується і первинної форми, оскільки рівень сечової кислоти в крові завжди пропорційний вмісту пуринів у вживаній їжі. Хоча ми знаємо, що пурини з їжею не сильно змінюють концентрацію сечової кислоти в крові, все ж необхідно обмежити споживання. Дієта при подагрі має більше профілактичний характер, враховуючи, що споживання продуктів, багатих на пурини, призводить до високого рівня сечової кислоти в подагрі і може бути пусковим механізмом для судом. Крім того, дієта також відіграє надзвичайно важливу роль у розвитку пізніх наслідків (сечокам’яна хвороба).
ПРИНЦИПИ СКЛАДУ ДІЄТ
Метою правильної дієти при подагрі є насамперед зменшення рівня сечової кислоти в крові шляхом обмеження споживання пуринів та зменшення внутрішнього вироблення пурину. Щоденне споживання пурину не повинно перевищувати 300 мг замість звичайних 600-1000 мг на день. Складаючи свій раціон, важливо враховувати, на якій стадії знаходиться хвороба. Виходячи з цього, основними особливостями дієти є:
1. Безсимптомний статус підвищеної сечової кислоти:
дієта: - з низьким вмістом пуринів - із вмістом пуринів менше 300 мг/добу,
- з низьким вмістом жиру,
- низька енергія у разі ожиріння,
- відмова від або суворе обмеження алкоголю,
- споживання рідини 2-2,5 л/добу.
2. Гострий напад подагри (рівень сечової кислоти в крові не завжди високий)
дієта: - суворо з низьким вмістом пурину - із вмістом пурину 100 мг/добу,
- з низьким вмістом жиру,
- низька енергія при ожирінні,
- залишення алкоголю
- споживання рідини 2,5-3 л/добу.
3. Хронічна подагра (постійно високий рівень сечової кислоти, часто супроводжується камінням у нирках)
дієта: - дуже низький рівень пурину - з вмістом пурину менше 200 мг/добу,
- з низьким вмістом жиру,
- низька енергія у разі ожиріння,
- залишення алкоголю
- споживання рідини 2,5-3 л/добу
- «підщелачуючий» склад сечі.
З вищесказаного видно, що дієтичні рекомендації виходять далеко за межі кількості пурину в раціоні. Також важливо, щоб енергетичний вміст був адаптований до фізіологічних потреб (вік, стать, ідеальна вага тіла, фізична активність). У разі ожиріння дієта є помірно енергетично малою (збалансована на 500-600 ккал менше на день, ніж це було б потрібно при нормальній масі тіла), крім того, повільна, поступова втрата подагри надзвичайно корисна. Однак важливо знати, що при подагрі дієти не повинні бути занадто суворими (так чи інакше), це не повинно призводити до голодування, оскільки це може призвести до підвищення рівня сечової кислоти, провокуючи таким чином напади подагри. Так само, як інша крайність, рясна їжа, до якої пацієнт подагри повинен бути особливо обережним, особливо з алкогольним напоєм.
Енергія від жиру в раціоні не повинна перевищувати 30%. Це означає менше 50 г при дієті на 1500 ккал і до 66 г на день при дієті на 2000 ккал енергії. При цьому енергія насичених і поліненасичених жирних кислот не повинна перевищувати 6-8%, а енергія мононенасичених жирних кислот не повинна перевищувати 12-14%.
ЗМІСТ ПРОДУКТУ ПРОДУКЦІЇ
Надзвичайно важливо вживати потрібну кількість рідини, яка повинна становити не менше 2,5 літрів на день. Вигідно вживати слаболужні мінеральні води з високим рівнем сечової кислоти, такі як напр. Параді, Бальфі, з яких рекомендується вживати 2-3 дл на день.
Ці значення базуються на 100 г кожного продукту. Це важливо мати на увазі, оскільки кілька разів ми споживаємо більше 100 г їжі, тому якщо напр. Якщо ми споживаємо 2-300 г їжі з меншим вмістом пурину, кількість пурину в ній може досягати еквівалента 100 г м’яса.
При складанні дієти рекомендується вибирати з категорій "незначний" та "середній", можливо (якщо не найсуворіше обмеження споживання пурину) раз на тиждень включати меншу кількість їжі з "високої" категорії, ніж зазвичай . Ті, кого належать до категорії "дуже високої", - це ті, яких слід уникати.
ВПЛИВ ЗБЕРІГАННЯ ТА ГОТУВАННЯ НА ЗМІСТ ПУРИНІВ
Вміст пурину в продуктах може змінюватися під час зберігання або варіння. Втрата пурину залежить від температури під час зберігання, але також при зберіганні в холодильнику вона становить приблизно Вміст пурину зменшується на 20%. У деяких продуктах харчування, напр. сира печінка, селезінка, зміни відбуваються при термічній обробці, внаслідок чого вміст пуринів суттєво не впливає на метаболізм сечової кислоти. Однак під час куріння вміст пурину (копченості, риба, шинка) збільшується відносно через втрату води. Під час випікання також спостерігаються втрати води, тому вміст пурину збільшиться відносно, але є і певні втрати пурину, тому значних змін не спостерігається. Під час варіння деякі пурини, які розчиняються у воді різною мірою, можуть розчинитися з їжі, потрапити в воду для готування і виявитись там.