Основна інформація

Одним з основних напрямків діяльності Центру міжнародно-правового захисту дітей та молоді є т. Зв "Викрадення батьків". Ми маємо на увазі "викрадення" або "викрадення батьків", коли один із батьків безпідставно передає або затримує дитину в державі, що не є звичайним місцем проживання дитини.

дитячі

Коли передача є невиправданою, тобто коли ми говоримо про "викрадення"

Передача або утримання дитини є невиправданим, якщо батько не має згоди другого з батьків, а також згоди суду держави, в якій дитина постійно проживала до передачі.

Обидва батьки мають батьківські права та обов'язки щодо дитини (заносяться у свідоцтво про народження дитини). Це правда, що хоча звичайні справи дитини може вирішувати кожен з батьків окремо, основні питання повинні вирішувати батьки відповідно. потрібна згода обох батьків.

Переїзд (у юридичному плані - переїзд) до іншої держави також вважається важливим питанням у житті дитини. Якщо батько хоче перевезти свою дитину в інший штат, йому або їй потрібна згода другого з батьків, щоб діяти законно. Якщо інший з батьків не бажає дати свою згоду, можна попросити суд в країні звичайного проживання дитини дати згоду на передачу і, таким чином, замінити згоду іншого з батьків. Якщо батько переводить свою дитину до іншої держави без згоди другого з батьків та без згоди суду, це несанкціонована передача.

У словацькому законодавстві питання управління найважливішими справами дитини регулюється положеннями статті 35 Сімейного закону.

Що означає термін звичне проживання дитини?

Штат звичайного проживання дитини - це той стан, в якому дитина прожила тривалий час, має сім’ю та соціальне походження, тобто сім’ю, друзів, відвідує дошкільний навчальний заклад чи навчальний заклад, а також групи інтересів. У такому стані дитина застрахована на медичному страхуванні, тут є лікар тощо. Однак немає чіткого визначення звичайного місця проживання, і питання про те, яка держава є/була звичайним місцем проживання дитини, вирішується виключно судом.

Не має значення, де дитина народилася, де вона зареєстрована для постійного проживання (або іншого типу проживання), чи в якій державі дитина є громадянином. Вирішальним фактом є лише звичайне проживання дитини.

Можливість вимагати повернення дитини до країни її/її звичайного проживання

Батьки, які не дали згоди на переведення неповнолітньої дитини на територію іншої держави, мають право вимагати повернення її до тієї держави, в якій дитина мала своє звичайне місце проживання до передачі.

Це стало можливим завдяки такому законодавству:

  • Конвенція про цивільні аспекти міжнародної викрадення дитини (далі - Конвенція)
  • Регламент Ради (ЄС) No Регламент (ЄС) No 2201/2003 про юрисдикцію, визнання та виконання судових рішень у справах подружжя та у справах батьківської відповідальності, що скасовує Регламент (ЄС) № 1347/2000 (далі - Регламент)

Відповідно до цього законодавства, батько, який не погодився на вилучення та утримання дитини, може звернутися до суду держави, куди дитина була передана., пропозиція про наказ про повернення дитини до штатного місця проживання.

Порядок розпорядження про повернення дитини

У цьому провадженні суд лише вирішує, наказувати повернення дитини чи ні. Він досліджує, в якому штаті знаходиться штат звичайного проживання дитини, і чи не було передано дитину незаконно. Процедура повернення не стосується прав та обов'язків батьків перед неповнолітньою дитиною (тобто опіка над дитиною, утримання, контакт батьків з дитиною тощо); ці факти є предметом окремого судового розгляду.

Важливим фактом, який також розглядається у процесі повернення, є, коли відбулася передача. Відповідно до Конвенції доцільно подати заяву про повернення дитини до суду протягом одного року після передачі дитини. Передбачається, що після цього періоду (1 рік) дитина вже жила в новому середовищі. Чи це вже сталося, залежить від конкретних обставин кожної справи, і рішення за цей час є виключною відповідальністю компетентного суду, який приймає рішення про повернення дитини.

Вікова межа дитини, коли можна діяти на підставі Конвенції, тобто коли можна подати заяву про наказ про повернення дитини, є 16 років дитини.

Часті запитання

Які наслідки міжнародного викрадення дитини?

Батьки повинні пам’ятати, що справжньою жертвою викрадення дитини є сама дитина, яка страждає внаслідок раптового порушення її стабільності та травматичної втрати контакту з одним із батьків.

Дитина відчуває почуття невпевненості, спричинене потребою адаптуватися до невідомої мови, іноземних культурних традицій, невідомих вчителів та родичів.

На початку провадження викрадений батько закликається добровільно забезпечити повернення дитини до держави звичайного проживання та подати клопотання про коригування батьківських прав на дитину до компетентного суду в державі звичайного проживання дитини. неповнолітня дитина).

Якщо батько, який вчинив викрадення, добровільно не забезпечить повернення дитини, інший із батьків отримає безкоштовну юридичну консультацію від центрального органу.

Батьки, які не дали згоди на передачу дитини, можуть порушити процедуру повернення до компетентного суду держави, куди дитина була передана.

У той же час ця процедура може бути дуже трудомісткою та фінансово вимогливою. Тому центральна влада завжди намагається сприяти доброзичливому врегулюванню.

Якщо суд вирішить, що дитину слід повернути до країни її звичайного проживання, таке рішення суду виконується (в крайньому випадку, передавши дитину другому з батьків у присутності судового пристава, поліції або управління соціального забезпечення).

Як зв’язатися з Центром міжнародно-правового захисту дітей та молоді?

Дуже важливо, щоб заявник на допомогу у забезпеченні повернення дитини з-за кордону зв’язався з Центром якомога швидше після перевезення дитини за кордон. Підготовка заяви та її передача за кордон вимагає певного часу та адміністративної процедури. Тільки після цього можна подати петицію в державі, куди була передана дитина, з наказом про повернення дитини. Для отримання додаткової інформації див. Сторінку „Викрадення дітей”.

Якщо заява про порушення справи про наказ про повернення дитини була подана до компетентного суду через 1 рік після передачі дитини, компетентний суд не повинен наказувати повернення дитини, якщо провадження свідчить, що дитина вже жили в новому середовищі (стаття 12 Конвенції). Чи це вже сталося, залежить від конкретних обставин кожної справи, і рішення за цей час є виключною відповідальністю компетентного суду, який приймає рішення про повернення дитини.

Ви можете зв’язатися з Центром особисто в робочі дні з 8 до 16 години із проханням про допомогу чи пораду, письмово, телефоном або електронною поштою.

Ви можете знайти всі варіанти підключення на сторінці Контакти.

Яку роль відіграє Центр міжнародно-правового захисту дітей та молоді у т.зв. викрадення батьків?

Центр міжнародно-правового захисту дітей та молоді був визначений центральним органом з питань реалізації Конвенції про громадянські аспекти міжнародної викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року, а також інших конвенцій та положень Ради (ЄС), що регулюють -покликаний викрадення батьками дітей.

Як центральний орган, Центр співпрацює з центральними органами інших Договірних Держав з метою забезпечення швидкого повернення дитини.

Якщо дитина була переведена на територію Словацької Республіки, Центр як центральний орган вживає всіх належних заходів для:

  1. з’ясувати, де і в якій соціальній ситуації знаходиться дитина, яка була незаконно вивезена чи затримана.
    Центр у співпраці з відповідним управлінням праці, соціальних справ та сім'ї перевірить соціальне становище дитини, а також умови, в яких дитина живе в Словацькій Республіці, шляхом проведення розслідування безпосередньо в сім'ї дитини .
  2. забезпечити добровільне повернення дитини або допомогти полегшити ситуацію.
    Центр застосовує погоджувальну процедуру, яку він вважає найбільш доброзичливою до дитини, а також до батьків. У разі зацікавленості Центр спілкується з обома сторонами спору та намагається вирішити питання, не подаючи клопотання до суду.

За потреби Центр надаватиме консультації щодо передачі справи до компетентного суду з метою повернення справи. У цьому судовому провадженні заявника вже представляє або адвокат, обраний зі списку адвокатів, або адвокат, призначений в рамках правової допомоги, за умови виконання зазначених умов (Центр правової допомоги).

У чому сенс процедури повернення?

Процедуру розпорядження про повернення дитини ні в якому разі не можна розуміти як провадження, щодо кого з батьків дитина буде передана під опіку.

Ця процедура не стосується прав та обов'язків батьків щодо неповнолітньої дитини (тобто доручення дитини догляду, аліменти, контакти батьків з дитиною тощо); ці факти є предметом окремого судового розгляду.

Під час провадження у справі про повернення суду суд лише вирішує, наказувати повернення дитини чи ні. Він досліджує, в якому штаті знаходиться штат звичайного проживання дитини та чи неправомірно переведена дитина.

Основною метою провадження є відновлення первісного стану (до передачі дитини), шляхом наказу про негайне повернення дитини до стану її звичайного проживання.

Це повинно дозволити компетентному суду в державі звичайного проживання дитини прийняти рішення щодо догляду за дитиною після її повернення - тобто, кому дитина доручає особисту опіку та яким чином буде врегульовано право іншого батька на доступ до дитини.

Що таке міжнародне викрадення?

Міжнародне викрадення дітей, або так зване викрадення дитини батьками - це несанкціоноване переведення дитини із держави її/її звичайного проживання або її утримання в державі, яка не є державою звичайного проживання дитини.

Передача або утримання дитини є невиправданим, якщо батько не має згоди другого з батьків, а також згоди суду держави, в якій дитина постійно проживала до передачі.

Яке звичне місце проживання дитини?

Стан звичайного проживання дитини - це стан, в якому дитина фактично проживала певний період часу, де вона відвідувала дошкільні заклади чи шкільні заклади, різні позакласні заходи, де у неї формувалися тісні емоційні зв’язки з родичами чи друзями.

У такому стані дитина застрахована на медичному страхуванні, тут є лікар тощо. Отже, це стан, до якого дитина має певні зв’язки. Однак не існує чіткого визначення держави звичайного проживання, і питання про те, яка держава є/була звичайним місцем проживання дитини, вирішується виключно судом.

Не має значення, де дитина народилася, де вона зареєстрована для постійного проживання (або іншого типу проживання), чи в якій державі дитина є громадянином. Вирішальним фактом є лише звичайне проживання дитини.

Коли батько здійснює міжнародне викрадення дитини?

Батьки здійснюють міжнародну викрадення дитини, якщо він або вона переводить дитину зі своєї країни звичайного проживання до іншої держави, порушуючи при цьому опіку над іншим із батьків, який піклувався про дитину до передачі.

Це найчастіше випадки, коли батьки не мають опіки над дитиною, яка регулюється рішенням суду (отже, вони мають однакові батьківські права та обов'язки), і один з батьків переселяє дитину зі штату свого звичайного проживання за кордон без згода другого з батьків.

Однак навіть у тих випадках, коли батьківські права та обов'язки регулюються рішенням суду (наприклад, дитина доручена особистому догляду матері, а батько має регульоване судом право доступу), жоден з батьків не має виключного права визначати та змінювати звичне проживання дитини.

Батьки вирішують питання про зміну місця проживання дитини, оскільки це є важливим питанням опіки над дитиною (положення статті 35 Сімейного закону). Отже, навіть якщо батько, у якого дитина доручена особистому догляду (наприклад, мати), переводить дитину зі штату свого звичайного місця проживання без згоди іншого з батьків, дитину викрадають на міжнародному рівні.

Коли суд не постановляє повернення дитини до штатного місця проживання?

Суд не повинен розпоряджатися про повернення дитини до держави її звичайного проживання, якщо буде встановлено, що існує серйозний ризик того, що повернення призведе дитину до фізичної чи психічної шкоди або іншим чином поставить її в нестерпна ситуація (стаття 13 Конвенції).

Цю серйозну небезпеку повинен продемонструвати той з батьків, який незаконно забрав дитину та відмовляється забезпечити її добровільне повернення. Недостатньо лише стверджувати, що така небезпека існує, батько повинен обґрунтувати це відповідними доказами, напр. кримінальне повідомлення (як доказ фізичного насильства), складене в країні звичайного проживання дитини до передачі, психологічні повідомлення, заяви свідків, судові рішення, протоколи тощо.

У випадку держави, яка є державою-членом Європейського Союзу, суд не може відмовити у поверненні дитини на підставі серйозної небезпеки, що повернення призведе дитину до фізичного чи психічного ушкодження або іншим чином завдасть їй у нестерпній ситуації за умови, що доведено, що: вжито відповідних заходів для забезпечення захисту дитини після її повернення до держави звичайного проживання (стаття 11.4 Положення).

Повернення також не буде розпоряджатися, якщо провадження у справі розпочалось через рік після передачі дитини та якщо провадження свідчить, що дитина вже жила в новому середовищі (стаття 12 Конвенції). Чи це вже сталося, залежить від конкретних обставин кожної справи, і рішення за цей час є виключною відповідальністю компетентного суду, який приймає рішення про повернення дитини.

Хто може звернутися до центру у разі викрадення дитини?

До Центру міжнародно-правового захисту дітей та молоді може звернутися з проханням про допомогу батько, без згоди якого дитина була незаконно перевезена за кордон. У такому випадку Центр співпрацюватиме з центральним органом-партнером з метою забезпечення повернення дитини до штатного місця проживання, тобто до Словацької Республіки. Ви можете знайти більше інформації на нашій сторінці викрадення, у розділі Повернення викраденої дитини. Батько, який має намір перевести дитину за кордон або з-за кордону на територію Словацької Республіки, також може звернутися за допомогою до Центру. У цьому випадку Центр прагне надати юридичну консультацію батькам, щоб запобігти викраденню дитини та її негативним наслідкам. Ви можете знайти більше варіантів підключення на сторінці Контакти.

Як зв’язатися з Центром?

З Центром міжнародно-правового захисту дітей та молоді можна зв’язатися особисто або по телефону щороку з 8:00 ранку з проханням про допомогу чи консультацію. до 16:00.

При необхідності ви можете скористатися нашою прямою лінією в неробочий час.

Ви можете знайти всі варіанти підключення на сторінці Контакти.

Повернення дитини

Дитину перевезли за межі Словаччини

Якщо Вашу дитину було незаконно перевезено другим батьком зі Словацької Республіки за кордон, необхідно вчинити наступним чином:

Запит про допомогу в замовленні повернення

Перша дія, яка вимагається від батьків - заявника, - це ретельне заповнення форми Прохання надати допомогу в порядку повернення. Якщо заявник-батько має будь-які неясності при заповненні заяви, він/вона може зв’язатися з Центром. Якщо у заявника-батька виникають проблеми із завантаженням форми, Центр може попросити її надіслати.

Після отримання кожного запиту про допомогу цей запит призначається конкретному юристу Центру, який вивчає отримане запит та інформує заявника про подальші кроки.

Якщо заявник не знає місця поточного проживання неповнолітньої дитини, відповідно. батьків, які неправильно передали неповнолітню дитину, ми рекомендуємо звернутися до відповідного управління поліції Словацької Республіки.

Якщо заявнику відомо хоча б про державу, до якої було переведено неповнолітнього, Центр вимагає співпраці неповнолітнього цієї держави для перевірки місця перебування неповнолітнього.

Подальші вказівки

Залежно від обставин конкретної справи, Центр надішле заявнику докладні інструкції відповідно до особливостей держав Конвенції, надасть йому юридичну допомогу та поради щодо заповнення документів, необхідних для подання заяви, а також під час підготовки заява про повернення дитини з-за кордону. До заяви повинні додаватися такі документи:

  • прохання про повернення неповнолітньої особи (зокрема, слід звернути увагу на розділ про запропонований спосіб повернення дитини, який заявник також повинен заповнити),
  • свідоцтво про народження неповнолітньої дитини,
  • документ, що підтверджує батьківські права дитини: свідоцтво про шлюб батьків дитини та рішення суду про опіку над неповнолітньою дитиною, якщо воно видано;
  • документ (и), що підтверджують звичайне проживання неповнолітньої дитини в Словацькій Республіці (наприклад, підтвердження педіатра, підтвердження відвідування дошкільного навчального закладу чи навчального закладу тощо)
  • фотографії неповнолітнього та особи, яка його або її неправильно вилучила або затримала.

Співпраця з центральним органом-партнером за кордоном

Після заповнення всіх необхідних документів Центр надішле повний запит на повернення дитини разом з документами до центрального органу відповідної держави. Центр співпрацює та спілкується з відповідним центральним органом-партнером протягом усієї процедури повернення. Центр інформує заявника про заходи, вжиті запитуваною державою.

Отримавши прохання про повернення, центральний орган відповідної держави в більшості випадків зв’язується з батьком, який неправильно передав або затримав дитину, та запрошує її добровільно повернути дитину до країни її звичайного проживання .

Медіація

Якщо батько відмовляється повернутися, є можливість спробувати вирішити цю проблему мирно. посередництво, яке пропонується обом сторонам. Якщо обидві сторони погоджуються на медіацію, медіація здійснюється в межах компетентних органів та законодавства держави, де дитина зараз перебуває.

Судове провадження за кордоном

Якщо один із батьків відмовляється від посередництва, заявник про повернення має право подати заяву про наказ про повернення дитини до суду. Розгляд справи в суді завжди відбувається в державі, де зараз перебуває дитина. У цьому випадку центральний орган відповідної держави надає Центру детальну інформацію про порядок та правову допомогу в судовому процесі в цій державі. Потім Центр постійно проводить детальні консультації із заявником.

У випадку з т.зв. повертаючи провадження до суду, Центр більше не має компетенції втручатися у це провадження. Центр навіть не має компетенції представляти осіб у суді.

Процедура розпорядження про повернення дитини, а також подальше виконання рішення повністю входять до компетенції компетентних органів держави та регулюються законодавством держави.

Дитину перевели з-за кордону до Словаччини

Якщо ваша дитина була незаконно перевезена іншим батьком на територію Словацької Республіки, зв’яжіться з центральним органом Центру у вашій країні.

Якщо ви перевезли свою дитину на територію Словацької Республіки без згоди іншого з батьків або згоди суду в країні, де дитина постійно проживає, і вам потрібна порада щодо врегулювання ситуації, зверніться до центру.