Двоє людей з Вальядоліду проходять традиційну музику Кастилії і Леона через своїх дійових осіб

Немає інших рівних. Навіть близько не. Це перший документальний фільм, який "покаже величезне музичне багатство, яке існує в Кастилії-і-Леон". Його звати Пабло Гарсія Санс, він є директором Folk: огляд у минуле на традиційну музику Castilla y León, художній фільм, який зніме короткий, хоч і вичерпний, огляд історії та еволюції народної музики в цій спільноті.

основі

Проект, створений у співавторстві Visual Creative та Plan Secreto, народився два роки тому, “працюючи, я відкрив величезне багатство, яке існує в Кастилії-і-Леон. Тоді я придумав ідею про те, як було порушено традицію; як мені, будучи з міста, ніхто не передавав цю музику мені », - пояснює він. Але не лише "також можливість того, що ця звукова культура впаде у забуття, факт, який засуджував би втрату одного з найсильніших пунктів культурної ідентичності Кастилії-і-Леон".

І все це через інтерв’ю з артистами, «які присвятили своє життя і присвятили своє життя компіляції та передачі цієї музики», окрім записів, живих виступів, «від найархаїчніших до найсучасніших, щоб люди, коли ви бачите документальний фільм, поміти еволюцію ", - говорить він. Цей проект обертається навколо розгляду та вивчення нових проявів традиційної музики, еволюції та зникнення її частини, впливу кастильських та леонезьких ритмів поза громадою та поточної ситуації.

Народне: огляд минулих часів на традиційну музику Кастилії-і-Леон подорожує кількома провінціями автономії, щоб дослідити походження популярних музичних колективів, що виникли в шістдесятих роках.

Три частини

Перша частина документального фільму стосується початків втрати традицій. Одне з перших місць, куди вони їдуть, - Уруенья, де вони спілкувалися з Хоакіном Діасом у Фонді, який носить його ім’я. Музикант, перш ніж бути етнографом, він присвятив кілька десятиліть складанню, передачі та вивченню кастильських балад. У фільмі він здійснить мандрівку історією цієї усної традиції, вносячи свій внесок у своє бачення втрати певної ідентичності та традиції.

Також режисери подорожували до Бургосу, де Гонсало Перес Транскаса, провідний діяч традиційного музикознавства, зробив свої знання про народні музичні колективи, вплив Громадянської війни та культурну кризу 1960-х. Крім того, ви можете стежити за роботою Пабло Мадрида та Альберто Джамбріни, які збирають пісні для запису своїх альбомів і, таким чином, передають їх.

Режисер Пабло та вся його команда приїхали до Лагуни де Дуеро, де головним героєм є Ванеса Муела. Більшу частину свого життя він присвятив грі та передачі цієї музики. Муела зупиняється на використанні кухонного начиння як музичних інструментів.

В «Альдеатехаді» Еусебіо Маяльде розповідає історії села, важливість звичаїв та природний календар буквами йот та романсів. Сьогодні такої залежності від сільськогосподарського циклу не існує, і міські жителі втратили причини таких посилань. "Контраст між країною та містом є постійною темою", - визнає Пабло Гарсія Санс.

Друга частина охоплює народження фольклорних колективів, а також пошук оригінальної ідентичності. Одним із видатних героїв є New Mester de Juglaría, група, яка виникла наприкінці диктатури та зміцнила своє місце на сцені під час Переходу. Його музиканти пояснюють своє походження в живильному середовищі пісенної акції протесту, виражаючи невдоволення молоді, яка мріяла завоювати демократичні свободи. Вони вирішили зазирнути у минуле та спробувати надати спадкоємність отриманій спадщині, стираючи політичні забобони та зосереджуючись на вічній цінності пісенної книги, яка все ще була дійсною.

Дует Candeal був ще одним із піонерів. Вони вчились у вчителя Хоакіна і виїжджали в села, щоб порибалити на пісні своїх бабусь і дідусів. У документальному фільмі вони розповідають про свій досвід у містах Вальядолід. Зі свого боку, Марія Сальгадо із Замори представляє ще один спосіб наближення до музичної традиції Кастилії-і-Леон. Той, хто щойно записав пісні, відновлювані Агапіто Марасуелою, розповідає про свій досвід художника та жінки як професіонала.

Хайме Лафуенте залишив мікрофон та гітару на кілька місяців, щоб написати сценарій документального фільму. Він також розповідає про свій багаторазовий досвід з різними групами, включаючи Трейдре, у вісімдесятих роках у Бурго-де-Осма. "Завдяки роботі Хайме у нас не було труднощів, коли справа доходить до контакту з перекладачами", - визнає режисер.

Вплив музики в Кастилії-і-Леон присутній поза межами громади. У Барселоні група Coetus використовує квадратний бубон від Пеньяпарди (Авіла), який можна буде побачити у повнометражному фільмі. А також його бачення поза нашою культурою. "Важливо, щоб люди знали власну культуру, щоб ділитися нею та розуміти культуру інших", - вважає Гарсія Санс.

Третя частина пропонує погляд у майбутнє. «Ми не втрачаємо культуру. Ми про це забуваємо », - говорить режисер. Цей прямий прогноз починається від Етнографічного музею Замори, заснованого на молоді, яка працює в його бібліотеці: Рінгорранго. Вони відповідають за те, щоб наживо продемонструвати цінність мелодій своїх старших, обов'язок їх зберегти та подарувати їм нове життя.

Далі у списку - дует "Тарна". Люди з Леона також беруть до уваги своє походження і виконували музичний проект разом з бабусею одного з них.

Група Ель-Наан знаходиться в Табанера-де-Серрато (Паленсія), в роботі якої вона використовує нові технології. Вони є прикладом тих, про які розповідає продюсер Педро дель Ріо. «Вони є багатовіковими формами передачі культури як з точки зору музики, так і використання інструментів. Є групи, які знають, як їх адаптувати до інших течій ».

У Бургосі є універсальний дует Fetén, Fetén. Класично підготовлені, їхня народна музика, гумор та майстер-клас із творчих інструментів пронизують, не даремно вони відповідають за Фестиваль незвичайних інструментів. Дієго Галаз та Хорхе Аррібас, лютіє та музиканти, грають у таверні Ель Патільяс.

Завершується документальний фільм у столиці. Музикант Карлос Сото зливає сефардські та кастильські ритми в Сан-Мігель-дель-Арройо і записує деякі свої пісні в соснових лісах провінції.

Команда

"Найкраща команда в Кастилії-і-Леон точно", - каже Гарсія Санс. Режисер у захваті від своїх колег. Екіпаж складається з: асистента режисера (Єлена Драграс), сценариста (Хайме Лафуенте), режисерів виробництва (Педро дель Ріо та Хайме Алонсо де Лінахе), редактора (Мігель Санчес Гонсалес), графічного дизайнера (Хав'єр Гонсалес Селай) та режисера фотографії та його асистента (Віктор Гюго Мартін та Лаура Гарсія Серрано).

«Це проект, який зараз у мене найбільше прихильний. Через кілька років я думаю, що він і надалі буде в хорошій позиції, тому що я працював дуже комфортно, і думаю, що робота того коштувала ", - пояснює Віктор Гюго.

Очікування всіх досить позитивні. "Я дуже задоволений цим проектом", - каже продюсер, який додає, що "у нас дуже хороші стосунки з людьми, яким цікаво його побачити, набагато більше, ніж я думав". Кінематографіст також сподівається на хороші результати. "Я сподіваюся, що документальний фільм розповсюджений якомога ширше і актуальніше, і в ньому бачиться вся робота команди".

Поширення та екскурсія

Художній фільм триватиме приблизно 90 хвилин, а друга телевізійна версія триватиме 50 хвилин.

Перший етап його презентації розпочнеться показом на прем'єрному гала. Згодом його розповсюджуватимуть міжнародні фестивалі як художнього, так і документального кіно. Буде зроблена спроба розпочати трансляцію на телебаченні, а також планується розповсюдження та проектування проектів для сільських районів, громадських центрів, установ, асоціацій, шкіл та інших.

Підпишіться на El Norte de Castilla на + на 1 місяць за € 6,95