МАДРІД, 30 (EUROPA PRESS)

гормональний

Вчені з Єльського університету, Сполучені Штати, виявили молекулярні механізми, що викликають метаболічний дисбаланс між виробленням глюкози та споживанням енергії в печінці, два різних, але пов'язаних між собою процеси, знахідку, що має значення для лікування діабету та неалкогольної жирової хвороби печінки NAFLD), опублікованому в журналі 'Nature'.

Гормон глюкагону, що виділяється підшлунковою залозою, відіграє важливу роль у метаболізмі. Під час нестачі їжі це може збільшити вироблення печінкою глюкози, необхідного палива для мозку, в процесі, який називається глюконеогенезом. При діабеті, який відзначається надлишком цукру в крові, цей процес порушується.

Зараз команда Єльського університету на чолі з провідним автором Джеральдом Шульманом та першим автором Рейчел Перрі, обидва ендокринологи, повідомляють, що вони виявили, як глюкагон підтримує метаболічний баланс між виробництвом та використанням енергії в печінці.

"Застосовуючи нові методи оцінки метаболізму печінки, ми змогли окреслити молекулярні механізми, за допомогою яких діє глюкагон", - пояснює Шульман, професор медицини та клітинної та молекулярної фізіології.

Раніше дослідники зосереджувались на глюкагоні, намагаючись знизити підвищений рівень цукру в крові при діабеті. Але ці експериментальні методи лікування призвели до потенційно серйозних побічних ефектів, включаючи накопичення печінкових ферментів, які вказують на жирову хворобу печінки.

Нове дослідження було зосереджене на ролі сигналізації кальцію в мітохондріях, енергетичній фабриці клітини.

Автори виявили, що білок, званий інозитолтрифосфатним рецептором 1 (INSP3R1), регулює як глюконеогенез, так і окислення жиру в печінці у відповідь на глюкагон. Група виявила, що INSP3R1 впливає на глюконеогенез, регулюючи сигналізацію кальцію в клітині та окислення жиру, впливаючи на сигналізацію кальцію в мітохондріях.

"Ми визначили мітохондріальний транспорт кальцію як потенційну ціль для сприяння хорошим ефектам глюкагону для сприяння окисленню мітохондріального жиру в печінці та зворотній НАЖХП без поганих наслідків стимулювання глюконеогенезу", - додає професор Перрі.

Коли ожирілих гризунів хронічно лікували глюкагоном, гормон змінив НАЖХП та покращив реакцію організму на інсулін. Однак, коли мишей з ожирінням без INSP3R1 хронічно лікували глюкагоном, гормон не мав ефекту.

"Ці результати дають нові уявлення про біологію глюкагону і припускають, що мітохондріальний транспорт кальцію, опосередкований INSP3R1, може представляти нову мету для терапії, спрямованої на зворотний розвиток НАЖХП та діабету 2 типу", - підсумовують автори.