Проти Інституту якості фільму
(Vossische Zeitung опублікувало уривок листа Балаза, протестуючи проти ідеї Берлінського інституту якості фільму. (1.))
Vossische Zeitung 20 квітня 1930 року
1. Назва статті у Vossische Zeitung така: "Що робить фільм?" Alcнm: "Vita a Kbin йs Artyomrуl"
Balбzs Bйla cikkйnek idйzйse elхtt the ъjsбg нrja the kcvetkezхket: "The Berlin Filmminхsнtх Intйzet Lampe-bizottsбga not enabled and the" mыvйszi "besorolбst the Alhambrбban nemrйg показаний kbbbbbbbbbbbnbb недотримання певних податкових пільг, які є вигідними з точки зору маркетингу.
Історія Комісії Лампе зробила це ще більш помітним, оскільки вся німецька преса - і, звичайно, громадськість - рідко відзначала цей новий російський фільм зі значною одностайністю. Цієї думки також дотримуються ті, хто загалом вважає російські фільми не художніми творами, а скоріше засобом політичної пропаганди. У фільмі про баладу про Каббіна та Артема ця політична пропаганда практично відсутня. Що могло спонукати комісію Лампе відмовити у визнанні фільму як "художнього"? Пан Бела Балаз надіслав нам лист, надісланий професору Лампе, в якому виклав свої погляди на діяльність Комітету.
Ми надамо деталі листа нижче ".
2. Також про фільм: "Прощання з фільмом" (Abschied vom stummen Film). Опубліковано в Querschnitt (Берлін), буклет 4, квітень 1930, 248-250. стороні. Postprint: Essay, Kritik, 118-122. сторінка, Шріфтен 2, сторінка 270
"Аста Нільсен і росіяни (Asta Nielsen and die Russen). Розмова між доктором Белою Балазсом та Астою Нільсен. Тема: Кабін та Артьом (німецька назва: Das Lied vom alten Markt) Опублікував: Reichsfilmblatt (Берлін) Думка Асти Нільсен, якого "повністю вразив" радянський фільм: "Кіноколекція, яка рідко зустрічається у Кабіні та Артемі. Реальність, але побачена в наших книгах, - це вільна реальність, на якій, однак, світить світло великої ідеї. Прості факти будуть блискучими. Драматичне та мальовниче формування ".
Вихідні дані: Життя Асти Нільсен у картинах, своєрідна з точки зору сучасників (Asta Nielsen. Ihr Leben in Photo documents, Selbstzeugnissen und zeitgenсsschen Betrachtungen.). Опубліковано Р. Сейделем та А. Хагедорфом, Берлін (РДР) 1981, с. 202.
Переклад Немета Бгнеса
/ Опубліковано: Balba Balba: Scrhiften zum Film 268-269, 332. 348. Akadémia Kiadу, Bp. 1984 /