Ефективне лікування подагри

подагри

Автор: Дра Кароліна Герман М. Резидент сімейної медицини PUC
Рецензент: Дра Соланж Рівера М. Кафедра сімейної медицини PUC


Подагра - це хронічне захворювання суглобів, викликане спільним відкладенням кристалів урату натрію. Його поширеність становить 1% серед чоловіків із західних країн, при співвідношенні чоловіків і жінок 7: 1 (1). Характеризується гострими епізодами самообмеженого моноартриту, який не залишає наслідків у перші роки еволюції. В основному вражає суглоби нижніх кінцівок, найхарактернішим є ураження плесно-фалангового суглоба першого пальця ноги (подагра). Класично в процесі подагри описано 4 стадії: Безсимптомна гіперурикемія, гостра подагра, інтеркритична подагра, хронічна подагра.
Гіперурикемія вважається необхідною, але недостатньою умовою розвитку подагри, оскільки лише у 20% пацієнтів з гіперурикемією розвинеться захворювання (4), тому використання медикаментозного лікування гіперурикемії не рекомендується. Безсимптомно (3).

Що стосується лікування подагри, 2 основними цілями є:

РЕФЕКС СИМПТОМУ:

1) Лікувальні засоби, які зараз існують для зняття болю:

ПРОФІЛАКТИКА ПОВТОРЕННЯ
Щодо попередження нових епізодів, рекомендуються як загальні заходи, так і лікування наркотиками:

1. Загальні заходи: Вони в основному базуються на рекомендаціях та/або спостережних дослідженнях, оскільки РКД не підтримує ці рекомендації (2).
Ці заходи слід вказувати всім хворим на подагру. Рекомендації:

Не було виявлено РКД для оцінки ефекту алопуринолу або колхіцину у попередженні нових епізодів у пацієнтів з попередніми епізодами. Найчастіше застосовуваний препарат - алопуринол, який зменшує утворення сечової кислоти. Дози 300 мг/добу застосовують для нормальної функції нирок, починаючи лікування з низької дози (100 мг/добу), яку збільшують кожні 7 днів. Рекомендується застосовувати профілактику НПЗЗ, колхіцином або преднізолоном у низьких дозах під час введення лікування алопуринолом протягом декількох місяців, щоб уникнути подагричних нападів, викликаних алопуринолом (5). Лікування слід продовжувати протягом життя у якомога менших дозах.