cps mdd 56 (4x14) x40 mg (бліс. Al/PVC/Aclar)

Зміст короткого опису характеристик (SPC)

КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ

4x14

1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ

тверді капсули з контрольованим вивільненням

2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД

Кожна капсула містить 40 мг доксицикліну (у вигляді моногідрату).

Допоміжна речовина: кожна тверда капсула містить 102-150 мг сахарози та 26,6-29,4 мкг Allura червоного змінного струму (E129).

Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.

3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА

Тверда капсула з контрольованим вивільненням

Бежева капсула, розмір 2, з написом "GLD 40".

4. КЛІНІЧНІ ДАНІ

4.1 Терапевтичні показання

EFRACEA застосовується для полегшення папуло-пустулярних уражень у дорослих пацієнтів з розацеа.

4.2 Дозування та спосіб введення

Дорослі, включаючи людей похилого віку:

Добова доза становить 40 мг (1 капсула). Капсулу слід приймати вранці з достатньою кількістю

вода для зменшення ризику роздратування стравоходу та виразки (див. розділ 4.4).

Пацієнтів слід пройти обстеження через 6 тижнів і розглянути можливість припинення лікування, якщо ефекту не спостерігається. У клінічних випробуваннях пацієнти лікувались протягом 16 тижнів. Після припинення ураження мали тенденцію з’являтися знову через 4 тижні. Тому рекомендується проводити обстеження пацієнтів через 4 тижні після припинення лікування.

Порушення функції нирок

У пацієнтів з нирковою недостатністю корекція дози не потрібна.

Порушення функції печінки

EFRACEA слід застосовувати з обережністю пацієнтам із порушеннями функції печінки або тим, хто приймає лікарські засоби, що можуть мати гепатотоксичну дію (див. Розділ 4.4).

Доксициклін протипоказаний дітям до 12 років (див. Розділ 4.3).

4.3 Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини, інших тетрациклінів або будь-якої з допоміжних речовин.

Немовлята та діти віком до 12 років.

Другий та третій триместри вагітності (див. Розділ 4.6).

Одночасне лікування пероральними ретиноїдами (див. Розділ 4.5).

Доксициклін не слід призначати пацієнтам, про яких відомо або є підозри на ахлоргідрію або які перенесли операцію з метою обходу або видалення дванадцятипалої кишки.

4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання

EFRACEA містить доксициклін у лікарській формі, призначеній для зниження рівня протизапальної плазми нижче рівня протимікробних препаратів. EFRACEA не можна застосовувати для лікування інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими (або підозрюваними до чутливості) до доксицикліну.

Тверді лікарські форми, що містять тетрацикліни, можуть викликати подразнення або виразку. Щоб запобігти подразненню стравоходу та виразкам, цей препарат слід приймати з достатньою кількістю рідини (води) (див. Розділ 4.2). EFRACEA слід ковтати вертикально, сидячи або стоячи.

Хоча під час клінічних випробувань з EFRACEA не спостерігалося збільшення умовно-патогенних мікроорганізмів, таких як епізоди. дріжджів, лікування тетрациклінами у більших дозах може призвести до розростання нечутливих мікроорганізмів, включаючи грибки. Хоча цього не спостерігалося під час клінічних випробувань з EFRACEA, використання більш високих доз тетрациклінів може збільшити частоту вагінального кандидозу. EFRACEA слід застосовувати з обережністю пацієнтам із схильністю до надмірного кандидозу. При підозрі на суперинфекцію необхідно вжити необхідних заходів, включаючи розгляд питання про припинення прийому препарату EFRACEA.

Лікування вищими дозами тетрациклінів асоціюється з ростом стійких кишкових бактерій, таких як напр. ентерококи та ентеробактерії. Хоча цього не спостерігалося в клінічних випробуваннях доксицикліну з низькими дозами (40 мг/добу), не можна виключати ризик розвитку резистентності до нормальної мікрофлори у пацієнтів, які отримують EFRACEA.

Рівні доксицикліну в крові у пацієнтів, які отримували EFRACEA, нижчі, ніж у пацієнтів, які отримували звичайні антимікробні препарати, що містять доксициклін. Однак, оскільки немає даних, що підтверджують безпеку цієї нижчої дози при печінковій недостатності, EFRACEA слід застосовувати з обережністю пацієнтам з печінковою недостатністю або тим, хто приймає лікарські засоби з потенційними гепатотоксичними ефектами. Антианаболічний ефект тетрациклінів може спричинити підвищення рівня сечовини в крові (BUN). Попередні дослідження свідчать, що цього не відбувається при застосуванні доксицикліну у пацієнтів з нирковою недостатністю.

Слід бути обережними при лікуванні хворих на міастенію, які можуть ризикувати погіршенням стану.

Всім пацієнтам, які приймають доксициклін, включаючи EFRACEA, слід доручити уникати надмірного сонячного світла або штучного ультрафіолету під час прийому доксицикліну та припинити лікування, якщо вони відчувають фототоксичність (наприклад, шкірний висип тощо). Слід розглянути можливість використання сонцезахисного крему. При перших ознаках світлочутливості лікування слід припинити.

Як правило, існує ризик псевдомембранозного коліту, коли протимікробні засоби застосовуються одночасно з терапією доксицикліном. Якщо під час лікування EFRACEA виникає діарея, слід розглянути можливість виникнення псевдомембранозного коліту та розпочати відповідне лікування. Це може включати припинення прийому доксицикліну та початок специфічного лікування антибіотиками. Препарати, що уповільнюють перистальтику, за таких обставин застосовувати не слід.

EFRACEA не слід застосовувати пацієнтам з очними проявами розацеа (очна розацеа та/або блефарит/мейбоміт), оскільки дані щодо ефективності та безпеки у цієї популяції обмежені. Якщо ці симптоми виникають під час лікування, прийом препарату EFRACEA слід припинити, а пацієнта направити до офтальмолога.

У людини використання тетрациклінів під час росту зубів може спричинити постійне змінення кольору зубів (жовто-сіро-коричневий). Ця реакція частіше спостерігається при тривалому застосуванні препарату, але спостерігалася також при повторних короткочасних циклах лікування. Також повідомляється про гіпоплазію емалі. Як і у випадку з іншими тетрациклінами, доксициклін утворює твердий кальцієвий комплекс у всіх кісткоутворюючих тканинах. У недоношених новонароджених спостерігалося уповільнення росту малогомілкової кістки при пероральному введенні тетрацикліну в дозах 25 мг/кг кожні 6 годин. Показано, що ця реакція оборотна після припинення прийому препарату.

У разі важкої гострої реакції гіперчутливості (наприклад, анафілаксії) лікування препаратом EFRACEA необхідно негайно припинити та вжити звичайних екстрених заходів (наприклад, антигістамінні препарати, кортикостероїди, симпатоміметики та штучне дихання, якщо це необхідно).

Пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості фруктози, мальабсорбції глюкози-галактози або недостатністю сахарази-ізомальтази не повинні приймати цей препарат. Чорнило для друку капсул містить Allura red AC (E129), який може викликати алергічні реакції.

4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії

Рекомендації щодо можливих взаємодій доксицикліну з іншими лікарськими засобами, наведеними нижче, ґрунтуються на досвіді застосування більш високих доз, які зазвичай використовуються в антимікробних складах, що містять доксициклін, а не з EFRACEA. Однак на даний момент даних недостатньо, щоб гарантувати, що взаємодії, про які повідомляється із більшими дозами доксицикліну, не виникають із EFRACEA.

Взаємодії, що впливають на доксициклін:

Всмоктування доксицикліну в шлунково-кишковому тракті може сповільнюватися двовалентними або тривалентними іонами, такими як алюміній, цинк, кальцій (містяться, наприклад, у молоці, молочних продуктах і містять кальцій фруктових соках), магній (що міститься, наприклад, антациди) або препарати, що містять залізо, активоване вугілля, холестирамін, хелати вісмуту та сукральфат. Тому такі препарати або продукти харчування слід приймати лише через 2–3 години після прийому доксицикліну.

Ліки, що підвищують рН шлунка, можуть зменшити всмоктування доксицикліну і їх слід приймати принаймні через 2 години після прийому доксицикліну.

Квінаприл може зменшити всмоктування доксицикліну через високий вміст магнію в таблетках хінаприлу.

Рифампіцин, барбітурати, карбамазепін, дифенілгідантоїн, примідон, фенітоїн та хронічне вживання алкоголю можуть прискорити розпад доксицикліну через індукцію ферментів у печінці, зменшуючи тим самим період його напіввиведення. Це може призвести до низьких терапевтичних концентрацій доксицикліну.

Повідомлялося, що одночасне застосування циклоспорину зменшує біологічний період напіввиведення доксицикліну.

Взаємодія, що впливає на вживання інших препаратів:

Не рекомендується одночасне застосування:

Коли доксициклін вводять незадовго до, під час або після введення ізотретиноїну, існує ймовірність

потенціювання між лікарськими препаратами, що викликає оборотне підвищення внутрішньочерепного тиску (підвищення внутрішньочерепної гіпертензії). Тому слід уникати одночасного застосування.

Бактеріостатичні препарати, включаючи доксициклін, можуть впливати на бактерицидну активність пеніциліну та бета-лактамних антибіотиків. Рекомендується не застосовувати одночасно антибіотики доксицикліну та бета-лактаму.

Повідомляється, що тетрацикліни та метоксифлуран у поєднанні призводять до ниркової токсичності зі смертельним результатом.

Показано, що доксициклін посилює гіпоглікемічний ефект пероральних сульфонілсечовин. При сумісному застосуванні з цими ліками слід контролювати рівень глюкози в крові та, за необхідності, дози сульфанілокардіозу зменшити.

Показано, що доксициклін пригнічує активність протромбіну в плазмі, тим самим посилюючи ефект антикоагулянтів типу дикумаролу. При сумісному застосуванні з цими препаратами слід контролювати параметри згортання крові, включаючи INR, і при необхідності зменшувати дози антикоагулянтів. Слід мати на увазі можливість підвищеного ризику кровотечі.

Тетрацикліни, що застосовуються одночасно з оральними контрацептивами, у кількох випадках призводили до кровотечі між двома менструальними циклами або вагітності.

4.6 Фертильність, вагітність та лактація

Дослідження на тваринах не показали тератогенних ефектів. Застосування тетрациклінів у невеликої кількості вагітних жінок ще не виявило особливих вад розвитку у людей.

Введення тетрациклінів протягом другого та третього триместру призводить до постійного зміни кольору молочних зубів дитини. Як результат, доксициклін протипоказаний протягом другого та третього триместру вагітності (див. Розділ 4.3).

Низький рівень тетрациклінів виводиться з грудним молоком жінок, які годують груддю. Годуючі матері можуть приймати доксициклін лише короткий час. Тривале застосування доксицикліну може призвести до значного всмоктування у немовляти, тому не рекомендується через теоретичний ризик зміни кольору зубів та повільного росту кісток немовляти.

Пероральне введення доксицикліну самцям і самкам щурів (щури Спрег-Доулі) негативно впливало на фертильність та репродуктивні показники (див. Розділ 5.3).

Вплив EFRACEA на фертильність людини невідомий.

4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами

Доксициклін не впливає або незначно впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

4.8 Небажані ефекти

У пілотних плацебо-контрольованих дослідженнях з EFRACEA у пацієнтів з розацеа 269 пацієнтів отримували EFRACEA у дозі 40 мг один раз на день протягом 16 тижнів, а 268 пацієнтів отримували плацебо. Загалом, шлунково-кишкові побічні явища були більш поширеними у пацієнтів з EFRACEA (13,4%), ніж у плацебо (8,6%). Найпоширеніші побічні реакції у пацієнтів, які отримували EFRACEA, т. j. випадки, що спостерігались із частотою ≥ 3% при застосуванні EFRACEA та частотою щонайменше на 1% вище, ніж у пацієнтів з плацебо, - це назофарингіт, діарея та гіпертонія.

У таблиці нижче перелічені побічні реакції на EFRACEA в результаті пілотних клінічних випробувань, тобто j. побічні реакції, які були вищими у EFRACEA, ніж у плацебо (³ 1%).

Побічні реакції, про які повідомляють для антибіотиків тетрациклінового ряду, перелічені в таблиці нижче.

Використовувані категорії частоти:

Поширені:/1/100 до та EFRACEA у пілотних плацебо-контрольованих дослідженнях:

Про доброякісну внутрішньочерепну гіпертензію та головний біль (невідомо (наявні дані)) повідомлялося в постмаркетинговому досвіді лікування EFRACEA.

У пацієнтів, які приймають тетрацикліни, спостерігались такі побічні ефекти:

Інфекції та інвазії:

Дуже рідко: аногенітальний кандидоз

Порушення крові та лімфатичної системи:

Рідко: тромбоцитопенія, нейтропенія, еозинофілія

Дуже рідко: гемолітична анемія

Порушення імунної системи:

Рідко: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію

Також повідомлялося: анафілактоїдна пурпура

Порушення з боку ендокринної системи:

Дуже рідко: повідомляється про коричнево-чорне мікроскопічне фарбування тканини щитовидної залози при тривалому застосуванні тетрациклінів. Функція щитовидної залози є фізіологічною.

Порушення нервової системи:

Рідко: Доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія

Дуже рідко: арочний фонтан у немовлят

Лікування слід припинити, якщо з’являються ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску. Після відміни препарату ці

умови швидко зникли.

Серцеві та серцеві розлади:

Шлунково-кишкові розлади:

Рідко: нудота, блювота, діарея, анорексія

Дуже рідко: глосит, дисфагія, ентероколіт. Езофагіт та виразка стравоходу найчастіше реєструвались у пацієнтів, яким давали гіклатну сіль у формі капсул. Більшість із цих пацієнтів приймали ліки безпосередньо перед тим, як лягти спати.

Гепатобіліарні розлади:

Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини:

Рідко: макулопапульозний та еритематозний висип, світлочутливість шкіри, кропив'янка

Дуже рідко: ексфоліативний дерматит, ангіоневротичний набряк

Порушення з боку опорно-рухового апарату, сполучної тканини:

Дуже рідко: загострення системної червоної вовчака

Розлади нирок та сечовиділення:

Рідко: Підвищений вміст сечовини в крові

Побічні реакції, типові для тетрациклінів, рідше виникають при застосуванні EFRACEA через нижчу дозу та відносно низький рівень у плазмі крові. Однак лікар повинен завжди пам’ятати про можливість несприятливих явищ і відповідно контролювати пацієнта.

4.9 Передозування

На сьогоднішній день не повідомлялося про серйозні гострі токсичні ефекти при застосуванні однієї пероральної дози багаторазових терапевтичних доз доксицикліну. Однак у разі передозування існує ризик пошкодження печінкової паренхіми, нирок та панкреатиту.

Звичайна доза EFRACEA становить менше половини звичайної дози доксицикліну, що використовується для протимікробного лікування. Тому лікарі повинні пам’ятати, що в багатьох випадках передозування призведе до концентрації доксицикліну в крові в межах терапевтичного діапазону для антимікробної терапії, про що існує більше даних для підтвердження безпеки. У цих випадках рекомендується спостереження. У разі значного передозування лікування доксицикліном слід негайно припинити та вжити симптоматичних заходів.

Всмоктування неабсорбованого доксицикліну в кишечнику слід мінімізувати введенням антацидів, що містять солі магнію або кальцію, з утворенням невсмоктуваних хелатних комплексів з доксицикліном. Слід розглянути питання про промивання шлунка.

Діаліз не змінює періоду напіввиведення доксицикліну в сироватці крові, а тому не буде важливим при лікуванні передозування.

5. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

5.1 Фармакодинамічні властивості

Фармакотерапевтична група: Антибактеріальні засоби для системного застосування, тетрацикліни.

Код ATC: J01AA02.

Механізм дії: Патофізіологія запальних уражень розацеа частково є проявом опосередкованого нейтрофілами процесу. Показано, що доксициклін пригнічує активність нейтрофілів та кілька прозапальних реакцій, включаючи реакції, пов’язані з фосфоліпазою А2, ендогенним оксидом азоту та інтерлейкіном-6. Клінічне значення цих висновків невідоме.

Концентрація доксицикліну в плазмі крові після введення EFRACEA значно нижча за рівень, необхідний для інгібування мікроорганізмів, які часто асоціюються з бактеріальними захворюваннями. Мікробіологічні дослідження in vivo з використанням подібного впливу препарату протягом 6 - 18 місяців не показали жодного впливу на домінуючу бактеріальну флору, зібрану з ротової порожнини, шкіри, травного тракту та піхви. Однак не можна виключати, що тривале застосування EFRACEA не може призвести до зростання стійких кишкових бактерій, таких як ентеробактерії та ентерококи, а також мутація генів стійкості.

EFRACEA оцінювали в пілотних, рандомізованих, подвійних сліпих, плацебо-контрольованих 16-тижневих дослідженнях у 537 пацієнтів з розацеа (від 10 до 40 папул і гнійників і 2 вузликів або менше). В обох дослідженнях середнє зменшення загальної кількості запальних уражень було значно вищим у групі EFRACEA, ніж у групі плацебо.

Середня зміна від початкової точки після 16. тиждень у загальній кількості запальних уражень: