Угорське ядерне товариство

14-18 березня. досвід навчальної поїздки в Україну між

хмельницькою

Тридцятичленна команда Угорського ядерного товариства (МНТ) прийняла запрошення Українського ядерного товариства (УНТ) 14-18 березня. між та здійснив професійну навчальну поїздку, відвідавши “сусідню” Хмельницьку АЕС.

Перший акт

Запитання 1: Що робить пункт призначення 968 км близьким? Подорож до Чангофельда, Трансільванія, - це зовсім інше почуття, ми не підраховуємо кілометри, але шукаємо та досліджуємо спільні точки зв’язку. Що нас пов'язує, а не те, що нас роз'єднує.

Через Закарпаття - торкаючись Берегшаша та Мункача - нас, тих, хто працює в угорській ядерній галузі, цікавить професійний досвід наших українських колег, і в нашій діяльності "спливаючий" знак СТОП або восьмигодинний перетин кордону не можуть зупиніть нас.!

Перш за все, окрім чотирьох реакторів Пакш, сусідні країни, здатні експортувати дешеву електроенергію до Угорщини, такі як Україна, яка має величезну встановлену потужність, також відіграють значну роль у нашому постачанні електроенергії. був і залишається ключовим гравцем на ринку виробництва турбін та дизельних машин. На підтвердження свого твердження я цитую графічну географію під назвою «Радянський Союз», видану видавництвом «Móra» у 1977 році: «Ми щороку імпортуємо з України понад один мільйон тонн доменного коксу та три мільйони тонн залізної руди. У період з 1966 по 1970 рік ми отримали з того ж місця десять мільярдів кіловат-годин електроенергії, а також сотні тепловозів в обмін на угорське харчове обладнання та інші товари ".

Другий акт

Після деякого схвильованого виїзду наш автобус наїхав на стоянку Навчально-тренувального центру Хмельницької АЕС. Бент Ісупов В. І. нас прийняв заступник головного інженера. Після короткого інструктажу ми познайомились із симулятором, що працює тут. У навчальному центрі, в якому працює 180 осіб, працюють працівники заводу, які експлуатують, підтримують та виконують технічну діяльність. Близько двадцяти тисяч людей щороку переступають поріг закладу, оскільки загалом 5200 людей беруть участь у попередньо підготовленому навчанні чотири рази. Звичайно, сто вісімдесяти кваліфікованим кваліфікаційним випробувальним персоналом двох операційних блоків буде приділено особливу увагу.

Коли ми увійшли в тренажерний зал тут, ми почувались як вдома. На додаток до багатьох подібностей, ми також виявили роботу, відмінну від нашої. Перед реалістичними панелями блокових контролерів тут, зліва за оператором реактора, ми познайомилися з робочим місцем начальника зміни, відповідальним за весь первинний контур, а також з його великими обов'язками. Праворуч - робочий стіл оператора, відповідального за експлуатацію однієї турбіни високого тиску та 4 турбін низького тиску, за якими розташовані монітори блочного монітора. Для нас було справді захоплюючим те, що після знайомства викладач, який в даний час чергував із кімнати, відокремленої скляною стіною, «несподівано» спричинив несправність роботи на своєму комп’ютері. Приємно було знати, що оперативний персонал відразу визнав змодельовану подію (витік первинної охолоджуючої води у вторинний контур в одному з парогенераторів) і довів це добре не лише інструктору, але і членам угорської делегації там . (Тут я б зазначив: тренажерний зал був побудований у підвалі нового центру відвідувачів на атомній електростанції в Лейбштадті на швейцарсько-німецькому кордоні, щоб відвідувачі могли також стежити за навчанням швейцарського персоналу через скляну стіну).

У Навчально-тренувальному центрі ми мали змогу ознайомитись із імітатором паливного картриджа, який має ті ж розміри, що і в оригінальних реакторах потужністю 1000 МВт, і ми дізналися, що він використовувався для випробувань потоку перед початком роботи блоку 1 під неактивні умови.

3-4. заповнення блоків - це вже не історія успіху! 2006-2009 рр. огляд ситуації відбувся з тих пір у 2015 році у відомому політичному просторі (російсько-українські інциденти) було прийнято рішення відмовитись від добудови російських реакторів та російських планів ...
Вважається, що корпус турбіни на будівельному майданчику енергоблоку 3 буде зруйнований, а корпус також буде частково демонтований. Також було переглянуто положення резервуару для охолоджуючої води, і було встановлено, що існуюча ємність води достатня для 3-4. також для блоків.

Ми продовжили візит до офісної будівлі Хмельницької атомної електростанції, де ми змогли дізнатися про місцеві роботи, вимоги протипожежного та радіаційного захисту в рамках навчання.

Увійшовши на територію заводу, ми змогли вперше здійснити екскурсію в турбінному двигуні 1010 мегават блоку 2. Тут ми дізналися, що сусіднє місто Нетьєсін також забезпечене централізованим опаленням та гарячою водою, яка досягає 8-10 мегават теплоти лише у випадку найбільшого холоду.

Ми також змогли відвідати контролер робочого блоку 1, тому ті, хто вже мав досвід роботи в тренажері, повернулись, за винятком несправності. Отримавши вичерпні відповіді на всі наші професійні питання, ми повернулись до готелю з повним спокоєм та задоволенням до кінця обіду.

Ми мали велику честь розпочати післяобідню професійну зустріч. Генеральний директор Панасенко тепло прийняв нас як доброго друга. Він оцінив наш інтерес і зробив все, щоб почувати себе добре і отримати відповіді на наші професійні питання.

Окрім економічного управління Хмельницькою атомною електростанцією, нас привітали керівники Українського ядерного товариства (УНТ) (що представляє професійний комітет Української академії наук) та (галузевого) союзу української атомної енергетики завод, ЕНЕРГОАТОМ. Ми також дізналися причину дружнього прийому, адже їхній візит до Угорщини (Будапешт та Пакш) минулого року залишив у них приємні та корисні спогади, і вони хотіли це відповісти. Вони виділили сфери, де наші професійні стосунки можуть і надалі бути плідними.
Як і в Пакші, досвід продовження робочого часу є важливим в Україні. Блок 1 атомної електростанції, який зараз перебуває на технічному обслуговуванні, щойно відсвяткував тридцять років роботи. В даний час від ядерної влади очікується продовження терміну дії (HOL). Я хочу продовжити з 3-4. будівництво блоків, тому в цій області ми також знаємо Paks II. співпрацювати через. Обмін досвідом також корисний у спілкуванні з громадськістю.

Глава угорської делегації Арон Вечі Іштван, співробітник Центру досліджень енергетики Угорської академії наук (MTA EK), секретар Угорського ядерного товариства (MNT), підкреслив у вступі до пленарного засідання, що події пришвидшились після нашого візиту до Чорнобиля. Метою взаємовідносин між МНТ та УНТ спочатку було глибше пізнати аварію на Чорнобильській АЕС, таким чином розширивши ядерну культуру молоді та підвищивши почуття відповідальності. Пізніше на перший план вийшло ознайомлення з ситуацією діючих підрозділів та місцевими технічними рішеннями, оскільки цілі ядерного виробництва двох країн схожі, але нинішні умови відрізняються.

Після привітання генеральний директор Панасенко прочитав майже годинну лекцію. З прогнозованої вистави, яка багата на дані та фотографії, я не буду повторювати те, що я описав раніше, я лише виділив найважливіші: їхній 2016 рік був найуспішнішим із тридцяти на сьогодні. Коефіцієнт використання енергії блоку 1 склав 86,7%, що робить його четвертим найкращим реакторним блоком в Україні. Загалом у цих двох енергоблоках було вироблено 14 693 млн. КВт-год електроенергії, і приємно знати, що на сьогоднішній день виробництво електроенергії на ядерній основі є найдешевшим в Україні.

Після невеликої перерви на каву ми змогли отримати уявлення про реалізацію проекту під назвою «Енергетичний міст Україна-ЄС» у презентації. Запроектований план показав, що повторне використання лінії електропередачі 750 кВ між двома країнами відповідає інтересам обох країн. У цьому випадку ми могли б не лише імпортувати електроенергію з України на нинішніх лініях електропередачі 220 КВ та 400 КВ, але в майбутньому ми могли також експортувати надлишок, вироблений нами, до Польщі, «ожививши» цю лінію електропередачі.

Представники українського наукового життя та Українського ядерного товариства презентували свої результати та напрямки діяльності. Висвітлено тенденцію розвитку аварійно-стійкого палива. Тут шукають інститути-партнери для досліджень.
Тісно пов’язаний з попередніми темами, Іштван Буранський, керівник відділу системної інженерії MVM Paksi Atomerőmű Zrt., Один із голів Групи операторів MNT, виступив з дуже успішною презентацією російською мовою від імені угорської делегації.

Третя дія

Насичені професійні програми можуть супроводжуватися завершенням суботньої культурної програми, виведенням. Організовано нашими господарями, ми змогли відвідати університетське місто Острог (https://en.wikipedia.org/wiki/Osztroh). Окрім професійного місцевого гіда, ми змогли відвідати замок князя Острозького (Кенез) у їхньому Національному історико-культурному парку на Червоній горі (Замкова гора) та чудовий музей, що демонструє книгодрукування.

У суботу вдень наша група відвідала музей у сусідньому місті Нетьєсін, який відкрився лише в 2001 році, але тим не менше має надзвичайно багату колекцію. Професійні музеєзнавці збирають та представляють зацікавленим культурно-історичні цінності та цікавинки свого найближчого оточення. Тут розміщені навіть реліквії, пов’язані з будівництвом Хмельницької АЕС. Ми дізналися, що в цьому музеї також проводяться тематичні лекції та шкільні сесії, тож це місце заслужено популярне.

Четверта дія

Під час поїздки додому у неділю варто зробити короткий виклад досвіду відрядження в Україну. Перш за все, ми дуже вдячні Марині Сучан, яка віддала своє серце та душу не лише за організацію, а й за чотири дні, проведені на свіжому повітрі, для успішного досягнення наших цілей. Щиро дякую, Марина! Ми також вдячні Edit Csonka за безкорисливі переклади, і ми не забуваємо корисні інтерпретації Ференца Лорана, Іштвана Буранського та організаторської та керівницької діяльності Іштвана Арона Вечі. Ми також дякуємо двом водіям автобусів за їх роботу, адже без них, як кажуть молоді люди, ми все одно мали б "настил" у Пакші чи Будапешті. Нарешті, як літописець, я дякую кожному з моїх попутників по одному за чотири дні, багаті досвідом і “приправлені” певним хвилюванням. Без вас моя доповідь була б неможливою!

На біс

Ми всі пам’ятаємо, що в наші плани входив прихід у неділю ввечері. Те, що життя дає безкоштовно, ти брав раніше! Люди кажуть нам. Після першого "швидкого" перетину кордону відбувся восьмигодинний перехід на зворотному шляху (навіть лежачи на швидкості черепахи!), Але тут я зазначу, що ми не можемо сказати погане слово прикордонникам та митникам, які виконати послугу точно.

Врешті-решт, я міг сопіти за комп’ютером лише тоді, коли прибув до Пакша в понеділок вранці о шостій. Ще раз замислившись над змістом нашої подорожі, а також над тим, чому ідентичність, приналежність, спільність є важливими для них та наших українських друзів. У зв’язку з останнім пропоную вивчити цитату професора університету Емке Багді: «Світ дивно прискорився, і часу стає один для одного все менше. Справжнє святкування свят, десь борг спільний досвід, спільне харчування, спільні програми - це поступово відходить від концепції свята. На це просто немає часу. Тож це найбільший виклик цього періоду: проведення часу з важливими людьми та цінними речами - наголошуючи на цьому не у матеріальному сенсі ".

Написав: Ласло Йожеф Сіпос, головний інженер із забезпечення якості MVM Paksi Atomerőmű Zrt.