Рекомендувати документи
ФІЗИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА АВТОНОМНІ НЕРВОВІ СИСТЕМНІ ПОРУШЕННЯ У ОСТУПЕНИХ ДІТЕЙ
Тези докторської (кандидатської) дисертації
Доктор Каталін Терек
Печський університет, Клінічний центр, Дитяча клініка
Науковий керівник: проф. Д-р Денес Молнар
ABPM BF BMI BP CAN CRF CV DBHR ED HELENA
За останні три десятиліття частота ожиріння серед дітей швидко зростала. Незважаючи на те, що сьогодні в результаті профілактичних заходів дані про частоту стагнації або дещо зменшились у ряді країн, ожиріння серед дітей залишається важливою проблемою охорони здоров'я. Гіпертонія, пов’язана з ожирінням, гіперінсулінемія, аномальна толерантність до глюкози та дисліпідемія
цереброваскулярні захворювання. Одночасне виникнення цих факторів ризику називається метаболічним синдромом (МС), який може спостерігатися як у дітей, так і у дорослих. Дослідження нашої групи показало, що частота РС становить 8,9% у дітей із ожирінням. У дитячому віці зниження фізичної активності (ПА) та фізичної працездатності (ХНН) пов'язане з розвитком серцево-судинних факторів ризику (СС) у подальшому житті. Сьогодні ПА та ХНН, як правило, знижуються у дітей із ожирінням. ПА важко об'єктивно виміряти, тому визначення ХНН є кращим у наукових дослідженнях. Фізичні вправи, фізичні
пошкодження, частково наслідком гіперглікемії, яка безпосередньо впливає на нерви, що може призвести до дисфункції судин та ендотелію, тахікардії в стані спокою, аритмії, ортостатичної гіпотензії, порушення функції лівого шлуночка та зниження фізичної працездатності. Дослідження на дорослих показують посилення активації симпатичної нервової системи (СНС) при ожирінні та РС та зниження чутливості СНС у спокої.
Автономна нейропатія
клінічна форма добре відома у дорослих (цукровий діабет, гіпертонія, ожиріння), педіатри на практиці рідко стикаються з цим захворюванням, його частота у дітей з діабетом становить 1-2%. Серцево-судинні рефлекторні тести (п'ять стандартних тестів Юінга) придатні для обстеження МОЖЛИПИ, таким чином забезпечуючи можливість обстеження та залучення дітей з невропатією в субклінічній формі до профілактичних програм. У дорослих пацієнтів добре відомо, що добові коливання артеріального тиску (АТ) ненормальні за наявності вегетативної нейропатії. Цілодобовий амбулаторний моніторинг артеріального тиску (ABPM) дав можливість неінвазивно вимірювати артеріальний тиск через задані інтервали. Добовий ритм вегетативної нервової системи добре відомий, при цьому симпатичний тонус домінує вдень, а парасимпатичний переважає під час сну вночі. О’Брайен та його колеги першими звернули увагу на негативне прогностичне значення відсутності нічної гіпотензії у пацієнтів з гіпертонічною хворобою. Так звані «непромокальні засоби» мають підвищений ризик пошкодження органів-мішеней: серце (лівий шлуночок
до ниркової недостатності). Повідомлялося про аномальні добові ритми артеріального тиску у дорослих та дітей із діабетом та гіпертонічною хворобою, однак таких дітей не проводили у дітей із ожирінням. Частота серцевих скорочень (RHR) добре відображає активацію симпатичної нервової системи. Це легко виміряти. Епідеміологічні дослідження на дорослих виявили зв'язок між RHR та подальшою серцево-судинною смертністю. На підставі епідеміологічних та клінічних досліджень високий показник RHR небажаний. Немає даних про значення RHR як прогностичного фактора в дитячому віці.
1. Порівняння кардіореспіраторної реакції на фізичні навантаження у дітей із ожирінням та нормальною вагою з метаболічним синдромом, неметаболічним синдромом.
2. Дослідження наявності субклінічних дисфункцій вегетативної нервової системи у дітей із ожирінням з різними факторами серцево-судинного ризику.
3. Аналіз добового ритму артеріального тиску у дітей із ожирінням. З добовим ритмом
4. Дослідження скринінгової ефективності серцевого ритму в спокої як параметра, що оцінює серцево-судинний ризик у дітей підліткового віку.
III. КЛІНІЧНІ ВИПРОБУВАННЯ
Метаболічний синдром, неметаболічний синдром ожиріння та норма
Порівняння ПАЦІЄНТІВ ТА МЕТОДИ. Пацієнти У дослідженні взяли участь 180 дітей (103 хлопчики, 77 дівчаток), яких доглядач з питань обміну речовин дитячої клініки Університету м. Печ зважав на надмірну вагу/ожиріння. Після визначення факторів серцево-судинного ризику нами було зараховано: 22 хлопчики з факторами серцево-судинного ризику, які відповідали критерію РС (група РС); 17 хлопчиків із ожирінням, які крім ожиріння мали фактор ризику (група ожиріння). 29 хлопців-спортсменів того ж віку, нормальної ваги, були обрані контрольними (контрольна група). РС визначали як супутнє виникнення ожиріння, гіперінсулінемії, гіпертонії та/або непереносимості глюкози та/або дисліпідемії.
Методи Антропометричні вимірювання Вимірювання маси тіла за шкалою з точністю до 0,1 кг. Вимірювання висоти за стандартними методами за допомогою стадіометра Холтана. Вимірювання шкірних складок у п’яти ділянках тіла (трицепс, біцепс, надплічна, підлопаткова і гомілка) в мм з лівого боку тіла. Індекс маси тіла (ІМТ) розраховували як частку квадрата маси тіла (кг) та зросту (м2). Відносний вміст жиру в тілі розраховували за допомогою виміряних значень шкірної складки на основі рівняння Паризькової та Рота, а також визначали вміст жиру в організмі (BF) та худу масу тіла (LBM). Ожиріли, як вважали, страждають ожирінням, якщо їх відносна маса тіла перевищувала 120%, а BF був більше 25% у хлопчиків та більше 30% у дівчаток.
Тести, лабораторні тести АТ вимірювали у дітей щонайменше тричі за допомогою ртутного сфігмоманометра. Якщо середнє значення для трьох вимірювань було вищим за 95-й процентиль для віку та статі, проводили АБПМ. Якщо будь-яке із середньодобових значень, отриманих за допомогою ABPM
перевищила значення 95-го процентилю, що відповідають зросту та статі, дитину вважали гіпертоніком. Після забору крові натще було проведено пероральний тест на толерантність до глюкози (OGTT) для вимірювання рівня інсуліну та глюкози в сироватці через 30, 60, 90, 120 та 180 хв. Визначення: гіперінсулінемія - при рівні інсуліну натще> 20 МО/мл та/або піку інсуліну, виміряному під час ОГТТ> 150 МО/мл; непереносимість глюкози - глюкоза натще ≥5,6 ммоль/л або 2-годинна глюкоза нижче OGTT ≥7,8 ммоль/л; дисліпідемія - високий тригліцерид натще (> 1,1 ммоль/л [1,5 ммоль/л [> 10 років]) або низький рівень холестерину ЛПВЩ натще (5,2 ммоль/л). Інсулінорезистентність вимірюється за допомогою індексу HOMA (оцінка моделі гомеостазу), х глюкоза натще/22,5).
Дослідження навантаження Спироергометричні дослідження проводили на конвеєрі в Інституті патофізіології POTE. Протокол рампи, який ми використовуємо, є прогресивною, поступово зростаючою формою навантаження. Максимальна тривалість навантаження становить 10 хвилин, протягом яких кут нахилу та швидкість збільшуються за 20 кроків до заданої потужності (Вт/кг). Кардіореспіраторну систему під навантаженням досліджували за допомогою системи Jaeger EOS-sprint. Постійний моніторинг ЕКГ та вимірювання АТ проводили кожні 3 хвилини під час тренування. Для характеристики фізичної працездатності визначали тривалість фізичного навантаження (ED), спокій та максимальну частоту серцевих скорочень (HR0, HRpeak), максимальне споживання кисню (VO2peak), частоту серцевих скорочень (PWC170) та анаеробний поріг (LAT).
РЕЗУЛЬТАТИ Тривалість фізичних вправ була значно меншою як у групах із ожирінням, так і серед груп з РС порівняно з членами групи „Контроль”. Зміни HR0 та HRpeak показані на малюнку 1/1. Малюнок 1/2 демонструє значення PWC-170 та нормовані за вагою значення PWC170 для трьох груп. VO2peak та LAT не відрізнялися за абсолютними значеннями, але їх нормовані значення були значно нижчими у дітей із ожирінням (табл. 1/1). Таблиця 1/1: Значення LAT, VO2peak та нормовані значення їх ваги (LAT-BW, VO2peak-BW) (середнє значення ± SD)
LAT (л/хв) LAT-BW (л/хв) VO2пік (л/хв) VO2peak-BW (л/хв)
1,53 ± 0,42 1,33 ± 0,37 ∗ 2,70 ± 0,60 2,19 ± 0,42 ∗
1,53 ± 0,48 1,50 ± 0,37 @ 2,51 ± 0,74 2,43 ± 0,45 @
1,61 ± 0,28 1,78 ± 0,37 2,47 ± 0,39 2,91 ± 0,43
LAT: анаеробний поріг; LAT-BW: нормалізований за вагою анаеробний поріг; VO2peak: споживання кисню в кінці навантаження; VO2peak-BW: нормоване споживання кисню в кінці навантаження; РС: Метаболічний синдром; * P 10%) - "ковш", у разі відсутності яких дітей було класифіковано як "не ковш".
РЕЗУЛЬТАТИ 42% дітей, що страждають ожирінням (41% хлопчиків, 45% дівчаток), були «людьми, що не ковзають». Вік суттєво не відрізнявся між двома групами. Маса тіла `` ковзанок '' була значно вищою, ніж маса `` ковзанок '' (93,4 ± 17 кг проти 83,1 ± 17,5 кг, р