При сучасній терапії збільшується виживаність пухлин центральної нервової системи (CNTS), а разом з нею і довгострокові ускладнення.

дітей

Мета

Оцінити ендокринологічні наслідки у дітей із ХННТ щодо типу неоплазії та отриманого лікування.

Предмети та методи

Клінічні, ауксологічні, аналітичні та рентгенологічні дані 38 пацієнтів (36,8% жінок та 63,2% чоловіків) з анамнезом CNST та мінімальним спостереженням 5 років були ретроспективно переглянуті.

Результати

Середнє ± стандартне відхилення віку на момент постановки діагнозу становило 5,34 ± 3,07 року. У 76,3% випадків був принаймні один гормональний дефіцит, найпоширенішим був гормон росту (ГР) (73,7%), а потім дефіцит тиротропіну (ТТГ) (68,4%) кортикотропін (31,6%), антидіуретичний гормон (28,9%) і гонадотропіни (ЛГ/ФСГ) (21,1%). 21,1% пацієнтів виявили передчасне статеве дозрівання. Через 5 років спостереження 28,9% мали ожиріння. Краніофарингіома була типом пухлини, яка зареєструвала найбільшу кількість випадків з гормональною недостатністю, ожирінням та частотою рецидивів. Найчастіше застосовуваним лікуванням була комбінація хірургічного втручання + хіміотерапія + променева терапія, застосовувана у 47,4% пацієнтів. Остаточне середнє зростання ± стандартне відхилення (20 пацієнтів) становило -1,2 ± 1,6; із середнім зменшенням на -0,53 SD відносно висоти цілі.

Висновки

1) Тип пухлини та лікування отримали вплив ендокринологічних наслідків; 2) найбільш частими гормональними дефіцитами всіх типів CNST, незалежно від отриманого лікування, були GH та TSH; 3) рання діагностика та раннє втручання з приводу ендокринної дисфункції, зменшення захворюваності та поліпшення довгострокової якості життя.

Анотація

Вступ

Враховуючи успішне збільшення рівня виживання при сучасних методах лікування пухлин центральної нервової системи (ЦНСТ), ті, хто вижив, мають високий ризик пізніх побічних ефектів.

Призначення

Оцінити ендокринні наслідки у дітей із ХННТ відповідно до типу пухлини та отриманого лікування.

Пацієнти та методи

Проведено ретроспективний огляд клінічних особливостей, ауксології, визначення гормонів та результатів візуалізації 38 пацієнтів (36,8% жінок, 63,2% чоловіків) із CNST, з мінімальним спостереженням протягом 5 років.

Результати

Середній вік на момент постановки діагнозу становив 5,34 ± 3,07 року, при цьому 76,3% пацієнтів мали принаймні один дефіцит гормону, з яких найпоширенішим був гормон росту (73,7% усіх пацієнтів), а потім тиротропін (ТТГ) ( 68,4%), дефіциту кортикотропіну (31,6%), антидіуретичного гормону (28,9%) та гонадотропіну (ЛГ/ФСГ) (21,1%). Раннє статеве дозрівання було виявлено у 21,1% пацієнтів. Після 5 років спостереження 28,9% страждали ожирінням. Краніофарингіома мала більше дефіциту гормонів, ожиріння та частоти рецидивів. Найчастіше застосовуваним лікуванням було хірургічне втручання + хіміотерапія + променева терапія у 47,4% пацієнтів. Середній кінцевий зріст (20 пацієнтів) становив -1,2 1,6 SDS, із середньою різницею -0,53 SDS щодо їх цільового зросту.

Висновки

1) Тип пухлини та отримане лікування впливають на ендокринологічні наслідки. 2) Найбільш частими дефіцитами гормонів у всіх типах CNST, незалежно від отриманого лікування, були ГР та ТТГ. 3) Рання діагностика та оперативне втручання ендокринної дисфункції можуть зменшити захворюваність та покращити якість життя на тривалий термін.

Попередній стаття у випуску Далі стаття у випуску