Давно відомо, що солодкі напої, а також солодощі можуть суттєво покращити результати діяльності спортсменів у витривалості. Чим це можна пояснити? Спортивні напої та таблетки містять зайві калорії, але це саме по собі не пояснює підвищення продуктивності, і їх корисний ефект відчувається, навіть якщо напій не проковтнути, а виплюнути. Цукристий смак також не вирішує головоломки, оскільки штучні підсолоджувачі не підвищують продуктивність, навіть якщо їх смак не відрізняється від справжніх цукрів.
Британські дослідники тепер не тільки продемонстрували, що солодкі напої можуть значно підвищити спортивні показники, навіть якщо їх просто змити, але вони також виявили такий же ефект на несмачні вуглеводи. Їх експериментальні результати були опубліковані в останньому номері Journal of Physiology.
Дослідники виготовляли три види напоїв. Один містив глюкозу (глюкоза), інший мальтодекстрин (несмачний вуглевод), а третій не містив вуглеводів. Потім напої «налаштовували» на абсолютно однаковий смак за допомогою штучного підсолоджувача. Навчених спортсменів просили для спостережень. Спортсмени повинні були пройти серію тренувань на витривалість за найкращий час, і під час вправи вони прополоскали рот одним із трьох напоїв.
Результат був вражаючим. Спортсмени, що промивали напої глюкозою або мальтодекстрином, перевершували тих, хто отримував лише "замасковану" воду на 2-3 відсотки. Виконуючи завдання, вони змогли підтримувати вищу середню потужність та рівень пульсу, не відчуваючи, що працюють важче, ніж зазвичай.
Дослідники дійшли висновку, що досвід, мабуть, був пов’язаний з досі невідомими рецепторами у роті, які не залежать від традиційних смакових рецепторів, які відчувають солодкий смак. "Велика частина корисного ефекту вуглеводів у спортивних напоях походить від надсилання сигналів з рота безпосередньо до мозку, а не від забезпечення енергією працюючих м'язів", - пояснив один із авторів статті Ед Чемберс.
Для підтвердження гіпотези дослідницька група використовувала процедуру нейронної візуалізації, яка називається функціональною магнітно-резонансною томографією (fMRI). Спортсмени тестувались на мозкову активність незабаром після того, як спортсмени взяли один із трьох сполук у рот. Було виявлено, що як глюкоза, так і мальтодекстрин викликали реакцію в корисних і приємних центрах мозку, проте штучний підсолоджувач залишався неефективним. На думку дослідників, ця мозкова активність знижує чутливість спортсменів до фізичних вправ, тому вони в середньому здатні краще працювати.
Результати підтверджують обгрунтованість "гіпотези центрального контролю", яку озвучують все більше і більше дослідників. Теорія полягає в тому, що зрештою не м’язи, серце або легені обмежують працездатність, а сам мозок, заснований на інформації від тіла. Стимулювання функції мозку різними способами, наприклад, промивання солодкою водою, може підвищити працездатність.