1.1 ВСТУП ДО ТЕРМОТЕРАПІЇ

ОСНОВІ ЗАСТОСУВАННЯ

Термотерапія складається з терапевтичного використання тепла. Тепло - це природний терапевтичний засіб, використання якого сягає найдавніших часів. Єгиптяни, греки, римляни та інші стародавні народи ефективно застосовували його при лікуванні багатьох захворювань. Саме завдяки своїй ефективності термотерапія продовжує безперервно застосовуватися до цього дня, хоча форми застосування тепла були модифіковані та вдосконалені.

Настільки, що постійно з’являються нові техніки, нові пристрої та нові методи лікування, принципом дії яких є підвищення температури тіла вище байдужої температури.

Тепло - це форма енергії, яка пов’язана з рухом молекул тіла: чим більший молекулярний рух, тим вища температура цього тіла і навпаки.

Організм людини гомеотермічний, тобто для нормального функціонування він повинен підтримувати постійну температуру в певних фізіологічних межах. Для цього він має механізми регулювання, які дозволяють йому протистояти коливанням температури вище або нижче своїх фізіологічних меж.

Зіткнувшись із підвищенням температури, організм реагує, запускаючи такі механізми терморегуляції, які відповідають за втрату тепла:

1. Відбувається периферична вазодилатація для усунення тепла радіацією.

2. Відбувається гіпервентиляція легень для збільшення втрат водяної пари.

3. Потовиділення збільшується через великі тепловтрати, спричинені випаровуванням води.

1.2 ФІЗІОЛОГІЧНІ ЕФЕКТИ ТЕРМОТЕРАПІЇ.

Окрім описаних ефектів терморегуляції, застосування тепла виробляє місцеві фізіологічні ефекти, які є основою його терапевтичного застосування.

1.2.1 НА КЛІТИННОМУ РІВНІ

Тепло є формою енергії, яка прискорює всі хімічні реакції в організмі, виконуючи роль каталізаторів всіх ферментативних реакцій, синтезу білка та метаболічної активності, а також викликаючи зміни проникності клітинної мембрани.

1.2.2. НА ЦИКУЛЯТОРНОМУ РІВНІ

Існує розширення артеріол і капілярів, що призводить до гіперемії в цій області з наступними перевагами:

Збільшення капіталізації

Підвищена оксигенація та живлення тканин

Підвищена реабсорбція рідин та відходів

В результаті гіперемії також зростає внесок захисних елементів в зону, що призводить до протизапального ефекту.

1.2.3 НА РІВНІ ТКАНИНИ

Важливий трофічний подразник виробляється частково завдяки стимуляції клітинного метаболізму, а частково завдяки гіперемії, що виникає, що гарантує найбільший внесок.

1.2.4 ПРО НЕРВНУ СИСТЕМУ

Тепло діє на нервові закінчення, виробляючи антиалергічний ефект (заспокоює біль)

Тепло діє на нервові закінчення, виробляючи антиалергічний ефект (заспокоює біль)

1.2.5 НА РІВНІ ШКІРИ

З’являються еритема та пітливість.

1.2.6 НАД МІЩАМИ

Підвищення та температура викликають розслаблення м’язових волокон з подальшим спазмолітичним та деконтрактуючим ефектом.

1.2.7 ПРО ТКАНИНУ ADIPOSE

Існує стимуляція катаболізму жирів, що представляє особливий інтерес для естетичних процедур тіла. Згідно із законом Ван Гоффа, підвищення температури на 4ºC призводить до збільшення метаболізму приблизно на 20-30% по відношенню до нормального метаболізму . Коли тепло наносять на великій ділянці тіла, або це тривалий час, крім зазначених місцевих ефектів, існують ЗАГАЛЬНІ ЕФЕКТИ, також із терапевтичним застосуванням:

  • Підвищена температура тіла
  • Генералізована вазодилатація
  • Генералізоване підвищене потовиділення
  • Узагальнене розслаблення м’язів
  • Вплив седативного ефекту на нервову систему.

1.3 ПОКАЗАННЯ ДО ТЕРМОТЕРАПІЇ

Як було видно, місцеві та загальні ефекти, викликані підвищенням температури, багаторазові та на різних рівнях. Отже, загальні показання до термотерапії настільки різноманітні:

За стимулом кровообігу:

  • Сприяє черезшкірному всмоктуванню препаратів місцевого застосування
  • Порушення кровообігу на неорганічній основі
  • Целюліт

Для протизапального ефекту:

  • Підгострі та хронічні запалення. v Процеси артрозу, периартриту, розтягнення зв’язок ...

Для знеболюючого ефекту:

  • Хворобливі кістково-суглобові відростки
  • Невралгія, міалгія, цервіалгія, ...

Для ефекту розслаблення м’язів:

  • Контрактури та м’язові спазми.

Завдяки діуретичному та пітливому ефекту:

  • Загальне лікування детоксикації

Для седативного ефекту:

  • Антистрес-процедури
  • Загальне розслаблення

Стимулюючи катаболізм жирів:

  • Локалізоване ожиріння
  • Загальне ожиріння
  • Целюліт

Для кожного показання слід вибрати найбільш підходящу техніку термотерапії, беручи до уваги, що не однаково використовувати тепло для сприяння черезшкірному проникненню актуального продукту (потрібно локальне та поверхневе нагрівання), ніж коли потрібно лікувати целюліт ( тепло повинно проникати до гіподерми), або при загальному лікуванні ожиріння (тепло повинно застосовуватися узагальнено і проникати до жирової волоті) або м’язова контрактура (локалізоване тепло повинне досягати м’язової маси).

Завжди повинна бути встановлена ​​класифікація всіх методів, що диференціює в кожному випадку рівень дії, здатність проникати через тепло в організм, специфічні та особливі ефекти кожної техніки, а також її форму застосування та основні показання у естетика.

1.4 ТЕХНІКИ ТЕРМОТЕРАПІЇ

Застосування тепла в організмі може здійснюватися за допомогою різних методів, які докладно описані нижче:

- Далеко інфрачервоний або твердий

  • Електричні ковдри
  • Термофори
  • Гарячі пакети або напівтверді
  • Бруд, шлам та шлам
  • Водорості
  • Пісок і глина
  • Парафін або гази та рідини
  • Гідротерапія
  • Сауна
  • Паровий душ

- Близьке інфрачервоне або термоліполіз

- Струми або діатермічна частота Анта або ємнісна діатермія

1.5 КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТЕРМОТЕРАПІЇ

1.5.1. ТЕХНІКИ НА ОСНОВІ ЗАСТОСУВАННЯ ГАРЯЧИХ ТВЕРДИХ ТІЛ

Це ті, які безпосередньо контактуючи зі шкірою, поширюють тепло шляхом провідності. До цих груп належить застосування: килимків, електричних ковдр, термофорів, гарячих пакетів.

1.5.1.1 ЕЛЕКТРИЧНІ ковдри

Вони складаються з ряду обволікаючих та ізолюючих тканин, які всередині мають особливий опір, який генерує тепло при підключенні до електричного струму. Більшість з них мають термостат для встановлення температури нагріву, яка не дуже висока. Використовуються різні процедури для тіла, особливо для посилення інших методів потовиділення, таких як нанесення водоростей, парафіну тощо.

Це гарячі тверді тіла, які використовуються в місцевих цілях для терапевтичних цілей. Вони можуть бути порожнистими ємностями, що містять гарячі рідини (гумові пакети, пляшки тощо). Цей тип застосування в основному призначений для домашнього використання.

Вони складаються із спеціальних обгортків, які всередині містять драглисту речовину, яка, з одного боку, дуже добре накопичує тепло (маючи його в обігрівачі), а з іншого боку, дуже добре холод. Його застосування таке ж, як і мішки для води.

Сьогодні на ринку існують спеціальні пакети з гарячими пакетами, які можна застосовувати в термотерапії без необхідності використання джерела тепла.

Всі вищезазначені додатки можна проводити локалізовано або узагальнено, але у всіх випадках він в основному виробляє поверхневе тепло, саме тому воно в основному використовується для посилення дії тепла на рівні шкіри (поверхневий судинорозширювальний засіб, потовиділення, черезшкірне введення) проникнення актуальних продуктів тощо)

1.5.2 ТЕХНІКИ НА ОСНОВІ ЗАСТОСУВАННЯ ТВЕРДОГО ДО ПОЛУТВЕРДИХ ТІЛ

Ці методи також виробляють поверхневе тепло, тому, як і при застосуванні гарячих твердих речовин, вплив тепла на рівні шкіри посилюється. Але крім цього до цих впливів тепла додаються й інші специфічні властивості використовуваного методу:

внесок мінералів (грязь або грязь), органічних речовин та йоду (водорості), детоксикаційний ефект (глина), змащення (парафін). Це означає, що всі ці методи термотерапії в основному показані в догляді за шкірою.

1.5.2.1. ГРЯЗИ І МІСЬ

Вони являють собою глинисті тверді тіла з рідким компонентом, який зазвичай являє собою сірку, сульфатовану або хлоровану воду, яка, залежно від свого походження, може мати високу, нормальну або низьку температуру.

Вони особливо показані при регенеруючих, протизапальних, схудненнях, регулюванні роботи сальних залоз, оксигенації шкіри, дренуванні, ревіталізації, ремінеризації, знеболюючих та дезінтоксикаційних процедурах, а також застосовуються в реабілітації у випадках ревматизму, артриту, остеоартриту тощо.

Серед основних ефектів: він виводить токсини через потовиділення, усуває надлишки шкірного жиру, має протинабрякову та протизапальну дію, стимулює мікроциркуляцію периферичних тканин, пом’якшує шкіру тощо. Існують різні техніки нанесення: ванни, обгортання, компреси та припарки.

1.5.2.2. ОБГОРТУВАННЯ ВОДОРОСТЕЙ І КАТАПЛАЗМИ

Водорості - це рослини без коренів, концентрація яких дуже схожа на концентрацію плазми крові, вони ростуть у морі, і їх існує велика різноманітність, і кожен раз було знайдено безліч застосувань для здоров'я та краси. Що стосується косметичних застосувань, вони застосовуються в різних видах лікування, таких як: ожиріння, целюліт, антистреси, зневоднення шкіри, в’ялість, нестача вітамінів та ферментів шкіри тощо.

Водорості класифікуються на чотири родини, диференційовані за кольором: сині водорості, зелені водорості, бурі водорості та червоні водорості, понад 25 000 видів класифікованих водоростей заселяють океани. Всі вони багаті мінералами (йодом, магнієм, калієм, натрієм, ...), вітамінами (A, B1, B2, D, E, F, K…), амінокислотами, мікроелементами тощо.

1.5.2.3. ПІСКОВО-ГЛИНОВІ ВАНІ

Піщані ванни - це узагальнене застосування термотерапії, яке зазвичай практикується в спа-центрах і центрах талассотерапії з сусіднім пляжем. Одним із ефектів, які дає цей тип застосування, окрім інтенсивної термотерапії, є органічні реакції, подібні до тих, що виробляються в сауні

Нанесення гарячої глини має бути місцевим. Він поєднує свої пластичні властивості пристосування ділянки, що підлягає обробці, до теплових властивостей зберігання та виділення тепла. Оскільки він містить мінерали у своєму складі, це дозволяє їм проникати крізь шкіру і одночасно вбирати токсичні матеріали, що дуже цікаво в загальних детоксикаційних процедурах.

Парафін - це суміш вуглеводнів, отримана при перегонці нафти або природних бітумних матеріалів, таких як озокерит, який є нечистим природним парафіном. Він напівпрозорий білого кольору, непривабливий на дотик, і температура його плавлення становить від 40 до 45ºC при естетичних процедурах тіла; він використовується як теплоізолятор, що викликає потовиділення та зменшує об’єм підшкірної клітинної тканини через втрату рідини.

Для терапевтичного застосування парафін готують у твердих пластинах, до яких при його приготуванні додають рідке парафінове масло, щоб знизити температуру плавлення і, таким чином, уникнути опіків. Спочатку терапевти розтоплювали парафін у каструлях

Сьогодні існує сучасне обладнання, яке нагріває парафін, стерилізує його та відновлює. Подібно до воскоплавів.

1.5.3. ТЕХНІКИ НА ОСНОВІ ЗАСТОСУВАННЯ ГАЗІВ ТА РІДИН.

Сауна, парні

1.5.4. ТЕХНІКИ НА ОСНОВІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФЛЯЧНИХ РАДІАЦІЙ

(Зверніться до інфрачервоного випромінювання)

1.5.5 ТЕХНІКИ НА ОСНОВІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНШОГО ТИПУ ЕНЕРГІЇ, ЩО СТАЄ

Електрична енергія: діатермічна висока частота