Фармакотерапія та нефармакологічні заходи у пацієнта після інфаркту міокарда

Пацієнти після інфаркту міокарда мають вищий ризик рецидиву інфаркту міокарда та вищу смертність порівняно з рештою населення. Метою вторинної профілактики є зниження смертності, зменшення частоти рецидивів ІМ та покращення якості життя пацієнта. Основою вторинної профілактики є заходи, що ведуть до модифікації способу життя (заборона куріння, фізичні навантаження, дієта), які доповнюються фармакотерапією (антиагрегантна терапія, бета-блокатори, інгібітори АПФ або сартани та статини). Імплантація кардіовертера-дефібрилятора показана окремим пацієнтам для первинної або вторинної профілактики злоякісних шлуночкових аритмій.

заходи

Фармакологічна терапія та нефармакологічні заходи у пацієнта після інфаркту міокарда

Пацієнти після інфаркту міокарда мають підвищений ризик реінфаркту та вищу смертність порівняно із загальною популяцією. Метою вторинної профілактики є зменшення смертності та реінфаркту, а також покращення якості життя. Вторинна профілактика заснована на модифікації способу життя (відмова від куріння, фізична активність, дієта) та на фармакологічній терапії (антиагрегантне лікування, бета-блокатори, інгібітори АПФ або сартани та статини). У вибраних пацієнтів імплантація кардіовертера-дефібрилятора показана для первинної або вторинної профілактики злоякісних шлуночкових аритмій.