Фізіотерапія може ефективно застосовуватися для лікування скарг на опорно-руховий апарат.

Фізіотерапія використовує механізм дії руху та енергії, отримані від природи для людей з проблемами опорно-рухового апарату для поліпшення його стану.

рішення

У чому різниця між фізіотерапією та фізіотерапією?

Фізіотерапія походить від більш широкого терміна, грецької верби, від слова «природа», яке зазвичай означає використання можливостей, що пропонуються природою в медицині. Сюди входить фізіотерапія, яка включає лікування, засноване на природних та штучно вироблених енергіях (сонце, вода, повітря, температура, електрика, магнетизм, поляризоване світло, ультразвук і, мабуть, найголовніше рух людини).

Ці методи мають зовнішній ефект і можуть доповнювати інвазивні втручання, тому можуть підвищити ефективність хірургічних процедур і зробити їх результати тривалими. В рамках цього фізіотерапія є вужчим поняттям: ми використовуємо певну енергію для зцілення, таку як електрика (TENS), ультразвук, поляризовані промені світла та нещодавно магнетизм.

Фахівці рекомендують фізіотерапевтичні процедури для лікування опорно-рухового апарату, найчастіше в поєднанні, оскільки їх комбіноване застосування посилює їх дію. Наприклад, крім електротерапії, ультразвуку та, можливо, магнітної ліжкової терапії, пацієнт може також отримати терапевтичний масаж, а також ми можемо скласти програму фізіотерапії з урахуванням його стану.

Для пацієнтів з опорно-руховим апаратом, мабуть, найважливішим напрямком фізіотерапії є механотерапія, яка включає фізіотерапію, лікувальний масаж та ультразвукове лікування.

Які захворювання можна використовувати для фізіотерапії?

Важливо, щоб фізіотерапія підходила не тільки для лікування, але і для профілактики захворювань опорно-рухового апарату, наприклад, вона може використовуватися для підтримки здоров’я хребта.

У разі встановленого захворювання терапія консервативних, тобто нехірургічних пацієнтів, ефективно доповнюється цілеспрямованою, персоналізованою фізіотерапією.

Третя область, де ці методи широко використовуються, - це післяопераційна реабілітація, коли пацієнту, який переніс операцію, допомагає відновити та відновити свою функцію за допомогою відповідної фізіотерапії.

Серед молодих людей проблеми з поставою, сколіоз потребують корекції найчастіше, у випадку людей середнього віку фізіотерапія необхідна через сидячий спосіб життя, зміни опорно-рухового апарату через надмірну вагу та проблеми з хребтом.

Люди похилого віку мають скарги на деформації хребта різного походження, такі як остеопороз, які слід полегшити та лікувати.

Яка користь від фізіотерапії?

Завдання фізіотерапевтичного лікування, включаючи фізіотерапію, полягає в тому, щоб полегшити біль пацієнта, відновити функції опорно-рухового апарату і максимально повно підтримувати їх. Пацієнт повинен оволодіти індивідуально призначеною для нього фізіотерапією, а у випадку всіх хронічних розладів опорно-рухового апарату він також повинен регулярно проводити її вдома для досягнення цієї мети.

Коли застосовувати фізіотерапію?

Кожен випадок, кожен пацієнт різний, спосіб і час лікування повинні визначатися індивідуально фахівцями. Фізіотерапевтичні методи, як правило, ефективні при більшості м’язово-скелетних болів (болі в спині, болі в спині, болі в спині або шиї внаслідок певної деформації, травми, зносу або запалення).

Фізіотерапію слід розпочинати після першого гострого стану, коли фахівець виключив необхідність хірургічного втручання. Проблеми з хребтом часто супроводжуються звуженням і болючим рухом хребта. Фізіотерапевт може мобілізувати уражену ділянку, активним або пасивним способом: або шляхом контрольованого, самостійного руху пацієнта, або за допомогою т.зв. при мануальній терапії, мобілізації суглобів.

Активна та пасивна фізіотерапія

Якщо причиною болю є занадто високий м’язовий тонус, фізіотерапевт може використовувати різні методи мобілізації м’яких тканин для його зменшення. При хронічних больових синдромах активним терапевтичним формам надають перевагу пасивним методам. Якщо порушення постуральної функції хребта потребує корекції, пасивна терапевтична форма завжди повинна доповнюватися активною мобілізацією. У таких випадках фізіотерапевт також надає пацієнту спосіб життя та ергономічні поради.

Що стосується реабілітації після хірургічного втручання, наші фізіотерапевти відвідують пацієнта відразу після операції, навчаючи їх у лікарні тренажерному залі, яке їм потрібно, залежно від їх стану. Вам слід регулярно робити це вдома, або ж амбулаторно ви можете відвідувати сеанси групової фізіотерапії в інституті. Пізніше, під час реабілітації, серія вправ доповнюється, навантаження поступово збільшується, щоб рухова функція краще і краще відновлювалася.

Які найбільш часто використовуються фізіотерапевтичні методи?

По-перше, важливо відзначити, що на практиці використовується ряд різних фізіотерапевтичних методів.

Мануальна терапія

Мануальна терапія - одна з мануальних методик. Мануальний терапевт обробляє м’які тканини, суглоби та навколишню нервову систему різними стравами. Його метою є відновлення та загоєння травм та зносно-запальних уражень хребта, кінцівок, а також різних тканин (м’язів, сухожиль, зв’язок, хрящів). Процедура може збільшити обсяг рухів, зняти біль та запалення в м’яких тканинах, розслабити тканини та покращити рухову функцію.

Тренінг з сегментарної стабілізації

Метою тренінгу сегментарної стабілізації з пацієнтом є активізація місцевих і поверхневих м’язів. Це збільшить вашу витривалість, зменшить біль і поліпшить вашу стабілізуючу функцію, захищаючи суглоби від перевантажень та мікротравм.

Метод Маккензі

Метод Маккензі в основному заснований на активній руховій терапії з метою лікування самого пацієнта простими вправами, які можна виконувати самостійно. Важливою частиною лікування є профілактика періодичних болів.

Метод Фельденкрайза

Метод Фельденкрайза призводить до відкриття нових можливостей руху через свідоме сприйняття руху, а отже, до зменшення болю. Таким чином, це сприяє поліпшенню функції, а також загального самопочуття та свідомості тіла.

Метод Шрота

За допомогою методу Шрота сколіоз можна лікувати за допомогою індивідуальних гімнастичних вправ та спеціальних дихальних технік. Це може зменшити біль і запобігти погіршенню стану та втраті руху. У цій процедурі також важливо, щоб пацієнт регулярно виконував набуті послідовності практик у своєму будинку.