Етіопатогенез та причини

фактичних

Залежно від конституції тіла, нормальну печінку неможливо пальпувати або її нижню межу можна пальпувати під реберною дугою. Гепатомегалія визначається як збільшення площі тупості печінки, яка в нормальних умовах розташована в середньо-ключичній лінії - 12 см у жінок та 15 см у чоловіків.

1) пов'язані із запаленням: особливо вірусний гепатит, медикаментозне ураження печінки, стеатоз (алкогольний, безалкогольний), генералізовані бактеріальні або вірусні інфекції, цироз печінки (рання стадія, потім невелика печінка), аутоімунний гепатит, первинний жовчний холангіт, саркоїдоз, абсцес печінки

2) пов’язані із застоєм крові: права серцева недостатність, обструкція печінкових вен (тромбоз, синдром синусоїдальної обструкції)

3) пов'язані із жовчним застоєм: закупорка позапечінкових жовчних проток (протоковий літіаз, рак підшлункової залози, рак ампули Ватера)

4) пов’язані з інфільтрацією печінки: лімфома, лейкоз, екстрамедулярний кровотворення

5) пов'язані з накопиченням речовин: гемохроматоз, амілоїдоз, глікогеноз, ліпідоз (наприклад, хвороба Гоше), хвороба Вільсона

6) пухлини: первинний рак печінки, неопластичні метастази.

Пальпується печінкова межа під реберною дугою не завжди є ознакою гепатомегалії (печінка може бути опущена, хоча в цьому випадку область тупості печінки не збільшена). УЗД (КТ або МРТ, якщо є додаткові показання) дозволяє оцінити розмір печінки та її структуру, кровоносні судини печінки та їх прохідність, жовчні протоки, а також виявити ознаки портальної гіпертензії. Виконання інших діагностичних тестів буде залежати від підозри на патологію. У деяких випадках для гістологічного дослідження буде необхідна біопсія.