Revista Española de Cardiología - міжнародний науковий журнал, присвячений серцево-судинним захворюванням. Редагована з 1947 року, вона очолює публікації REC, сімейство наукових журналів Іспанського кардіологічного товариства. Журнал публікує іспанською та англійською мовами про всі аспекти, пов’язані із серцево-судинними захворюваннями.

значення

Індексується у:

Доповіді про цитування журналів та розширений індекс цитування наук/Поточний зміст/MEDLINE/Index Medicus/Embase/Excerpta Medica/ScienceDirect/Scopus

Слідкуй за нами на:

Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.

CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.

З іншого боку, гіпертонія вражає більше половини людей похилого віку, і її поширеність продовжує зростати з 7 років. Гіпертонія пов’язана з більш високим ризиком розвитку застійної серцевої недостатності, а пацієнти з гіпертрофією лівого шлуночка або хронічною серцевою недостатністю мають набагато вищий ризик смертності. Насправді наявність гіпертонії призводить до підвищеного ризику інсульту, застійної серцевої недостатності, ішемічної хвороби серця, кінцевої стадії хвороби нирок та смерті 7 .

Більшість людей усвідомлюють, що їм доводиться лікувати та контролювати свій кров'яний тиск, але загальний рівень контролю низький, а частота захворюваності та смертності, пов'язаних з гіпертонією, залишається високою. Рекомендації Сьомого звіту Спільного національного комітету з профілактики, виявлення, оцінки та лікування гіпертонії та Всесвітньої організації охорони здоров’я-Міжнародного товариства з гіпертонії 9 є найновішими рекомендаціями щодо контролю АГ для лікарів первинної медичної допомоги, з стосовно профілактики, виявлення, оцінки та лікування високого кров'яного тиску та пов'язаних із ним захворювань.

Збільшення плазмової концентрації N-кінцевого натрійуретичного пептиду мозку (NT-proBNP) пов’язане зі збільшенням напруги стінки, а частою причиною збільшення стресу стінки лівого шлуночка (ЛШ) є гіпертонія. У цьому контексті ми вивчали у популяції з задишкою, враховуючи ймовірну високу поширеність серцевої недостатності у цих суб’єктів, концентрацію NT-proBNP у плазмі крові у людей з діагнозом гіпертонії та без нього, щоб таким чином полегшити оцінку впливу гіпертонії, коли NT-proBNP використовується в діагностиці серцевої недостатності у загальній популяції.

ПАЦІЄНТИ ТА МЕТОД

Основними серцевими діагнозами були ішемічна хвороба серця (n = 31), клапанна хвороба серця (n = 7), дилатаційна кардіоміопатія (n = 3) та вроджена хвороба серця (n = 1). Із 72 пацієнтів діагностували гіпертонію та лікували (58% інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, 42% - антагоністами кальцію, 32% - діуретиками та 11% - бета-адреноблокаторами. З цих пацієнтів 63,7% були на монотерапії, 33,4% при подвійній терапії та 2,9% при потрійній терапії. Крім того, пацієнти були функціонально класифіковані відповідно до Нью-Йоркської кардіологічної асоціації за функціональними класами (табл. 1). Інші діагнози не кардіологічні: цукровий діабет (n = 31) та інші хвороби (n = 37). З 202 суб'єктів 73 страждали ожирінням (індекс маси тіла> 30 кг/м2).

Аналіз NT-proBNP

Зразки крові (ЕДТА) витягували за допомогою венепункції після того, як пацієнт залишався в положенні лежачи на спині щонайменше 30 хв. Зразок відокремлювали центрифугуванням і заморожували в пробірках Еппендорфа перед транспортуванням до лабораторії для аналізу. Концентрацію NT-proBNP в EDTA-плазмі визначали у двох примірниках у сліпому режимі за допомогою імуноферментного аналізу in vitro (набір ELISA Roche Diagnostics) 12. Концентрація NT-proBNP виражається в пг/мл, а діапазон вимірювань становить 0-2 069 пг/мл.

Дослідження проводилось із використанням декількох стандартних ехокардіографічних систем, які використовувались у практиці охорони здоров’я 10 лікарень, що співпрацювали у нашому проекті, оснащених датчиками 2,5 МГц. Зображення та доплерівські кадри записували на відеокасети для аналізу. Централізоване та сліпе до результатів з інших визначень.

Всі двовимірні зображення, допплерівський спектр та кольоровий доплерівський аналіз, були проаналізовані пізніше за допомогою комп'ютеризованої системи (Eco-Dat; Software Medicina S.A.). Для кожної доплерівської змінної величини розраховувались у кожного пацієнта як середнє значення 4 серцевих циклів.

Швидкість поширення мітрального потоку (Vp) визначали, використовуючи метод, описаний раніше 13, використовуючи значення 45 см/с як точку відсічення для діагностики діастолічної дисфункції. Хвилі A та E спектра швидкості мітральної швидкості вимірювали за допомогою імпульсного доплера на клапані, обчислюючи співвідношення E/A. Для фракції викиду (EF) використовували метод довжини площі, розрахований як 100 ([кінцевий діастолічний об'єм-кінцевий систолічний об'єм/кінцевий діастолічний об'єм). Ми використали значення 50% як граничний критерій систолічної дисфункції 14. Масу лівого шлуночка розраховували за методикою, описаною раніше 15 .

Мінливість Vp у межах внутрішнього і внутрішнього спостереження становила 7,2 ± 8,0% та 8,0 ± 8,0% (абсолютна різниця, поділена на середнє значення вимірювань).

Дані виражаються як середнє значення ± стандартне відхилення (SD), за винятком NT-proBNP (несиметричного розподілу), які виражаються як медіана та діапазон.

Виділено дві групи (пацієнти з діагнозом гіпертонії та без нього). Для порівняння неперервних та нормально розподілених змінних було використано тест t Стьюдента для незалежних вибірок. Для незалежних якісних змінних використовували точний тест Фішера. Для значень NT-proBNP використовували U-тест Манна-Уайні для порівняння 2-х груп - пацієнтів з гіпертонічною хворобою та не-гіпертоніків.

Коли ми виключили суб'єктів із систолічною дисфункцією, а згодом і тих, хто мав діастолічну дисфункцію, знову застосовували U-тест Манна-Уітні для порівняння 2-х груп пацієнтів з гіпертонічною хворобою та не-гіпертоніком.

Усі статистичні дані були отримані за допомогою Статистичного пакету для програм соціальних наук SPSS/PC 10.1 ((SPSS Inc., Чикаго, штат Іллінойс). Значення p вважали значущими РЕЗУЛЬТАТАМИ

Для всієї досліджуваної популяції NT-proBNP, Vp, FE та індекс маси LV становили 88 (0-2,586) пг/мл, 60 ± 19 см/с, 63 ± 8% та 112 ± 47 г/м2, відповідно.

Розподіл пацієнтів з кардіологічним діагнозом у гіпертонічній та нормотензивній групах становив: ішемічну хворобу серця (48% гіпертоніків, 52% нормотензивів), хворобу клапанів (43% гіпертоніків, 57% нормотензивів), розширену хворобу серця (33% гіпертоніків, 67% нормотензивний) і лише у 1 пацієнта з гіпертонічною хворобою діагностували вроджену ваду серця. Згідно з клінічним та ехокардіографічним дослідженням, у 50% пацієнтів задишка вважалася некардіологічним.

Коли ми порівнювали пацієнтів з діагнозом гіпертонія (n = 72, Vp = 58 ± 19 см/с, EF = 64 ± 9%, індекс маси ЛШ = 127 ± 45 г/м2) з суб'єктами, у яких не діагностовано гіпертонію (n = 130, Vp = 61 ± 19 см/с, EF = 63 ± 8%, індекс маси ЛШ = 105 ± 47 г/м²) ми виявили вищі значення NT-proBNP у групі гіпертоніків (123 [0 -2,184] пг/мл) у порівнянні з негіпертонічною групою (77 [0-2,586] пг/мл; р 50%), і ми порівнювали суб’єктів з діагнозом гіпертонія (n = 65, Vp = 59 ± 19 см/с) у пацієнтів без діагнозу гіпертонія (n = 114, Vp = 63 ± 19 см/с) ми виявили вищі значення NT-proBNP у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (119 [0-2184] проти 72 [0-997] пг/мл відповідно; с

Далі, коли ми також виключаємо пацієнтів з ознаками діастолічної дисфункції ЛШ (VP ДИСКУСІЯ

Натрійуретична пептидна система активізується в найбільшій мірі при шлуночковій дисфункції. Нещодавно було показано, що у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та під час підгострої фази інфаркту міокарда з усіх досліджуваних нейрогормонів серцеві натрійуретичні пептиди є найкращими маркерами для виявлення серцевої недостатності та найкращими прогностичними факторами захворюваності та смертності 2, 16 . Натрійуретичні пептиди мають відмінне негативне прогностичне значення, особливо у пацієнтів з високим ризиком. Збільшення значення BNP є достатнім для виправдання подальших досліджень 2. Крім того, натрійуретичні пептиди також корисні для моніторингу терапії та контролю перебігу захворювання у пацієнтів із серцевою недостатністю, а також для розшарування ризику при серцевій недостатності та інфаркті міокарда 2,17. З іншого боку, підвищений рівень NT-proBNP у плазмі крові пов’язаний із підвищеним стресом у стінці, який прямо пропорційний тиску в шлуночках, а частою причиною збільшення стресу в стінках ЛШ є гіпертонія 10 .

Гіпертонія вражає більше половини людей похилого віку, і її поширеність продовжує зростати з 7 років. У цьому контексті, і внаслідок того, що серцева недостатність та гіпертонія часто співіснують, ми вивчили плазмову концентрацію NT-proBNP у загальній популяції з задишкою та порівняли пацієнтів із попереднім діагнозом гіпертонії та без нього, враховуючи їх потенціал клінічні та епідеміологічні наслідки.

Серед багатьох індексів Доплера, що використовуються для опису діастолічної дисфункції, ми використовували Vp і рівень 45 см/с як граничні критерії діастолічної дисфункції, як це раніше описали Гарсія та співавт. Vp - доплерівський параметр консолідованої діастолічної дисфункції ЛШ, який змінюється лінійно пропорційно збільшенню ступеня дисфункції, що не відбувається з іншими показниками. Крім того, Vp відображає зміни в релаксації, податливості та жорсткості, а його зміни одночасно змінюються в інших параметрах (табл. 2). Ми також повинні підкреслити, що Vp показав хорошу відтворюваність у наших руках. Щодо ЕФ, ми використовуємо рівень 50% як критерій граничної точки для систолічної дисфункції, оскільки ми виявили, що в літературі 14 гранична точка для ЕФ 23 .

Щодо значень NT-proBNP, ми повинні зазначити, що обладнання, яке використовувалось для випробувань, було першого покоління, і що наші результати знаходились у широкому діапазоні значень, від 0 до 2586 пг/мл і, можливо, в межах виявлення, не досить чутливий, що пояснювало б нижчі значення, виявлені як 0 пг/мл. Незважаючи на все, наші результати демонструють, що значення відповідають достатньо доведеним індексам Доплера і що статистичний аналіз підтверджує висновки, зроблені з результатів. З іншого боку, значення діапазону, які перекривають одну групу в іншу в загальній сукупності, не існували б при контролі за певним пацієнтом.

Для нормотензивних суб'єктів з EF> 50 і Vp більше 45 см/с, значення NT-proBNP коливалося від 0 до 997 пг/мл, що було більшим, ніж очікувалося. Це може бути пов'язано з наявністю деяких пацієнтів з мітральною та аортальною регургітацією, які все ще підтримують хорошу шлуночкову функцію, але зі збільшенням обсягу лівого шлуночка, що може пояснити збільшення значень пептидів 24,25 .

З іншого боку, використаний статистичний аналіз відповідав би двосторонньому дослідженню взаємодії ANOVA, в якому ми б розглядали наявність або відсутність гіпертонії та появу або відсутність систолічної дисфункції (також з діастолічною дисфункцією) як фактори 26. За ідеальних умов застосування результати, отримані за допомогою цієї моделі, були б більш потужними. Однак відсутність відповідності гіпотезі цієї моделі (нормальності) змусила нас скористатися натомість вищезазначеною процедурою.

На закінчення, у нашому дослідженні ми показали, що в загальній популяції суб'єкти з діагнозом гіпертонія мають вищі рівні NT-proBNP у плазмі крові, ніж у нормотензивних пацієнтів. Ця різниця зберігається і після виключення осіб із систолічною дисфункцією. Однак, коли ми виключаємо пацієнтів з ознаками систолічної та діастолічної дисфункції, відмінності у значеннях пептидів перестають бути суттєвими між тими, хто має гіпертонію та без неї. Таким чином, той факт, що NT-proBNP є вищим у гіпертоніків із задишкою, значною мірою через діастолічні зміни, може бути стримуючим фактором, який зменшує специфічність NT-proBNP для діагностики серцевої недостатності. Ці висновки слід враховувати при проведенні клінічних та епідеміологічних досліджень, в яких співіснують пацієнти з серцевою недостатністю та гіпертонією. З іншого боку, це дослідження може послужити основою для використання NT-proBNP в контролі лікування та розвитку пацієнтів з гіпертонічною хворобою.

Цей проект фінансується Фондом досліджень охорони здоров’я Інституту охорони здоров’я імені Карлоса III, проект FIS 01/0943.