Гіперурикемія спостерігалася як додатковий метаболічний розлад у дорослих пацієнтів із ожирінням, проте її величина у педіатричних пацієнтів недостатньо вивчена.

синдрому

цілі

Проаналізувати зв'язок між вмістом сечової кислоти в сироватці крові (SUA) із величиною загального та вісцерального ожиріння та іншими біохімічними вимірами у дітей та підлітків із ожирінням із Сантьяго, Чилі.

Предмети і метод

У перехресному дослідженні було оцінено 770 дітей (у віці: 6-15 років) із державної школи в Сантьяго, Чилі, і виявлено 227 осіб із ожирінням (29%) (ІМТ> 2 SD, стандарти ВООЗ). 90 дітей було обрано випадковим чином, 77 з них погодились брати участь без інших хронічних захворювань. Вага, зріст, периметр живота, ожиріння вісцерального відділу оцінювались за допомогою УЗД черевної порожнини та метаболічних вимірювань: інсулінемія, глікемія (HOMA), ліпіди в сироватці крові, аспартатамінотрансфераза, аланінамінотрансфераза (ALT) та AUS.

Результати

Концентрація AUS становила 0,0200 ± 0,065 ммоль/л. AUS був вищим у дітей із показниками гіперінсулінізму (скоригованими відповідно до віку): 0,221 ± 0,075 проти 0,183 ± 0,054 ммоль/л (р проти 2 SD, стандарти ВООЗ). Дев'яносто суб'єктів були обрані випадковим чином, і 77, які не мали жодного хронічного захворювання (41 чоловік), прийняли участь. Дані збирали про вагу, зріст, окружність живота (AC), ожиріння вісцеральної системи за допомогою ультразвуку та інші біохімічні вимірювання, включаючи глюкозу натще, інсулін, ліпіди сироватки крові, аспартатамінотрансферазу (AST), аланінамінотрансферазу (ALT) та SUAL.

Результати

Середнє значення SUAL становило 0,0200 ± 0,065 ммоль/л і збільшувалось у дітей з гіперінсулінізмом (з урахуванням віку: 0,221 ± 0,075 проти 0,183 ± 0,054 ммоль/л; P або

Попередній стаття у випуску Далі стаття у випуску