предметів
реферат
У дітей гіповітаміноз D також пов'язаний із збільшенням індексу маси тіла (ІМТ) та систолічним артеріальним тиском у кабінеті (SBP). 6, 7, 8 Крім того, у підлітків низький рівень вітаміну D у сироватці крові міцно пов’язаний не тільки з гіпертонією, а й з гіперглікемією та метаболічним синдромом. 9 Двадцяти чотиригодинний амбулаторний моніторинг АТ (АТ) - простий, неінвазивний метод вимірювання АТ та діагностики гіпертонії, що дозволяє постійно контролювати показники АТ протягом дня та ночі. Крім того, це дозволяє оцінити циркадну мінливість АТ. Це корисно для розрізнення гіпертонії від гіпертензії білого волосся 10, 11 та для виявлення гіпертонії в масках, яка є особливо у молодих людей. 12, 13
На даний момент відсутні дані про взаємозв'язок між цілодобовим моніторингом АТ, резистентністю до інсуліну та рівнем вітаміну D у дітей. Метою цього дослідження було оцінити взаємозв'язок між 24-годинною схемою АТ і рівнем вітаміну D у дітей із ожирінням.
Предмети та методи
Тридцять двох кавказьких дітей (21 чоловік та 11 жінок) у віці від 7 до 16 років були класифіковані як діти із зайвою вагою та ожирінням, яких спостерігали в педіатричному відділенні Університетської лікарні Верони, Італія, з жовтня 2009 року по травень 2010 року. Кавказька раса і вік від 7 до 16 років. Критеріями виключення були хронічні захворювання, вади розвитку, хронічне вживання наркотиків, включаючи вітамін D або полівітамінні добавки. Ніхто з дітей не мав жодної хвороби, крім ожиріння, і жоден з них не харчувався дієтою на момент дослідження.
Клінічні та лабораторні дослідження
Кожна дитина отримувала фізичні дані та реєстрували їх антропометричні вимірювання. Зростання та вагу вимірювали в умовах поглинання та порожнього сечового міхура. Висоту вимірювали з точністю до 0,5 см на стандартизованій табличці висот. Вага була визначена з точністю до 0,1 кг за стандартною шкалою лікаря, при цьому обстежуваний був одягнений лише у легку білизну та без взуття. ІМТ розраховували як вагу (кг), поділену на зріст (м) у квадраті. Оцінка стандартного відхилення ІМТ (ІМТ від -score) також була розрахована за методом Коула з найменшим середнім квадратом. 14, 15
Дітей було розділено на дві групи за стадією розвитку статевого дозрівання Таннера: 16 допубертатних хлопчиків без волосся та стадії статі I, дівчатка без волосся та грудей I стадії; хлопчики-підлітки з волоссям або стадією статевих залоз дівчаток II та дівчата з стадією волосся або грудей .II.
Усі пацієнти пройшли моніторинг АТ і отримали пероральний тест на толерантність до глюкози.
За допомогою ртутного сфігмоманометра лікар провів три вимірювання АТ на лівому плечі протягом 30 хвилин, сидячи у суб’єкта. Манжети використовувались із сечовим міхуром, достатньо довгим, щоб охопити принаймні половину плеча без перекриття та ширини, яка охоплювала принаймні дві третини плеча. SBP (фаза I Короткова) та діастолічний BP (DBP; фаза V Korotkoff) вимірювали три рази, а середнє значення використовували для аналізу. Оператори стандартизували свою техніку вимірювання зросту, ваги, окружності талії та АТ на тренуванні.
Моніторинг АТ (ABPM) проводили за допомогою портативного неінвазивного осцилометричного реєстратора (Spacelabs 90217), перевіреного на ABPM. Відповідну манжету було обрано з трьох різних розмірів відповідно до окружності руки та накладено на домінантну руку. АТ вимірювали кожні 15 хвилин з 0800 до 0000 годин та через 30-хвилинні інтервали від 0000 до 0600 годин. ABPM проводили в звичайний день тижня, і людям було наказано продовжувати звичну діяльність.
Усі пацієнти отримували стандартний пероральний тест на толерантність до глюкози. Глюкозу в дозах 1,75 г кг-1 перорально, до максимум 75 г, вводили перорально після 12-годинного голодування протягом ночі; Зразки крові відбирали через 0, 30, 60, 120 і 180 хвилин для вимірювання глюкози в плазмі, інсуліну та С-пептиду.
Протокол відповідав Гельсінській декларації 1975 року, переглянутій у 1983 році.
визначення
Кабінет ВР
Діти як із SBP, так і з 95-м процентилем DBP були визначені як діти з високим АТ. Значення межі статі, віку та зросту для SBP та DBP використовували відповідно до посилань у США. 17 Розраховано індекс клінічної гіпертензії (офіційне вимірювання АТ/95-й процентиль для статі, віку, зросту); офіційну гіпертонію діагностували, коли індекс клінічної гіпертензії був> 1.
В аналізі використовувались цілодобовий період, час доби (від 0800 до 2200 годин) та нічний період (від 0000 до 0600 годин). Перехідний період від ночі до ранку - між часом сну та пробудженням - був виключений, щоб уникнути надмірних змін АТ. Середнє значення 24-годинного вимірювання АТ розраховували як для систолічного, так і для діастолічного АТ та аналізували для денних та нічних вимірювань.
Амбулаторна гіпертонія діагностувалася, коли середній загальний денний або нічний показник СД або ПД був вищим, ніж очікувалось для 95-го процентиля за віком, зростом та статтю, згідно з чинними рекомендаціями. 18
BP навантаження
24-годинне навантаження на АТ, параметр, корисний для визначення ступеня гіпертонії, розраховували із суми ненормальних значень денного та нічного періодів із загальної кількості значень. Крім того, навантаження АТ розраховувалось окремо для денного навантаження АБ та нічного навантаження АТ для значень SBP та DBP.
Останні вказівки поділяють дітей на три категорії залежно від навантаження на АТ: менше 25%, 25-50% та більше 50%. 19
Відповідно до рекомендацій, рекомендованих для дітей та підлітків, 17 ми вирішили використовувати тягар АТ.
Індекс АТ
Індекс АТ використовується для оцінки тяжкості артеріальної гіпертензії. 20 Розраховується шляхом ділення середнього АТ для кожного пацієнта на 95% відсотка АТ, характерного для віку, зросту та статі цього пацієнта. 18 Індекс АТ розраховували протягом цілодобово та окремо для дня та ночі, як для СБП, так і для ДП. Значення 1 було використано для відрізнення патологічного індексу АТ (> 1) від нормального індексу АТ (21
Біохімічні показники
Оцінку інсулінорезистентності в моделі гомеостазу (HOMA IR) розраховували як сироватковий інсулін натще (мкУ мл -1) × глюкози в плазмі натще (ммоль -1)/22, 5. Концентрацію глюкози в плазмі крові вимірювали методом глюкозооксидази. Інсулін вимірювали за допомогою хемілюмінесцентного імунометричного аналізу.
Одноразове вимірювання вітаміну D (вимірюваного як 25 (OH) D) було отримано від усіх суб’єктів за допомогою методу хемілюмінесценції (LIAISON 25-OH Vitamin D Total, Diasorin, Saluggia, Italy).
Тригліцериди плазми та холестерин вимірювали ферментативно.
Статистичний аналіз
Оскільки попередній аналіз не показав відмінностей між чоловіками та жінками, подальший аналіз проводили з обома статями. Ми розділили загальну вибірку дітей на три категорії залежно від розподілу вітаміну D у нашій популяції.
Ми використали тест Крускала-Уолліса для порівняння розподілу антропометричних, біохімічних та АТ змінних між групами рівнів вітаміну D. Тест Манна-Уітні був використаний для пост-hoc порівнянь між групами.
Тест χ 2 був використаний для порівняння частки дітей до підліткового та підліткового віку між різними групами рівнів вітаміну D. Крім того, тест χ 2 використовували для порівняння частки патологічних показників параметрів АТ між різними категоріями рівня вітаміну D.
Взаємозв'язки між змінними оцінювались шляхом обчислення коефіцієнтів кореляції Спірмена.
Обмінні курси на гіповітаміноз D та фактори ризику серцево-судинної системи розраховували за допомогою критерію Кокрана-Мантеля - Хензеля.
Всі дані були проаналізовані за допомогою SPSS для Windows версії 14.0 (SPSS, Inc, Чикаго, Іллінойс, США). Рівень ймовірності P = 0,05 використовували для позначення статистичної значущості.
результат
Фізичні характеристики, біохімічні параметри та вимірювання АТ у дітей, розділених на терили з рівнем вітаміну D, наведені в таблицях 1 та 2.
Стіл в натуральну величину
Стіл в натуральну величину
Істотних відмінностей між чоловіками та жінками щодо антропометричних характеристик не виявлено.
Поширеність вітаміну D -1 становила 31,3%; воно становило 53,1% для вітаміну D від 10 до 20 нг мл-1 і 15,6% для вітаміну D> 20 нг мл-1 .
Істотних відмінностей між трьома групами третинного вітаміну D з точки зору статевого дозрівання (до статевого дозрівання та після дозрівання) не виявлено.
Шістдесят відсотків дітей у нашому дослідженні мають клінічну гіпертензію. Існує хороша залежність між клінічним індексом АГ та навантаженням АТ та між клінічним індексом АГ та нічним індексом АТ (χ 2 = 6, 315, P 2 = 10, 26, P 2 = 16, 34, P 2 = 10, 23, P 2 = 10, 38, P 2 = 10, 06, P 
Відсоток суб'єктів із нормальним, прикордонним та патологічним навантаженням на АТ ділиться на третинний рівень вітаміну D. DBP, діастолічний артеріальний тиск; НС, незначна; SBP, систолічний артеріальний тиск.
Повнорозмірне зображення
Відсоток пацієнтів з нормальними та патологічними показниками АТ ділиться на третинний рівень вітаміну D. DBP, діастолічний артеріальний тиск; НС, незначна; SBP, систолічний артеріальний тиск.
Повнорозмірне зображення
кореляція
Не виявлено взаємозв'язку між ІМТ з-балів, відсутністю індексу АТ або навантажень АТ та вітаміном D (дані не наведені).
Ми виявили негативну кореляцію між рівнем вітаміну D та тригліцеридами, HOMA IR, рівнем глюкози в крові та інсуліном натще. Крім того, вітамін D негативно корелював із 24-годинним та нічним систолічним АТ, 24-годинним систолічним навантаженням, систолічним та діастолічним навантаженням АТ, 24-годинним систолічним індексом АТ та нічним систолічним індексом АТ (табл. 3), хоча з урахуванням потенційних обмежувачів . (інсулін, z-показник ІМТ, глюкоза в крові, тригліцериди; дані не наведені).
Стіл в натуральну величину
Курси валют
Ми розрахували коефіцієнти ймовірності гіповітамінозу D та серцево-судинних захворювань. Валютні курси змінених нічних параметрів АТ становили 15 (95% довірчий інтервал = 2–103, P −1 порівняно з рівнем вітаміну D> 10 нг мл −1 та 14, 8 (95% довірчий інтервал = 2, 4–91, P 23
Механізми, за допомогою яких низький рівень вітаміну D призводить до високого АТ, невідомі. Однак дослідження на тваринах показали, що у мишей за повної відсутності рецептора вітаміну D або ферменту 1-альфа-гідроксилази розвинулась висока ниркова гіпертензія, що супроводжувалась серцевою гіпертрофією, що свідчить про пряму роль вітаміну D у регуляції системи теремін-ангіотензин. Кілька клінічних та експериментальних досліджень повідомляють, що вітамін D 25-ОН є одним з найпотужніших негативних ендокринних регуляторів системи ренін-ангіотензин, і припускають, що кардіопротекторні ефекти вітаміну D 25-ОН можуть бути частково опосередковані ренін-ангіотензином. система. Дефіцит вітаміну D схиляє до посиленої регуляції ренін-ангіотензин-альдостеронової системи та гіпертрофії клітин гладких м’язів лівого шлуночка та судин. 24
Тісний взаємозв'язок між рівнем вітаміну D та АТ підтверджений у дорослих як у поперечному перерізі, так і в когортних дослідженнях. Третє національне дослідження охорони здоров’я та харчування показало зворотну кореляцію між рівнем вітаміну D та систолічним АТ в кабінеті для дорослих. Крім того, у дорослих з адекватним рівнем вітаміну D спостерігалося послаблене вікове збільшення СД. Недавній метааналіз рандомізованих контрольованих досліджень, що порівнювали різні дози добавок вітаміну D з плацебо, також зафіксував значне зниження DBP у групі вітаміну D. 27
Хоча взаємозв'язок між вітаміном D і АТ вивчали у дорослих, досліджень у дітей було небагато. Недавнє дослідження показало зворотну залежність між низьким рівнем вітаміну D та метаболічним синдромом та гіпертонією у дітей із ожирінням. 28 Рейс та ін. 9 показав сильний зв’язок між артеріальною гіпертензією та іншими факторами серцево-судинного ризику та низьким рівнем вітаміну D у сироватці крові; згідно з нашим дослідженням, середній рівень СД був нижчим у дітей з вищим рівнем вітаміну D навіть після корекції ожиріння. Наше дослідження підтверджує цей висновок з перевагою реєстрації АТ протягом 24 годин за допомогою амбулаторного моніторингу. Цей метод дозволив нам проаналізувати денний та нічний рівень АТ та підвищив рівень доказів ймовірності стосунків.
Частота гіповітамінозу D була високою у нашій вибірці, лише 15,6% дітей мали "прийнятний" рівень вітаміну D відповідно до сучасних рекомендацій. Це узгоджується з попередніми дослідженнями і, ймовірно, пов’язано з високим ступенем ожиріння в нашій досліджуваній групі. Негативний зв’язок між жиром у організмі та вітаміном D, ймовірно, пов’язаний із посиленою секвестрацією жиророзчинного вітаміну D у жировій тканині. Відсутність прямої залежності між ступенем ожиріння та рівнем вітаміну D у нашій вибірці, мабуть, зумовлена двома причинами. По-перше, для визначення рівня ожиріння ми використовували ІМТ та ІМТ з-балів, які є показниками ожиріння, а не ожиріння; більший взаємозв'язок між рівнем жиру, тому z-показник ІМТ та ІМТ не обов'язково відображають відсоток жиру в організмі, навіть якщо вони тісно пов'язані. По-друге, більшість дітей, які брали участь у нашому дослідженні, мали середній або сильний ожиріння і мали низьку кількість дітей із зайвою вагою; міндивідуальна варіабельність ІМТ або z-показників ІМТ була низькою у цій вибірці дітей із ожирінням, що ускладнювало демонстрацію взаємозв'язку між z-оцінкою ІМТ та вітаміном D, про які повідомлялося в інших дослідженнях.
Накопичуються докази того, що не тільки АТ, а й резистентність до інсуліну та інші особливості метаболічного синдрому безпосередньо пов’язані з дефіцитом вітаміну D, але цей взаємозв’язок може бути важче виявити у дорослих, де існує багато факторів, включаючи наркотики. Нещодавно було продемонстровано взаємозв'язок між рівнем вітаміну D та резистентністю до інсуліну при дещо нижчих рівнях глюкози та HOMA IR на кожні 10 нмоль підвищення 25-OH вітаміну D. у плазмі.33 У нашій вибірці ми виявили значну різницю між HOMA IR між вітамінами з рівень вітаміну D; крім того, рівень глюкози та інсуліну у плазмі крові був вищим у дітей із нижчим рівнем вітаміну D. Спостереження за вищими рівнями тригліцеридів у пацієнтів із дефіцитом вітаміну D йде в тому ж напрямку.
Як і у дорослих, у дітей, що страждають ожирінням, рівень ПТГ був значно вищим і концентрація вітаміну D 25-ОН нижча, ніж у дітей, які не страждають ожирінням. 34 У нашій вибірці не існує взаємозв'язку між рівнем вітаміну D та ПТГ. Це узгоджується з дослідженням Раджакумари та співавт. який показав, що очікуване компенсаторне підвищення рівня ПТГ у відповідь на дефіцит вітаміну D та його дефіцит спостерігалося лише у осіб, що не страждають ожирінням, що свідчить про те, що вроджена реакція ПТГ на дефіцит/дефіцит вітаміну D може притуплятися у стані ожиріння. 35 Також Lenders et al. 6 показав зв'язок між вищою масою жиру та вищим ризиком дефіциту вітаміну D, а також зворотним зв'язком між вісцеральною жировою тканиною та концентрацією ПТГ у підлітків із ожирінням. У своєму дослідженні вони показали, що підлітки з дефіцитом вітаміну D, що страждають ожирінням, без високого рівня ПТГ мали нормальну кісткову масу.
Обмеженням нашого дослідження була відсутність даних про споживання кальцію та вітаміну D в їжі. Однак дослідження проводили в холодний період (з жовтня по травень), щоб виключити вплив сонячного впливу на рівень вітаміну D у крові.
Нарешті, це перше дослідження серед дітей та підлітків, яке показало зворотну залежність між рівнем вітаміну D та АТ, виміряним протягом 24 годин. Наше дослідження підтверджує попередні спостереження у дітей, оскільки воно використовує офіційний АТ і додає важливу інформацію про, мабуть, більший стрес на високий кров'яний тиск протягом ночі у цих суб'єктів. Цікаво, що ця асоціація також паралельна іншим властивостям метаболічного синдрому, таким як індекс HOMA та тригліцериди. Дослідження на дорослих та моделях на тваринах показали сприятливий вплив добавок вітаміну D відносно АТ, інших метаболічних показників та серцево-судинних подій. Однак лише перспективні дослідження та адекватні дослідження добавок вітаміну D можуть підтвердити причинно-наслідковий зв’язок для вітаміну D та АТ/метаболічного синдрому також у дітей та підлітків.
З іншого боку, немає сумнівів у сприятливому впливі вітаміну D на метаболізм кісток та високій частоті гіповітамінозу D у нашій вибірці, нагадує про необхідність більш детальної оцінки рівня вітаміну D та заохочує лікарів розглянути адекватне споживання вітаміну D або пероральний прийом вітаміну D у дітей та підлітків із ожирінням.