Глікований гемоглобін є важливим лабораторним параметром для ефективного лікування діабету.
Глікований гемоглобін досліджують із венозної крові. Обстеження, як правило, проводять діабетологи як важлива частина комплексного лікування пацієнта з діабетом. Глікований гемоглобін показує середнє значення рівня цукру в крові за останні два-три місяці до його збору. Значення дається у відсотках. Значення вище 7% вказує на необхідність лікування інсуліном. Якщо значення глікованого гемоглобіну перевищує певну межу, цукровий діабет не контролюється належним чином. Ризик виникнення та розвитку хронічних ускладнень діабету внаслідок погано компенсованого діабету зростає пропорційно.
Високий рівень глікованого гемоглобіну свідчить про недостатню ефективність поточного лікування.
Це доказ того, що, незважаючи на призначене лікування та спосіб життя, необхідних показників рівня цукру в крові досягти не вдається. Високий рівень глікованого гемоглобіну свідчить про необхідність інсулінотерапії. У деяких випадках це накладає на суб’єктивний бар’єр деяких пацієнтів. Є пацієнти, які неохоче ставляться до негативного ставлення до лікування інсуліном. Вони стурбовані багатьма супутніми труднощами та ускладненнями. Вони стурбовані тим, що лікування інсуліном обмежить їх свободу та загальний комфорт. Багатьох турбує можлива гіпоглікемія або зниження їхньої поточної активності та загального способу життя.
Лікування інсуліном вимагає доброї та відповідальної співпраці між пацієнтом та лікарем.
У цих випадках перехід на лікування інсуліном не є складним. Звичайно, кожному пацієнтові потрібен певний час для акліматизації та обробки цієї зміни. Це вимагає взаємного терпіння та корисності. Звичайно, бажання пацієнта активно та відповідально співпрацювати стоїть на першому місці. Це також вимагає значної кількості особистої дисципліни.
Значення глікованого гемоглобіну є певним показником дисциплінованості пацієнта та дотримання способу життя та режиму лікування.
Значення безпосередньо відображає стан та ефективність лікування. Погані параметри глікованого гемоглобіну є довгостроковим фактором ризику виникнення та розвитку довгострокових хронічних ускладнень діабету. З точки зору ураження окремих систем органів. Особливо судинної системи, нирок, очей та периферичних нервів. Профілактика цих хронічних ускладнень є однією з найважливіших цілей загального ведення пацієнта з діабетом. Саме значення вище згаданих 7% представляє ризик для виникнення та розвитку цих ускладнень.
На жаль, клінічна практика показує багато негативних висновків.
Більшість пацієнтів не досягають необхідних параметрів. На думку експертів, лише менше половини пацієнтів досягають необхідних значень. Це свідчить про негативний факт, що не всі діабетики дотримуються призначеного лікування та способу життя. Існує значна група хворих на цукровий діабет, які мають це значення понад 8%. Тому постійне навчання та ефективне ведення пацієнта є необхідною умовою комплексного та ефективного лікування. Пацієнт повинен знати свої лабораторні параметри. Головним чином для того, щоб знати стан та ефективність його лікування та мати можливість відповідно налагодити своє життя та режим роботи. Наприклад, у разі відпустки, фізичних навантажень або у випадку іншої супутньої хвороби. У цій місцевості все ще є великі заповідники. Це, безперечно, буде підтверджено діабетологами з їх щоденної практики. Налаштування ефективного лікування часто є дуже складним завданням у випадку недисциплінованих діабетиків та роботи Сізіфа.