Тривога, яку носили зі мною з незапам'ятних часів, падає від мене шматками, спочатку від моєї свідомості, потім від мого кістлявого тіла до мого вигнання, аби лишитися з деякою очищеною втомою. По моєму хребту пульсує гарячий стовп тепла, спина випрямляється, світ повільно прояснюється переді мною, до чого поки що спустився туман, харчуючись виправданнями та страхами; Я нарешті бачу інших так, як вони бачать мене, і я бачу себе таким, яким бачу їх. Потім з мене капає пустотливе оніміння, і я знову сідаю за стіл, порожня чашка. Дегустація чаю Чжао Чжоу закінчена.

приємний

П’ять років тому Габор Талос та Петер Галамбос відкрили чайну майстерню за декілька кроків від плацдарму Буди від Ланцюгового мосту, щоб поділитися з угорською аудиторією досвідом листів китайських чайних дерев: інший вимір, наш природний стан, відкриття чайної поезії. З тих пір до їхньої команди також приєдналася Ágnes Vigh, яка чекає на відвідувачів своєю експертизою та доброзичливою посмішкою.

У майстерні чайної майстерні я відчув не лише смаки та аромати, які може прийняти лише чай, і я зрозумів, чому колись Європа придумала секретаря чайного листя в Азії.

Piqniq Будапешт та Mastercard діляться, Вчіться, розвивайтесь! - У рамках його тримісячного проекту під назвою «Велика картина гастрономії» ми поговорили з Габором Талосом про пошук чайних плантацій в Азії, чаї з висловом та філософію, представлену Чжао Чжоу.

Повернімось до того, з чого почалася ваша спільна історія з чаєм: Пекін. Ви провели тут свої університетські роки. Тоді ми повезли вас до Китаю?

Прагнення до пригод. Я чув, що можна навчатися в Азії за стипендією, і вважав, що це обов’язкова можливість. Протягом року я вивчав лише китайську мову англійською мовою, а потім пішов до коледжу. На першому курсі ми вчились окремо від наших однокласників з Китаю, на другому курсі нас кинули в глибоку воду.

Пізніше в Китаї ви також мали досвід, який змусив вас звернутися до чаю.

Це сталося набагато пізніше. Я випив чаю 1950 року і був настільки вражений, що ми з моїм другом Петером Галамбосом вирішили, що хочемо показати його і в Угорщині. Потім було кілька переживань із чаєм, яких, як я казав, вдома не існує.

Я мав справу з вином шістнадцять років, і чай насправді означав повернення до коріння. Це відкрило мені шлях до подорожі до Азії знову, і це також мотивувало мене зробити це разом з моїм другом Пітером.

Клацніть на зображення, щоб відкрити галерею!

Як ви отримали знання, якими користуєтесь у Чжао Чжоу?

Найбільше я дізнався від Пітера про китайську медицину, медитацію, вплив чаю. На жаль, він помер у грудні минулого року, і з 2010 року ми разом відвідуємо китайські чайні гори. Я щепився і з тих пір мене цікавить все у світі чаїв. Я після всього цього читаю, прошу продюсерів.

Беззаперечно, що найбільш захоплюючою частиною вашої роботи є подорожі відкриття та придбання. Ви розповідаєте нам трохи про те, як проходить така подорож, як Ви взагалі розпочали?

Петро рухався в хороших культурних колах Китаю, вивчав і практикував китайську, тибетський буддизм та китайську медицину, і мав коло друзів, на яке ми могли покластися з самого початку. Ми відвідали чайні зони, які здалися нам захоплюючими. Перед від’їздом ми запитали у друзів, кого вони порекомендують, куди піти. Це як коли турист приїжджає до Угорщини, їде до Сепассонівлегги і має думку щодо угорського вина, але знову ж він має іншу думку, якщо ви знайдете Іштвана Шепсі або Імре Дьєргиковача - це інший світ.

Ваші чаї часто походять із сотень років. Європейцям важко отримати доступ до цих листів?

Я думаю, що Петро вже не був європейцем, його освіта, знання китайської мови було хорошим вступом, і його рекомендували знайомі. У Китаї існує слово гуаньсі, що означає зв’язок. Якщо у вас це є, люди підійдуть до вас інакше. Але насправді є виробники чаю, які просять нас не повідомляти нам точне місце розташування чаю, оскільки тоді багато людей погодиться на це, і вони цього не хочуть.

Буде чудово блукати цими місцями, гуляти під сотнями років чайних дерев, скуштувати чай, приготований з їх листя, пізнати місцеву культуру, завести нових друзів. У вас є досвід, який вам особливо сподобався?

Всі вони є. Кожна пригода. За три тижні минулого року ми пройшли чотири діапазони, це було ніби потрапити у центрифугу, ми поїхали у фантастичні місця. Я не міг виділити досвід. Місце захоплююче або тому, що ми ще не були там, або якщо ми були раніше, тому що ми бачимо, що змінилося, що таке нові чаї.

Чай хороший, якщо ви можете щось дати, якщо у вас є додаткове повідомлення. Ми знаходимо багато захоплюючих чаїв, але коли ми відчуваємо, що маємо справу з великим чаєм, ми можемо просто купити його собі та своїм друзям. Багато разів ми ділимось цими меншими предметами з H2 або двома членами чайного клубу на місяць. Ми створили цю підписку на доставку чаю, щоб залучити тих, хто цікавиться чаєм, у нашій дорозі відкриттів.

Якщо ми подивимось на це, ви несете з собою не тільки чай, але й філософію. Перед початком семінару мій товариш по команді сказав мені, що для японців чайна церемонія передає філософію життя в даний момент. Наскільки це узгоджується з китайським підходом?

Обидві церемонії хочуть дійти до одного кінця, але по-різному. Японці з великою обережністю, китайці через свободу.

Що для вас означає чай?

Я часто згадую слова Петра, коли мене запитують, чому ми п’ємо стільки чаю, що таке все це приготування чаю: чай виводить вас з матриці. Це дає досвід трансцендентності. Він має свободу, досвід простору, поглиблення, відкритість. Для мене це означає свободу.

Під час семінару я відчув, що насправді ми не смакуємо смаків, а скоріше пробуємо різні стани свідомості.

Це правильно. Чай захоплює, коли може показати щось нове, відмінне від того, до чого ми звикли.

Вже чашка чаю змогла привести мене в стан, якого я ніколи не переживав. Таким чином, чи можете ви допомогти нам розвинути наше самопізнання? Це тобі допомогло?

Ми звикли говорити, що чай допомагає зв’язатись із собою, власною природою, собою, ким ми можемо бути в природному стані.

Цей стан може виявити кожен?

Якщо хтось звертає увагу, так. Важливі також обставини: є час і простір, щоб це пережити.

Ви відчуваєте, що люди відкриті до цієї якості?

Максимально. Це процес розвитку. Це почалося з вина двадцять п’ять років тому, і тепер усі знають, що таке каберне, з якого келиха пити. Еволюціонує шоколад, кава, все. Найбільшим випробуванням для чаю є те, чи хочемо ми перейти від вишуканого чаю до чаю з повідомленням. У нас відкритість. Багато виноробів п'ють наш чай, місця, зіркові Мішленом, ведуть нас, і навіть ті, хто шукає щось плюс у світі, знайдуть нас.

Винороби бачать паралель між чаєм та вином?

Абсолютно, вони справді розуміють, що це подібний світ, і ця додаткова глибина, зміст проникає у багатьох з них. Хороший чай - це як приємний вірш: якщо дозволити йому торкнутися.

Отже, є можливість для чайної культури, яку ви представляєте, утвердитися у нас?

Так. Найкрасивіший виклик - це зрозуміти людям, що чай може внести новий вимір у їхнє життя. Тоді ви можете розповісти більше про чаї: як вони готуються, які техніки існують, звідки вони беруться. У цьому випадку ми трохи подрібнюємо деревину. Варто пролетіти над лісом, високо ширяти.