• Створено: 19 липня 2018 р
  • / Автор: Доктор Н’євес де ла Крус Феліпе Перес

ВСТУП

хворих ХОЗЛ

Гіпотрофія у пацієнтів з хронічною обструктивною хворобою легень (ХОЗЛ) за останні роки набула актуальності як її власне утворення, як через важливість у клінічному перебігу, так і вплив на функціональну здатність пацієнтів, а також як прогностичний показник незалежного захворюваність та смертність 1 .

З одного боку, недоїдання є явним складовим фактором фенотипової гетерогенності захворювання; класичною парадигмою недоїдання є пацієнт з емфіземою, що характеризується значною втратою м'язової маси. Згідно з класичним описом цих двох фенотипів при ХОЗЛ, емфізематозному (рожевий набряк) та хронічному бронхіті (синій набряк), можна виявити різні стани дефіциту харчування: кахексія та прекахексія, саркопенія, ожиріння та саркопенічне ожиріння.

Зокрема, втрата м’язової маси або м’язової маси пов’язана з погіршенням обсягу форсованого видиху за першу секунду. перебування в лікарні.

Нарешті, беручи до уваги, що функціональна здатність і, отже, якість життя пацієнтів з ХОЗЛ можуть істотно відрізнятися залежно від їх харчового статусу, ми не повинні ігнорувати важливість харчового скринінгу та втручання у цих пацієнтів.

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ

Непросто визначити поширеність гіпотрофії при ХОЗЛ через різні клінічні змінні прояви (саркопенія, кахексія, гіпотрофія ...), вік, стать та типи скринінгу, що використовуються в методології. Щодо втрати ваги, то в 1981 р. Хантер та співавт. виявили до 50% поширеності серед досліджуваних пацієнтів 2. З іншого боку, якщо говорити про кахексію, ми виявляємо поширеність до 20-25% лише при дуже важких формах захворювання (ЗОЛОТА стадія IV), а на решті 3 стадії вона становить менше 10%. В іншому дослідженні, проведеному Wilson et al. 4, приблизно 43% пацієнтів з емфізематозним ХОЗЛ мали недостатню вагу, тоді як цей показник становив 3% у пацієнтів з хронічним бронхітом.

ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Одне з найбільш часто використовуваних визначень - це запропоноване М. Елією: «недоїдання - це стан харчування, при якому дефіцит енергії, білків та інших поживних речовин спричиняє помітний несприятливий вплив на склад та функції тканин/органів та на клінічну результат »5. Слідуючи найбільш прийнятому визначенню, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає недоїдання як „клітинний дисбаланс між надходженням поживних речовин та енергії та потребою організму, щоб воно могло гарантувати ріст, підтримку та функції, характерні для організму”. З іншого боку, існує концепція гіпотрофії, пов’язаної із захворюваннями (DRE), де посилюється зв’язок між хворобою та харчовим статусом, і де обидва грають важливу роль у прогнозі та еволюції пацієнта, незалежно від до гострої або хронічної патології 6.7 .

В даний час невідомі всі метаболічні фактори та механізми, за допомогою яких при ХОЗЛ часто виникає недоїдання. Куріння є найважливішим фактором ризику розвитку захворювання, але третина хворих на ХОЗЛ ніколи не курила. Це свідчить про те, що існують й інші фактори, пов’язані з етіопатогенезом захворювання, одним із яких, ймовірно, є дієта. На додаток до ситуації гіперкатаболізму із збільшенням базальних витрат енергії, що в цілому зумовлює негативний енергетичний баланс, що спричиняє наслідки синтезу білка, а отже, сприяє втраті м'язової маси. Деякі дослідження також вказують на генетичну сприйнятливість, опосередковану різними поліморфізмами, яка реагуватиме на клінічну мінливість в рамках недоїдання у пацієнтів із ХОЗЛ 8,9. Було проаналізовано кілька акторів, які могли б взяти участь у багатофакторному походженні хвороби:

ЕФЕКТИ НИЗКОГО ХАРЧУВАННЯ У ХВОРИХ НА ХОБЛ

Про дихальну систему

З одного боку, зміни скелетних м’язів призводять до підвищеної стомлюваності м’язів через втрату сили, скоротливості та м’язової витривалості. У ряді досліджень низька вага та гіпотрофія були пов'язані не тільки із втратою м'язової маси або м'язової маси, але також із втратою здатності до максимального тиску на вдиху та видиху 15,16 .

З іншого боку, також були засвідчені морфологічні зміни через підвищену активність лізису білка та втрату колагену, що перекладається у більший повітряний простір, більший колапс через руйнування міжальвеолярних та перегородок 17 .

Нарешті, відбуваються біохімічні зміни внаслідок зміни синтезу альвеолярного ПАР внаслідок зменшення загальних фосфоліпідів, фосфатидилгліцерину та фосфатидилхоліну 18 .

Функціональна здатність до вправ

Коли ми говоримо про втрату сухої маси та зниження сили та м’язової витривалості, ми також говоримо про втрату фізичних вправ та функціональної активності, незалежно від легеневої здатності хворих на ХОЗЛ. З точки зору втрати м’язів однією з найбільш уражених областей є ноги, а квадрицепс є найбільш репрезентативним, навіть візуально, прикладом цього погіршення стану. Це також сприяє втраті здатності ходи.

Клінічний перебіг та захворюваність

Подібним чином встановлено взаємозв'язок між клінічним перебігом захворювання з точки зору меншої кількості загострень, коротшого перебування в лікарні та навіть меншої частоти госпіталізацій у пацієнтів з адекватним харчовим статусом. Таким чином, дослідження встановили, що недоїдання є не лише відображенням тяжкості захворювання, але є незалежним предиктором смертності навіть після контролю за іншими факторами, властивими хворобі (вік, куріння, ОФВ1 ...) 17, 18.19 .

Якість життя

Суб'єктивна оцінка стану здоров'я є парадигмою якості життя. Беручи до уваги все вищесказане та незалежно від перебігу самої ХОЗЛ, логічно думати, що недоїдання сильно погіршує якість життя пацієнтів.

ПЛАН ПІДТРИМКИ І ПИТАННЯ

Ми вже коментували, що у пацієнтів із ХОЗЛ базальні витрати енергії збільшуються на 15-20% порівняно зі звичайними потребами осіб того ж віку та статі. Це пояснюється перенапруженням дихання, типовим для дихальної механіки при задишці та гіперінфляції та підвищеному катаболізмі.

Через багатофакторне походження гіпотрофії у хворих на ХОЗЛ до останнього часу не можна було визначити, чи може адекватна харчова підтримка для досягнення набору ваги змінити клінічний перебіг захворювання після встановлення, з точки зору поліпшення функціональних можливостей, фізичних вправ або 20,

У дослідженні Schols та співавт. 15 щодо збільшення виживаності у пацієнтів, які набрали вагу при достатній харчовій підтримці. В огляді Кокрана, який включав 17 досліджень, нарешті було показано, що дієтологічне втручання, яке зуміє збільшити вагу, спричиняє значні зміни у складі м’язів і, таким чином, збільшує фізичну здатність у недоїдаючих пацієнтів з ХОЗЛ. В іншому мета-аналізі спостерігалося також покращення сили дихальних м’язів (ПІМ та ПЕМ) та якості життя у недоїдаючих хворих на ХОЗЛ після вживання їжі 23 .

Звичайно, те, що клінічна практика показує та підтверджує наукові докази, полягає в тому, що гіпотрофія, пов’язана із захворюванням, безпосередньо впливає на клінічний перебіг, і що його зворотний розвиток покращує прогноз. Ми знаємо, що необхідно створити мультидисциплінарний підхід, де скринінгові методи для раннього виявлення пацієнтів з недоїданням або з високим ризиком його виникнення відіграють головну роль.

Що стосується харчової підтримки, план повинен бути спрямований на оптимізацію споживання калорій, тобто збалансування споживання калорій, уникаючи споживання небілкового походження, не перевищуючи енергетичних потреб. Внесок повинен приносити частка вуглеводів у 25-30% та жирів 50-55%.

Подібним чином доцільно дотримуватися дієт, багатих на овочі, фрукти та рибу, уникаючи надлишків червоного м’яса та вуглеводів.

Хоча клінічні результати не дуже очевидні, рекомендується дієта з обмеженим вмістом лінолевої кислоти, щоб уникнути надмірного синтезу прозапальних засобів та вуглекислого ангідриду. Прийом поліненасичених жирних кислот, включаючи омега 3 та омега 6, може модулювати запальну реакцію у хворих на ХОЗЛ 24 .

Що стосується вітаміну D, то до 60% пацієнтів з важкою формою ХОЗЛ мають дефіцит. Щоб уникнути остеопорозу, остеомаляції та запобігти ризику переломів та погіршення м’язової сили, стани дефіциту необхідно доповнювати.

ВИСНОВКИ

Гіпотрофія у хворих на ХОЗЛ дуже поширена і погіршує якість життя, клінічний перебіг та прогноз захворювання.

Метою проведення дієтичного допоміжного лікування є поліпшення функціональної спроможності, м’язової сили та толерантності до фізичних вправ і навіть вплив на розвиток та прогресування захворювання.,

Крім того, необхідно проводити скринінг для раннього виявлення станів гіпотрофії та втручатися при необхідності та на ранніх термінах.

БІБЛІОГРАФІЯ