Індукція ревів та овуляції у свиноматок та свинок
Індукція ревів та овуляції у свиноматок та свинок
Індукція еструсу та овуляції у свинок та свиноматок
Док. МВДр. Володимир Мачак, к.т.н.
МВДр. Нела Кизекова
Проф. МВДр. Пітер Райхель, CSc.
МВДр. Мирослав Гуска, к.т.н.
МВДр. Герберт Зайдель, доктор філософії.
МВДр. Роберт Лінк, доктор філософії.
МВДр. Ярослав Новотний, к.т.н.
МВДр. Катаріна Ковакоцйова, к.м.н.
Університет ветеринарної медицини та фармації
Komenského 73, 041 81 Кошице
Резюме
Метою даної роботи є аналіз знань та результатів, отриманих в результаті фундаментальних та прикладних досліджень, організація розведення свиноматок та свинок у племінному стаді, аналіз можливостей синхронізації хребтів у допубертатних свиноматок, статевозрілих свиноматок та свиноматок після відлучення.
Ключові слова: сіяти, сіяти, кнура, рев, овуляцію, гормональне лікування
Резюме
Мета цієї роботи - проаналізувати висновки та результати фундаментальних та прикладних досліджень, які можуть бути застосовані до управління свинями та свиноматками в племінному стаді, обговорити варіанти, які доступні для синхронізації еструса у передпубертатних свинях, зрілих свинях та відлучених свиноматки.
Ключові слова: свиноматка, позолота, кнур, еструс, овуляція, гормональне лікування
Це в режимі ребуса, це дуже добре.
(До всього є шлях, але все має свої межі .)
Горацій
Гормональна регуляція та фізіологічні зміни в репродуктивній системі свиноматок протягом естрального циклу
Передумовою фізіологічного перебігу циклу естроуму у жінок є скоординована діяльність гіпоталамуса, гіпофіза та яєчників через їх взаємне спілкування (Schwartz et al., 2008). Результатом цієї діяльності є ріст фолікулів на яєчниках самок, які виробляють естрогени, що впливають на зміни в жіночих статевих шляхах, а також поведінкову поведінку тварин під час роїв. Дія цієї скоординованої дії створює умови для дозрівання фолікулів і подальшої овуляції, яка звільняє яйцеклітину (ооцит) від яєчників. Гіпоталамус як частина мозку реагує на подразники із зовнішнього середовища, а також із внутрішнього середовища самок, а потім у вигляді гормональних подразників (GnRH, вивільняючий гормон гонадотропіну) діє на гіпофіз (залоза, що зберігається під мозком) ЛГ (лютеїнізуючий гормон). Гіпофіз по суті служить "підсилювачем" подразників, що діють на гіпоталамус (невеликі кількості GnRH стимулюють гіпофіз збільшувати вироблення ФСГ та ЛГ). ФСГ викликає ріст фолікулів на жіночих яєчниках (Рис. No1), але під час діестерів їх зростання до стадії овуляції блокується прогестероном (Р4). Гормони, що виробляються жовтим тілом, присутнім на яєчниках (Рис. No2).
Інгібуюча дія прогестерону на секрецію гонадотропінів і на ріст фолікулів зникає лише після загибелі жовтих тіл внаслідок лютеолізу, спричиненого простагландином F2α (PGF2α). Таким чином, фолікули можуть досягати овуляторного розміру. Одночасно зі зменшенням секреції Р4 спостерігається також зменшення кількості рецепторів FSH у фолікулах та збільшення кількості рецепторів LH (Brüssow et al., 2001). У зростаючих преовуляторних фолікулах, крім збільшення обсягу фолікулярної рідини у фолікулярних порожнинах, спостерігається також збільшення вироблення естрогенів, які побічно (через секрецію GnRH гіпоталамусом) стимулюють гіпофіз до збільшення вивільнення ЛГ. ЛГ призводить до дозрівання фолікулів, овуляції та вивільнення ооцитів у фаллопієві труби (Рис. No3).
Рис. No.1 Фолікули на яєчнику свиноматки (Джерело: Власне зображення)
Рис. No.2 Жовті тіла на яєчниках свиноматок (Джерело: Власне зображення)
Рис. No3 Схема дії гормонів під час естрального циклу у свиноматок
Рис. No.4 Рефлекс нерухомості свиноматок у колії під час спаровування (Джерело: Власне зображення)
Зоотехнічна стимуляція та регуляція естральних циклів у свиноматок та свинок
Гормональна (лікарська, фармацевтична) стимуляція та регуляція естрозних циклів у свиноматок та свинок
Ще однією можливістю викликати висип у свиноматок та свинок є ін’єкція простагландинів. Відомо, що простагландини викликають лютеоліз жовтого тіла, тим самим усуваючи пригнічення росту фолікулів, який згодом овулює на стадії фолікула Граафа і повинен призвести до висипу. Однак недоліком цієї простої індукції лікарських препаратів у свиноматок є те, що для того, щоб мати ефект, яєчники яєчників повинні мати жовті тіла під час введення препарату і що жовті тіла не лютеолітично реагують на простагландини до дня 12 естрозний цикл свиноматок. Крім того, застосування простагландинів не гарантує, що яйцеклітина буде овулювати максимальну кількість запліднюваних ооцитів на яєчниках під час такої індукції. Отже, на практиці застосування простагландинів не знайшло більш широкого застосування в цьому показанні. Однак він успішно використовується в індукція та синхронізація пологів. Опорос свиноматок може бути викликаний одноразовим застосуванням простагландину після 111-го дня вагітності (Pozzi and Rosner, 2009). Доза застосування залежить від використовуваного препарату.
Графік №1 Інтервал часу від прийому окситоцину через 20 годин після ін’єкції простагландину (112-й, 113-й та 114-й дні вагітності) до початку опоросу у свиноматок (Джерело: Адаптовано від Pozzi та Rosner, 2009)
Ефект синхронізації альтреногеста та плодючість свиноматок, свиноматок, може бути посилений шляхом введення 1000 - 1200 МО тваринам внутрішньом'язово в день закінчення прийому альтреногеста або через 24 години після його припинення. ЕКГ і приблизно 56-80 годин ГнРГ або ХГЧ. Таке комбіноване лікування навіть дозволить нам визначити час прийому тварин (Табл. No 4). Подібним чином ми можемо скоротити інтервал відлучення від еструсу та створити умови для більш високого ступеня зачаття у свиноматок після відлучення. У цьому випадку Альтреногест був представлений грудним вигодовуванням. Екзогенний GnRH стимулює гіпофіз синхронізованих тварин до секреції ендогенного ЛГ, вводячи ХГЧ, ми вводимо екзогенний ЛГ тваринам. Гонадотропіни також можна застосовувати окремо (без поєднання з альтреногестом) у анестезуючих тварин для синхронізації свиноматок та свинок. Застосовуються дози 400 - 1200 МО. ЕКГ та 150 - 500 м.дж. ХГЧ.
Теоретичні знання про нейрогуморальний контроль естрозних циклів у свиноматок та свинок, а також великі дослідження впливу гормональних речовин на репродуктивні органи тварин забезпечують селекціонерам ефективні механізми впливу на репродуктивні функції племінних тварин. Скорочуючи непродуктивні дні для свиноматок та свинок, вони підвищують економічну ефективність їх розведення та, таким чином, стають конкурентоспроможними у конкурентному середовищі виробників. Цілеспрямоване використання гормональних препаратів може їм сильно допомогти. Однак важливо забезпечити ефективне використання гормональних речовин для «лікування» тварин, а не для компенсації організаційних недоліків у розведенні.