Автор:

лікують

Дра Клаудія Ріффо В., резидент сімейної медицини PUC

Редактор:

Дра Памела Рохас Г., професор кафедри сімейної медицини PUC

ВСТУП

Передбачуваний діагноз залізодефіцитної анемії проводиться завдяки хорошому анамнезу та гемограмі, яка показує мікроцитарну анемію, як правило, легку (1).

Діагноз залізодефіцитної анемії підтверджується введенням препаратів заліза (1), яким при введенні протягом 4 тижнів вдається підвищити гемоглобін більш ніж на 1 г/дл, підтверджуючи тим самим передбачуваний дефіцит (1).

ЯК ЛІКУЄТЬСЯ ДИТЯ З ФЕРРОПРИВНОЮ АНЕМІЄЮ?

Для лікування дитини з підозрою на залізодефіцитну анемію пропонується:

  • Добавки заліза
  • Модифікації дієти
  • Калькування

1.-добавка заліза:

Добавки заліза рекомендується приймати всередину з 3-6 мг/кг/день елементарного заліза. Залежно від тяжкості анемії, добавки можна вводити 1 або 2 рази на день; або за 30-45 хвилин до їжі, або за 2 години після них; в ідеалі лише з соком або водою, уникаючи прийому з іншою їжею або молоком (1).
На ринку представлені різні препарати елементарного заліза (2):

  • Солі заліза (сульфат заліза, фумарат заліза, глюконат заліза): їх потрібно окислювати, щоб вбудувати в транспортні білки, що спричиняє вивільнення вільних радикалів, здатних виробляти шкідливі ефекти, такі як перекисне окислення ліпідів і, як наслідок, пошкодження клітин (2 ). Побічні ефекти, які вони виробляють, пов'язані з кількістю розчинного заліза в шлунково-кишковому тракті, що може спричинити такі побічні ефекти, як печія, нудота, запор та діарея (2).
  • Полімальтозоване залізо: це водорозчинний комплекс багатоядерного заліза гідроксиду заліза та частково гідролізованого декстрину. Вони характеризуються тим, що є залізною сіллю, стабільною в присутності шлункового соку, і яка не виявляє тенденції до кон’югації з їжею або наркотиками, тому залізо, яке воно забезпечує, повністю використовується організмом (2).
  • Хелатоване амінокислотне залізо: відповідає кон’югатам чорного або залізного заліза з амінокислотами з низькими прооксидантними властивостями (2).

У рандомізованому контрольованому дослідженні Indio порівнювали ефективність та побічні ефекти полімальтозованого заліза в порівнянні з добавками сульфату заліза при лікуванні залізодефіцитної анемії у дітей (n = 118 дітей у віці від 1 до 6 років). Дослідження показало (3):

  • Ефективність: статистично значущі відмінності лише у показниках гемоглобіну на початку та в кінці лікування сульфатом заліза (гемоглобін на початку: 8,53 +/- 0,84 г/дл, кінцевий гемоглобін: 9,44 +/- 0,67, з значення Р 0,05)
  • Побічні ефекти:
    • Шлунково-кишкові ефекти: були в 2,5 рази частішими в групі, яка отримувала сульфат заліза, ніж у тих, хто отримував полімальтозоване залізо (OR = 0,4; 95% ДІ: 0,35-0,45).

Друге рандомізоване контрольоване дослідження, яке зараз є мексиканським, порівнювало ефективність та безпеку полімальтозованого заліза та сульфату заліза при лікуванні залізодефіцитної анемії у немовлят (n = 30). Дослідження показало (4):

  • Ефективність: досліджені змінні (гемоглобін, гематокрит, середня концентрація гемоглобіну та відсоток ретикулоцитів) не показали суттєвих відмінностей через 30 днів лікування.
  • Побічні ефекти: їх не досліджували в жодній з досліджених груп.

Третє рандомізоване контрольоване дослідження, Гватемала, порівнювало ефективність та безпеку полімальтозованого заліза та біс-гліцинового хелату заліза при лікуванні залізодефіцитної анемії у дітей (n = 40). Дослідження показало (5):

    Ефективність: обидва способи лікування призвели до значного підвищення рівня гемоглобіну (Р (6):

  • Збільшити споживання продуктів, багатих речовинами, які сприяють засвоєнню негемового заліза)
  • Зменшити споживання інгібіторів всмоктування заліза, таких як поліфеноли та фітати, які містяться в таких продуктах, як чорний чай, кава, крупи з пшеничних висівок, сочевиця, нут та інші.
  • Збільшити споживання гемового заліза (усі види м’яса).
  • У немовлят грудне вигодовування слід заохочувати через прекрасну біодоступність заліза.

3.- Калькування

Спостереження за дитиною з залізодефіцитною анемією включає вимірювання гемоглобіну через 4 тижні лікування, поки дитина здорова. Правильне введення добавок повинно призвести до збільшення рівня гемоглобіну понад 1 г/дл після 4 тижнів лікування (1).

Слід продовжувати введення заліза та модифікацію дієти. Рекомендується проводити моніторинг загального аналізу крові кожні 2-3 місяці до досягнення нормального рівня гемоглобіну та продовжувати лікування на 2-3 місяці з метою корекції відкладень заліза в організмі (1).

АНОТАЦІЯ:

Значний відсоток дітей страждає на залізодефіцитну анемію протягом дитинства, і їх слід лікувати за допомогою правильних добавок заліза, модифікації дієти та спостереження за дитиною із загальним аналізом крові до 2-3 місяців після нормалізації рівня гемоглобіну.

У первинній медичній допомозі ми маємо сульфат заліза для лікування анемії, який можна вводити перорально, пов’язано зі змінами в дієті, які сприяють засвоєнню заліза.

Протягом місяця потрібно контролювати дитину за допомогою аналізу крові. Якщо показники гемоглобіну зростають у діапазоні, що перевищує 1 г/дл, лікування можна продовжувати та повторно контролювати кожні 2-3 місяці, поки не буде досягнутий нормальний рівень гемоглобіну. Важливо пам’ятати, що лікування слід продовжити до 2-3 місяців після нормалізації рівня гемоглобіну в сироватці крові.