ефективності препаратів

Резюме

Передумови та цілі

Важко клінічно оцінити ефективність фосфорних в'яжучих (ПК). Це дослідження аналізує зміни, що відбуваються у фосфатемії та екскреції фосфору з сечею після введення ХП пацієнтам із хронічними захворюваннями нирок, та корисність взаємозв'язку між екскрецією фосфору з сечею та швидкістю катаболізму білка (Po/TCP) для оцінки ефективності цих препаратів.

Методи

Ретроспективне спостережне дослідження в когорті дорослих пацієнтів із хронічною хворобою нирок 4-5 стадії. Порівнювались вихідні біохімічні показники та 45-60 днів після лікування дієтою з низьким вмістом фосфору та ПК (підгрупа "captor" = 260 пацієнтів) або лише з рекомендаціями щодо дієти ("контрольна" підгрупа = 79 пацієнтів).

Результати

Фосфорне навантаження (загальна екскреція сечі) на одиницю функції нирок (Po/GFR) було найкращим параметром, пов’язаним з фосфатемією (R2 = 0,61). Середній показник Po/TCP становив 8,2 ± 2,3 мг фосфору на грам білка. Після введення ХП фосфатемія зменшилась на 11%, фосфатурія - на 22%, рівень катаболізму білка - на 7%, а Po/TCP - на 15%. У контрольній підгрупі Po/TCP збільшився на 20%. Екскреція фосфору та сечовини з сечею була сильно лінійно корельована до та після лікування ХП або після дієтичних рекомендацій у контрольній підгрупі.

Висновки

Po/TCP - параметр, який може відображати всмоктування фосфору в кишечнику, і, отже, його варіації після введення CP можуть бути використані для оцінки ефективності цих препаратів.

Нефрологічна служба, лікарня Інфанта Крістіна, Бадахос, Іспанія

Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Для його перегляду потрібно увімкнути JavaScript.

Щоб завантажити повне розслідування, натисніть нижче: