Польовий катанг або дикий цикорій - це наша дика трава, яка зустрічається майже всюди в Угорщині, на ганчірках, уздовж доріг, у бур’янових асоціаціях.
Його легко впізнати за блакитними квітами та прямостоячими залишками стебла, які залишаються навіть взимку. Його квіти розкриваються вранці в гарну погоду і як соняшник, вони стежать за ходом дня.
Nпрізвиська: дикий цикорій, катар, вид на сонце, козел, бузина.
Він був створений розведенням польового катангу вирощують для його кореня як заміну кави та для його листя сорти, вирощені для салату. Ця рослина була відома і використовувалась греками та римлянами як дикий вид з давніх часів, але її також культивували.
Дослідники кафедри лікарських та ароматичних рослин факультету садівництва університету Корвінуса в Будапешті вивчають традиційні знання про кожну траву та вміст активних інгредієнтів кожної рослини в рамках традиційного та дикого проекту (http://traditionalandwild.eu/ху /). У світлі їх досліджень, давайте подивимось, що варто знати про польового катаніста.
Польовий катанг хороший для всього?
Його цінний і красивий вигляд можна використовувати майже будь-яку частину рослини. Висушені коріння та квітучий надземний пагін використовуються як у різних чайних сумішах, так і самостійно.
Корінь рослини накопичує цукроподібну речовину - інулін, яка зустрічається у вищих пропорціях у культивованому цикорії, ніж у більш деревнокореневому польовому катангані. Тому для виготовлення замінників кави використовується лише культивований цикорій. Характерний колір і смак смаженого коріння обумовлені карамелізацією вмісту цукру.
Листя багаті цикорієм, кавою та хлорогенними кислотами, а також гіркими речовинами. Ці речовини відповідають за стимулювання функції печінки та жовчі та діуретики. Завдяки своїм гірким інгредієнтам це також добре при лікуванні анорексії, а також може трохи знизити рівень холестерину в крові.
Для пацієнтів з проблемами печінки та жовчного міхура рекомендується у вигляді чаю. У випадку з жовчнокам’яною хворобою це може бути пов’язано з кульбабою та коренем кульбаби. Окрім кількох захисних для печінки трав, таких як звіробій, солодка, кульбаба, катар також можуть бути одним із інгредієнтів детоксикуючих чайних сумішей.
Тому що підсилює силу вироблення жовчі, тому свіжі листя рослин або відвар коренів можна рекомендувати на додаток до жирної їжі, яка важко перетравлюється, безпосередньо або після споживання.
Приготування чаю
Чай із сухих коренів:
Чайну ложку сухих і подрібнених коренів кип’ятять у 2,5 дл води протягом 5-10 хвилин, проціджують після відстоювання протягом 15 хвилин. Його вживають 3-4 рази на день без підсолоджування.
Чай з квітучих пагонів:
Столову ложку висушеного і подрібненого препарату кип’ятять 2 дл окропу, залишають стояти 20 хвилин, проціджують.
Коли і як збирати?
Рослина веретеноподібні коріння можна збирати пізно восени або ранньою весною. Зібране коріння бажано розрізати навпіл уздовж уздовж, щоб не витікало багато молочного соку і не було сушіння. Надземні частини, тобто квітучий листковий лист, що дає лікарський препарат, можна збирати після появи квітів, бажано за допомогою ножиць для обрізання або серпа. Цвітіння може тривати довго, починаючи з липня і до настання зими.
Збираючи частини рослини, переконайтеся, що вона не збирається з територій, які можуть бути забруднені (вздовж автомагістралей, заводів, міських громадських територій тощо). Зрізані зелені, надземні частини рекомендується подрібнити одразу після пікіровки, тоді його слід висушити в захищеному від світла місці, зберігати, щоб квіти не зів’яли. Надземні частини тим цінніші, чим більше в них міститься літер.
Довідкова інформація:
Джерело даних та інформації a Кафедра лікарських та ароматичних рослин факультету садівництва Будапештського університету Корвіна. Дані були складені співробітниками кафедри з науковою строгістю.
Збір інформації та попередні дослідження були підтримані традиційним та диким проектом. Проект реалізований в рамках Програми Центральної Європи за співфінансування Європейського Союзу та Угорської Республіки.