Перерва між роботою
Перерва між роботою передбачений КЗпП. Перерва між роботою - це коротше переривання роботи, метою якої є надання можливості працівникові відпочити та поїсти, наприклад. Під час перерви на працівника не покладаються обов'язки щодо наявності та роботи.
З цього випливає, з одного боку, що перерва між роботою не враховується до робочого часу працівника і не має права платити за цей період. Виняток становить робота в режимі очікування, де перерви також є частиною робочого часу. В інших випадках роботодавець і працівник не перешкоджають тому, що робочий час включає робочі перерви.
З характеру перерви випливає, що, наприклад, роботодавець не може заборонити працівникові залишати робоче місце під час перерви.
Перерву між роботою слід відрізняти від інших періодів переривання роботи, передбачених різним законодавством з охорони праці. Прикладами є обов’язкові періоди відпочинку для несприятливого робочого клімату або перерви для роботи поза екраном. Ці перебої, на відміну від перерви між роботою, передбаченої КЗпП, складають частину робочого часу.
Обсяг робочих перерв
Працівнику надається 20-хвилинна перерва між робочим часом, якщо його запланований робочий час, включаючи надзвичайний робочий час, відмінний від робочого часу, перевищує 6 годин. Так, наприклад, якщо працівник працював 4 години згідно з графіком робочого часу, але роботодавець замовляє надурочні роботи, а отже, працює загалом 7 годин, йому або їй слід дати 20-хвилинну перерву.
Якщо робочий час, розрахований, як зазначено вище, перевищує 9 годин, працівник повинен отримати додаткові 25 хвилин між робочими перервами.
Між молодими працівниками (до 18 років) більше перерв. У їх випадку, у разі щоденного робочого часу більше 4 з половиною годин, перерва між роботою повинна становити щонайменше 30 хвилин. У разі щоденного робочого часу більше 6 годин, молодому працівникові повинна бути надана перерва не менше 45 хвилин.
Роботодавець не може в односторонньому порядку надавати більше перерв, ніж вимагає закон. Однак у договорі чи колективному договорі з працівником можна вказати перерву до 60 хвилин.
Звільнення перерви в роботі
Перерва повинна бути зроблена мінімум через 3 години та максимум 6 годин роботи. Роботодавець може також прийняти рішення про перерву між кількома платежами. Якщо перерва між роботою видається кількома частинами, перерва, надана як мінімум через 3 години та максимум 6 годин роботи, повинна тривати щонайменше 20 хвилин. Так, наприклад, якщо між робочими робочими днями між робочими перервами потрібно зробити загалом 45 хвилин, які роботодавець видає кількома частинами, вам все одно доведеться приділити щонайменше 20 хвилин у зазначений період.
Перерву між роботою потрібно робити, перериваючи роботу. Роботодавець не може робити перерву в роботі в кінці робочого часу, після закінчення роботи.