Сьогодні точними методами можна довести, що якість навколишнього середовища впливає на людину вже під час її внутрішньоутробного розвитку в організмі матері та під час раннього постнатального розвитку, що відбивається на його загальній схильності до хронічних захворювань у зрілому віці. У Словаччині є кілька місць, де населення зазнає слабшого або сильнішого впливу токсичних речовин, що походять переважно від промислових підприємств. Одним з таких населених пунктів є територія навколо Міхаловце, де проводились дослідницькі роботи у зв'язку зі збільшенням кількості поліхлорованих біфенілів.
Якість пренатального розвитку має важливий вплив на здоров'я людини після народження. Пренатальний розвиток характеризується, серед іншого, інтенсивним розмноженням клітин, що призводить до підвищеної чутливості організму, що розвивається, до впливів навколишнього середовища. У той же час плід, що розвивається, має недостатньо функціональні механізми захисту від факторів навколишнього середовища, що робить його ще більш вразливим. В даний час широко прийнято вважати, що існує зв'язок між порушеннями росту на ранніх стадіях розвитку або якістю внутрішньоутробного розвитку загалом, та розвитком захворювань у зрілому віці (Витоки здоров'я та хвороби розвитку; гіпотеза DOHaD).) ( 1).
На додаток до класичних факторів з відомим негативним впливом на якість внутрішньоутробного розвитку, таких як недоїдання матері під час вагітності, куріння під час вагітності, гестаційний діабет, авітаміноз та материнський стрес (2, 3), наукове співтовариство починає зосереджувати увагу на з'ясування ролі пренатальної та ранньої вагітності постнатальний вплив синтетичних хімічних речовин (наприклад, ендокринних руйнівників - ЕД). Гіпотеза DOHaD вже стверджує, що фактори навколишнього середовища - включаючи вплив навколишнього середовища ксенобіотиками - під час пренатального та раннього постнатального розвитку впливають на сприйнятливість людини до хронічних захворювань дорослих, імовірно, через змінений епігенетичний контроль експресії генів, не змінюючи послідовності ДНК (4, 5).
Звичайно, нерозумно говорити, що збільшення деяких захворювань (наприклад, серцево-судинних, метаболічних, алергічних тощо) в даний час відбувається виключно через вплив токсичних речовин із навколишнього середовища. Vineis et al (2009) (6) визначили ідею т.зв. набута клінічна сприйнятливість, що пояснює, чому навіть незначні зміни впливу навколишнього середовища можуть мати масштабні наслідки для здоров'я, якщо вони трапляються у популяції сприйнятливих суб'єктів. Хоча вплив низьких концентрацій ксенобіотиків може не бути основною причиною захворювання, це може спровокувати захворювання, якщо вплив відбувається в сприйнятливому середовищі. Концепція набутої клінічної сприйнятливості передбачає існування шкідливих факторів або змін (наприклад, дисбаланс витрат та споживання енергії), які викликають у людини вже схильність до розвитку захворювання.
Вплив навколишнього середовища на ПХБ на сході Словаччини
У наших дослідженнях ми розглядали взаємозв'язок між пренатальним впливом ПХБ та станом здоров'я педіатричного населення, що проживає на сході Словаччини в регіонах Міхаловце та Свидник/Стропков, з основним акцентом на розвиток дитини в цілому, імунну систему та нейро-поведінкові розвитку.
Пренатальний вплив ПХБ та розвиток дитини
Пренатальне вплив ПХД та імунної системи
На ранніх стадіях розвитку організму вся імунна система зазнає значних змін. Порушення функції імунної системи може свідчити про підвищену сприйнятливість до інфекцій або певних видів раку або про більший ризик алергічної реакції. Дослідження in vitro та in vivo показали пригнічувальну дію ПХБ на імунну відповідь, а також токсичну дію ПХБ на тимус з точки зору атрофії (18, 19). Диференціація та дозрівання Т-лімфоцитів відбувається в тимусі, тому його роль є визначальною для належної функції імунної системи. У нашій когорті дітей, розглянувши вплив статі, впливу тютюнового диму та алкоголю, етнічної приналежності, респіраторних інфекцій матері під час вагітності, ваги при народженні та гестаційного віку, ми виявили - спочатку серед людської популяції - менший тимус у новонароджених, які мали вищий пренатальний вплив ПХБ (20), що може означати вищу сприйнятливість до інфекцій у майбутньому. Цей взаємозв'язок між пренатальним впливом ПХБ та атрофією тимусу, як видається, обмежений періодом новонародженості у нашій когорті дітей, хоча тимус залишається сприйнятливим до впливу ПХБ під час подальшого постнатального опромінення (21).
Виробництво антитіл після вакцинації також може бути біомаркером імунотоксичності розвитку. Експозиція ПХБ пов’язана з імунною реакцією на вакцинацію, хоча епідеміологічних досліджень у цій галузі до сьогодні не проводилось. Датське дослідження виявило зниження рівня антитіл після вакцинації проти кору, епідемічного паротиту та краснухи у віці 42 місяців у дітей з вищим пренатальним впливом ПХБ (22, 23). Подібним чином, у когорті дітей з Фарерських островів автори виявили більш низькі концентрації антитіл до дифтерії та правця після вакцинації щодо вищого пренатального впливу ПХБ (24). Ми не виявили взаємозв'язку між пренатальним впливом ПХБ та специфічною імунною відповіддю після вакцинації проти гемофільного грипу типу b, правця та дифтерії у когорти 6-місячних дітей (25). Однією з причин різних результатів може бути, наприклад, вік дітей, оскільки діти в нашій когорті були значно молодшими порівняно з вищезазначеними дослідженнями (6 місяців проти 18 та 42 місяці та 7 років), що пов'язано до зрілості їх імунної системи. Ми не виявили взаємозв'язку між ПХБ та сироватковими концентраціями імуноглобулінів IgG, IgA, IgM та IgE у 6-місячних дітей (26).
Пренатальне вплив ПХБ та нервова система
Нервова система включає слуховий орган, який є частим об'єктом нейротоксичної дії хімічних речовин. Токсичність ПХБ на слух була задокументована у тварин (38, 39), і певна інформація доступна і у людей, хоча результати пренатального впливу ПХБ різняться (40, 41). Ми виявили зворотну залежність між ампліфікаціями DPOAE (отоакустичні випромінювання продукту спотворення), які об'єктивують функцію внутрішнього вуха та вплив ПХБ у 45-місячних дітей. Ми не виявили цієї взаємозв'язку, коли оцінювали вплив пренатального впливу ПХБ на функцію внутрішнього вуха у 45-місячних дітей (42), що узгоджується з нашими давнішими результатами, де ми виявили субклінічну втрату слуху щодо фактичного впливу 8-9 та 12 років (43, 44). Хоча були виявлені субклінічні зміни слуху, у дітей, які зазнали дії ПХБ, підвищений ризик розвитку клінічно очевидних пошкоджень слуху, оскільки вони можуть бути більш сприйнятливими до інших факторів навколишнього середовища, що негативно впливають на слуховий орган (наприклад, гучна музика, ототоксичні препарати, шум як такий, тощо).
Подальші напрямки досліджень
У подальших дослідженнях, на додаток до вже згаданих токсичних ефектів (розвиваючих, імунотоксичних та нейротоксичних), ми плануємо зосередити увагу на наслідках впливу токсичних речовин на ендокринну та репродуктивну систему та на розвитку ожиріння, оскільки зростає стурбованість про роль т. зв екологічні обезогени. Обезогени можна функціонально визначити як хімічні речовини з ендокринними руйнівними властивостями, які неадекватно регулюють і сприяють накопиченню жиру та адипогенезу на користь збільшення ваги та розвитку ожиріння (45). В даний час пропонується перша група ймовірних обезогенів, що містить, серед іншого, перфторалкільні сполуки, бісфенол А, фталати зі стійкими органічними забруднювачами (СОЗ), включаючи ПХБ.
Висновок
Вплив хімічних речовин під час внутрішньоутробного розвитку може мати значні наслідки для здоров’я людини в подальшому житті. Дослідження в цій галузі набагато складніші, оскільки механізми дії отруйних речовин ще не повністю з’ясовані, як правило, не вплив однієї речовини, а цілої суміші різноманітних хімічних речовин. Не кажучи вже про те, що наслідки пренатального опромінення можуть бути очевидними лише через багато років, часто у зрілому віці, що значно ускладнює виявлення причинного зв'язку між опроміненням та наслідками для здоров'я.
Література