Сьогодні кожному п’ятому японцю близько 65 років, і до середини століття це число подвоїться через зменшення народжуваності та збільшення тривалості життя. Населення Японії впаде на 30 відсотків до 90 мільйонів за той самий період, повідомляє Reuters.
"Коли ми були молодими, здавалося, що дітей було всюди. Зараз, схоже, є лише такі люди старшого віку, як я", - сказала Джутака Такахасі, 60-річна колишня керівниця нафтової компанії.
Через скорочення робочої сили компанії шукають старих людей, молодих жінок, іммігрантів і навіть роботів у швидко старіючому суспільстві, щоб заповнити прогалини. Однак економісти попереджають, що жодного з цих ресурсів недостатньо, щоб уникнути катастрофи у вигляді зростання соціальних витрат, зниження конкурентоспроможності та зниження рівня життя без однієї важливої складової - підвищення продуктивності праці.
"Продуктивність на сьогоднішній день є найважливішим питанням", - сказав Роберт Фельдман, головний економіст інвестиційного банку "Морган Стенлі" в Токіо.
"Заповнити прогалини в робочій силі допоможе, але цифри набагато більші, ніж можна впоратись".
Інші країни стикаються з подібними проблемами. Згідно з доповіддю ООН, більшість людей похилого віку вже перебувають у країнах, що розвиваються, де до 2050 року житимуть 80 відсотків населення світу, якому 60.
"Якщо Японія відреагує, це стане рішенням для багатьох країн, оскільки Японія є піонером у старінні населення", - сказала Куніко Іногучі, юрист і колишній міністр з питань гендерної рівності та питань населення.
Японія стикається зі зниженням народжуваності (до 1,32 дитини на жінку - 2,07 вважається необхідним для утримання населення), що супроводжується збільшенням тривалості життя, яка зростає завдяки здоровому харчуванню та покращенню медичної допомоги. Японські дівчатка, народжені минулого року, можуть очікувати, що їх середня тривалість життя складе 85,8 року - найбільша у світі. Японські чоловіки живуть в середньому 79 років, що відстає від ісландців із 79,4 року.
Японські політики борються з низьким рівнем народжуваності з початку 1990-х років, намагаючись полегшити жінкам поєднання роботи та сім'ї. Поки що з невдачею. Зокрема, за словами Іногучі, Японія потребує кращого повсякденного догляду за дітьми, збільшення сімейних доходів молодих пар та скорочення робочого часу.
"Чим більше жінок працює в суспільстві, тим вища народжуваність. Ви можете подумати, що все навпаки, але це хибна гіпотеза".
Однак багато експертів сумніваються, що рівень народжуваності буде збільшений настільки, щоб зупинити зменшення робочої сили. Одне з можливих рішень - імміграція. Однак, навіть якщо Японія поступово відкривається для досвідчених іноземних робітників, мало хто очікує, що вона заповнить дефіцит на ринку праці.
"Через п'ятдесят років тут буде на 30 мільйонів людей менше", - сказав Хітоші Сузукі з Інституту досліджень Дайви. "Неможливо впустити занадто багато іноземців. Ми не збираємось стати такою країною, як Америка".
Японія часто стурбована тим, що буде важко інтегрувати іноземців у суспільство, яке вважається культурно однорідним.
"Не можна очікувати, що жодна країна дозволить масовій імміграції компенсувати старіння населення", - йдеться у звіті ООН. Для Японії це означає лише одне. Вона повинна спробувати знайти ринки та виробничі центри за кордоном, намагаючись заповнити прогалини на ринку праці жінками та людьми похилого віку.
Багато жінок припиняють роботу або працюють за сумісництвом після того, як виходять заміж. Тож є місце для змін. Крім того, вік для забезпечення повного пансіону для людей похилого віку збільшується з 60 до 65 років. У випадку підвищення продуктивності праці - "одним із варіантів є поліпшення освіти. Іншим є збільшення інвестицій, щоб ми не лише покладались на людей, а й на можливості машин, включаючи автоматизацію та роботів", - сказав Хідекі Макумара, економіст з Японський науково-дослідний інститут.
Крім усього іншого, усталену ділову практику також потрібно реформувати. Тим не менше, оптимісти також припускають, що Японія зменшуватиметься в міру старіння населення.
"Економічне становище та статус Японії будуть знижуватися. Японські компанії вже рухаються там, де є зростання, щоб продовжувати розвиватися. Вони залишають штаб-квартиру в Японії, але продають та виробляють за кордоном. Це зробить Японію своєрідним контрольним центром", - говорить він. Макумара.