реферат

Дослідити зв'язок між різними антропометричними властивостями та раком молочної залози.

кілька

дизайн:

Довгострокове перспективне когортне дослідження. Продовження з 1995 по 2000 рік.

предмети:

Всього 69116 жінок (вік: 45-70 років; середнє спостереження: 3,6 року), 275 жінок в менопаузі та 860 інвазивних раків молочної залози в постменопаузі.

розміри:

Окремий зріст, вага, груди, груди, обхват талії та стегон, а також розрахований індекс маси тіла (ІМТ) та співвідношення талії та стегон (WHR) на вихідному рівні.

результати:

Невелике збільшення ризику було виявлено із збільшенням висоти. Обмеження ваги, ІМТ, грудної клітки та попереку та WHR були пов’язані з ризиком раку молочної залози у жінок в період менопаузи. Відносини стали незначними після додаткової корекції ІМТ. Підвищений ризик передменопаузального раку молочної залози з формою тіла андроїда (WHR> 0, 87) може бути обмежений для жінок із ожирінням. У жінок у постменопаузі всі антропометричні виміри повноти були позитивно пов’язані з ризиком раку молочної залози, але стали незначними після додаткової корекції ІМТ. При застосуванні ЗГТ різниці у ризику розвитку раку молочної залози в постменопаузі не спостерігалось.

висновок:

Дослідження підтвердило, що ожиріння негативно пов'язане з ризиком раку молочної залози в менопаузі та позитивно пов'язане з ризиком раку молочної залози в постменопаузі. Потрібні подальші дослідження, щоб чітко визначити зв'язок між ризиком WHR та раком молочної залози, особливо перед менопаузою.

Оскільки ожиріння впливає на метаболічні та гормональні механізми і є поширеним у західних суспільствах, необхідно досліджувати такі змінні, як зріст, вага, груди, груди, стегна та окружність талії, а також такі показники, як ІМТ та ВЗВ, які можуть характеризувати ожиріння. у зв'язку з виникненням раку молочної залози до і після менопаузи.

Проспективне когортне дослідження E3N (Etude Epidémiologique de femmes de la Mutuelle Générale de l'Education Nationale) на французьких жінках надало можливість вивчити потенційний зв’язок між частотою раку молочної залози до і після менопаузи протягом 5-річного періоду спостереження. і ці антропометричні змінні реєструються на початковому рівні.

матеріал і методи

E3N - це перспективне когортне дослідження, проведене у Франції. Його головна мета - вивчити фактори ризику раку. Когорта складається з 98 997 жінок, які проживають у Франції та застраховані в рамках Національної системи медичного страхування Mutuelle Générale de l'Education Nationale (MGEN), яка охоплює переважно вчителів. На момент зарахування (з червня 1990 р. По листопад 1991 р.) Вони були віком 40-65 років і були зараховані після відповіді на основну анкету. Частина когорти E3N, тобто жінки, які відповіли на анкету з питань харчування, надіслану в 1993 році, також включена в Європейське дослідження перспективи раку (EPIC).

Моніторинг учасників здійснювався з інтервалом у 24 місяці за допомогою власної анкети. Це дослідження базується на даних, зібраних у четвертому опитувальнику (1995), де жінкам пропонувалося повідомити про свій зріст, вагу, обхват грудей, грудей, талії та стегон. Більше двох третин (n = 69 150) учасників, спочатку включених до когорти, відповіли на цю анкету. Жінок просили виміряти антропометричні схеми за допомогою мірної стрічки. Вага та зріст вимірювали один на одного без взуття, у нижній білизні. Окружність грудей вимірювали на сосках, окружність грудей у ​​нижній частині грудей, окружність пояса в найвужчій окружності тулуба та окружність стегна в найширшому оточенні. ІМТ та WHR були розраховані на основі цих самозвітів.

Статус менопаузи реєстрували у кожній наступній анкеті. Щоб переконатися, що змінні є максимально точними щодо менопаузи, цілий набір відповідей про дату та тип менопаузи (природні або викликані двосторонньою октектомією, хіміотерапією, променевою терапією чи іншим лікуванням), датою останньої менструації, датою менопауза, що проявляється симптомами менопаузи та, можливо, датою симптомів менопаузи. Постменопаузу визначали як закінчення періодів з природних причин або як результат опромінення, хіміотерапії або хірургічного втручання (тотальна оопеактомія). В рамках аналізу учасники були розділені на дві підгрупи, визначені статусом менопаузи в 1995 р. Жінки з невизначеним менопаузальним статусом (наприклад, через постійне використання гормональної терапії або гістеректомії без додаткової інформації про ореактомію) та ті, у кого ніколи не наставала менструація ( n = 4) в аналізі підгрупи. Також були виключені жінки, які повідомляли про рак, відмінний від базаліоми. Середнє спостереження становило 3,6 року (стандартне відхилення (sd) = 1,7 року) для підгрупи пременопаузи та 4,7 року (sd = 0,9 року) для підгрупи постменопаузи.

Усі анкети запитували учасників, чи діагностовано їм рак молочної залози, просили адресу свого лікаря та дозвіл зв’язатися з ним. Смерть у когорті була виявлена ​​за повідомленнями членів родини або поштової служби та за допомогою пошуку в базі даних страхової компанії (MGEN), яка містить інформацію про умови життя. Інформацію про причини смерті було отримано від Національної служби з причин смерті (CepiDC, INSERM).

У разі невідповідної інформації щодо сплати лікарняного збору вони отримували її з бази даних MGEN. Потім діагностичну інформацію запитували у лікарні лікарні, що дозволило знайти подальші випадки раку молочної залози.

Цей аналіз базується на спостереженні за загальною вибіркою 69116 жінок, з яких у 1135 під час спостереження розвинувся рак молочної залози (275 в менопаузі та 860 в постменопаузі).

Взятими до уваги змінними були анамнез раку молочної залози у родичів першого ступеня (так/ні), вік у менархе (граничні значення: 12, 13, 14), вік при перших пологах (бали скорочення: 23, 26, 30), паритет (0, 1–3, ⩾ 4), доброякісні захворювання грудей в анамнезі (так/ні), вживання алкоголю (0, ⩽ 1,> 1 напій на тиждень), кількість років навчання (0, 1 –5), 6–9, 10–13, 14–15, ⩾ 16), сімейний стан (іноді одружений) та фізична активність (квартилі щотижневих витрат енергії, виражених у MET/година/тиждень) Аналізи аналізували, використовуючи пропорційну Кокса модель небезпек із віком як часовим масштабом 8. Антропометричні фактори розглядалися як безперервні змінні та включалися в квартилі, для ІМТ також враховували пункти 9 для ВООЗ.

Всі аналізи проводились за допомогою програмного забезпечення SAS®.

результат

Кореляційні зв'язки між антропометричними вимірами наведені в таблиці 1. Кореляційні зв’язки були подібними у жінок до і перед менопаузою. Найвищі кореляційні зв'язки були між ІМТ та обхватом грудей (для сосків), а також між обсягом ІМТ та обхватом талії. Найнижчі кореляційні зв'язки були між WHR та ІМТ.

Стіл в натуральну величину

Характеристики, про які повідомляється у четвертій анкеті (1995), порівнювались у випадках та випадках (таблиця 2). Випадки раку молочної залози до і після менопаузи були значно старшими у першу повну вагітність і частіше мали сімейний анамнез раку молочної залози та особисту історію доброякісних захворювань молочної залози, ніж випадки. Випадки раку молочної залози в постменопаузі також були значно старшими в менопаузі і мали менше дітей.

Стіл в натуральну величину

Незалежно від менопаузального стану, різниці у зрості між випадками та випадками не спостерігалося. Випадки пременопаузального раку молочної залози мали значно нижчу вагу (58,3 кг проти 59,8 кг, Р 3 повідомляв про результати гетерогенної висоти, з коефіцієнтом зниження від 0,80 до 2,00 для жінок вищого віку порівняно з жінками вищого віку. у метааналізі семи когортних досліджень, Проект об'єднання дієти та раку.3 Три нещодавні контрольовані випадки в азіатських групах 10, 11, 12 показали підвищений ризик розвитку раку молочної залози у менопаузі серед вищих серед жінок у постменопаузі. докази позитивної залежності між зростом та ризиком розвитку раку молочної залози, 2, 3, 10, 12 з РР між 1, 3 і 1, 9 для жінок старшого віку порівняно з нашими результатами показали слабшу асоціацію, подібну до тієї, яку виявили у дослідженні Тунг та ін.

Оцінюючи взаємозв'язок між ризиком раку молочної залози та вагою або ІМТ, ми виявили контрастні результати відповідно до менопаузального статусу. У жінок в передклімактеричному періоді наша оцінка негативного зв’язку між вагою, ІМТ та раком молочної залози була подібною до оцінки проекту “Об’єднання дієт і раку”. 2 Подальші результати нещодавніх досліджень випадків контролю за популяціями різних етнічних груп 3, 12, 13 були ближчими до єдності. У дослідженнях, що проводяться з метою контролю, оскільки в інспекціях зазвичай багато учасників, ті, хто страждає ожирінням, є недостатньо представленими. Серед жінок у постменопаузі наші результати схожі на результати останніх досліджень. 2, 3, 12, 13, 14

Серед жінок у постменопаузі захворювання грудної клітки, грудей, талії та стегна були слабо позитивно пов’язані з ризиком раку молочної залози, що узгоджується з іншими дослідженнями. 3, 12, 14, 15, 23 WHR у нашому дослідженні не було пов'язано з ризиком розвитку раку молочної залози в постменопаузі, тоді як інші дослідження показали позитивний взаємозв'язок, тоді як останні дослідження 12, 14, 15, 23 показали більш сильний зв'язок, ніж раніше, Фріденрайх було обстежено. 3 Хуанг та ін. 24 досліджували незалежний ефект антропометричних вимірювань із корекцією ІМТ та без неї. Ефекти посилювались, коли ІМТ негативно корелювали зі змінною і послаблювались, коли кореляція була позитивною. У нашому дослідженні ІМТ позитивно корелював з усіма антропометричними факторами. Усі ефекти були пом'якшені шляхом корекції ІМТ, але вплив ІМТ на ризик раку молочної залози залишався значним у більшості аналізів (результати не показані). Отже, у нашій когорті ризик раку молочної залози в постменопаузі більше залежав від надмірної ваги, ніж від конкретного запасу жиру.

Попередні дослідження показали, що надмірна вага збільшує ризик раку молочної залози в постменопаузі більшою мірою у пацієнтів, які ніколи не лікувались ЗГТ. 2, 3, 12, 14, 25 Наші результати показали подібний ефект надмірної ваги на ризик раку молочної залози, незалежно від того, застосовується ЗГТ. У жінок у постменопаузі надмірна вага, пов’язана з нижчим рівнем ГСГ, призводить до більш високих концентрацій вільного естрогену. Завдяки своїм гепатоцелюлярним ефектам, пероральні естрогени спричиняють різке підвищення рівня ГСГГ та зменшення циркулюючої активності IGF-I, тоді як введення неральних естрадіолів має обмежений гепатоцелюлярний ефект. 26, 27 Ці механізми можуть пояснити, чому ризик розвитку раку молочної залози в менопаузі не змінюється через надмірну вагу у споживачів ЗГТ у більшості досліджень, які включали переважно оральний HSL. Наші результати та той факт, що 70% ЗГТ використовується трансдермально в нашій когорті, забезпечують зміну ефекту при застосуванні ЗГТ, обмеженого пероральним ЗГТ.

Багато досліджень досліджували потенційну роль ожиріння у канцерогенезі молочної залози. У пременопаузі механізм зменшення ризику раку молочної залози при ожирінні незрозумілий. Недавні дослідження показали, що в пременопаузі надлишок синтезу естрогену в жировій тканині буде зменшений за рахунок лютеїнізуючого гормону (ЛГ) та фолікулостимулюючого гормону (ФСГ). 20, 28 Potischman et al. 29 спостерігали, що загальний рівень естрадіолу в сироватці крові знижувався при ожирінні в менопаузі. Це спостереження може бути пов’язане з тим, що у жінок в пременопаузі, які є природними естрогенами, ановуляція через ожиріння призводить до зменшення вироблення естрогену та прогестерону. 30, 31, 32 Крім того, у дослідженні серед жінок із ожирінням у передменопаузі Потішман та співавт. 29 зазначили, що введений радіоактивно мічений естроген секвеструється жировою тканиною, зменшуючи тим самим рівень вільного естрадіолу. Загальне зниження активності яєчників та збереження естрогену через ожиріння зменшить ризик раку молочної залози в передменопаузі.

Кілька досліджень показали явне збільшення загального та вільного статевих рівнів стероїдів із збільшенням ожиріння після менопаузи. 21, 29, 33 Після припинення діяльності яєчників статеві стероїди, особливо естроген, залишаються синтезованими переважно в жировій тканині. Потім ожиріння позитивно корелює з концентрацією тестостерону та естрадіолу в плазмі крові. Оскільки ожиріння призводить до інсулінорезистентності та гіперінсулінемії, що призводить до зниження рівня SHBG, поєднання підвищеного синтезу статевих стероїдів та зниження рівня SHBG призводить до загального підвищення рівня вільного андрогену та естрогену в плазмі крові. Крім того, гіперінсулінемія та резистентність до інсуліну, загальні наслідки ожиріння, спричиняють збільшення біодоступності IGF-I, фактора росту, що бере участь у розвитку тканин молочної залози та підтримці пухлини. Однак гіпотеза про механізм, що включає IGF-1, залишається суперечливою. 34

Наше дослідження має кілька обмежень, які потрібно обговорити. Хоча популяція E3N велика, вона однорідна і складається в основному з викладачів, які в середньому вважаються здоровими та біднішими, ніж француженки загалом. Наші аналізи базуються на антропометричних вимірах, про які повідомили самі. Недавні дослідження показали хорошу кореляцію між самостійним вимірюванням повноти (наприклад, ІМТ) та вимірюваннями техніками. 35, 36 Ми провели власне валідаційне дослідження в групі E3N 37, яке не показало істотних відмінностей між антропометричними властивостями, зазначеними в анкеті, і однаковими характеристиками, виміряними методами під час короткого інтерв’ю. Ми також виявили 37, як і багато інших досліджень, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, що люди з ожирінням схильні недооцінювати свої справжні антропометричні характеристики. Однак, завдяки майбутньому проекту нашого дослідження, такі помилкові повідомлення лише спотворюють наші результати до єдності.

У великих когортних дослідженнях вимірювання проводяться спочатку і зазвичай не оновлюються. Однак антропометричні характеристики можуть варіюватися в залежності від базового рівня та виникнення подій, особливо у довготривалих когортах. 3 Ми вирішили зосередитись на даних, виміряних у 1995 році, з максимальним спостереженням 5 років між вимірюванням та діагностикою або закінченням спостереження, щоб зосередитись на ризику, пов’язаному з формою тіла, а не зміною форми тіла.

На закінчення, наше дослідження показує, що в цій конкретній когорті загальне ожиріння знижувало ризик раку молочної залози в передменопаузі та збільшувало ризик раку молочної залози в постменопаузі, хоча і в меншій мірі. Тіло тіла андроїда може збільшити ризик розвитку раку молочної залози в передклімактеричному періоді у жінок із ожирінням, тоді як це може зменшити його у жінок, які не страждають ожирінням. Застосування ЗГТ у групі не впливало на взаємозв’язок між антропометричними факторами та ризиком раку молочної залози в постменопаузі.

Дякую

Ми віддані всім учасникам за надання даних, використаних у цьому дослідженні, та для лікарів загальної практики для надання патологічних звітів. Ми вдячні Французькій лізі раку, Європейському співтовариству, 3M, Mutuelle Générale de l'Education Nationale, Інституту Густава Руссі та Французькому національному інституту охорони здоров'я та медичних досліджень за фінансову підтримку дослідження E3N. Ми вдячні всім лікарям загальної практики за надання точної інформації та Гарту Евансу за допомогу з англійською мовою.