Кількісне визначення глобального вимірювання та регіонального розподілу жирової тканини за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ) та комп’ютерної томографії (КТ): ефекти дієти та силових тренувань

  • Автори:Ідоат Фернандо Саралегі
  • Директори дисертацій:Хав'єр Ібаньєс Сантос (реж. Тес.), Мікель Іск'єрдо (кодоректор. Тес.)
  • Читання: В Університеті Наварри (Іспанія) у 2010 році
  • Ідіома: Іспанська
  • Кваліфікаційний суд дисертації:Сесілія Дорадо Гарсія (голова), Хосе Луїс Зубієта Зарага (секрет), Джоан Карлес Віланова Бускетс (речник), Армандо Маланда Трігерос (речник), Хесус Дамасо Акеррета Беола (речник)
  • Предмети:
    • Медичні науки
      • Клінічні науки
        • Рентгенологія
  • Повний текст недоступний (Дізнайтеся більше.)
  • Резюме

    • ЗАВДАННЯ Це дослідження має на меті перевірити здатність КТ та головним чином МРТ кількісно визначити глобальне вимірювання та регіональний та компартментний розподіл жирової тканини. По-друге, буде розглянуто новий комп’ютеризований метод автоматичної сегментації жирової та м’язової тканини на МРТ-зображеннях.

      вимірювання

      МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ Дев'ять пацієнтів (вік 66,6-3,1 року) із СД II брали участь у 16-тижневій програмі тренінгу з опору (PRT). Жир на животі вимірювали на знімках, отриманих за допомогою КТ. Вимірювання проводились за чотири тижні до та на 8 та 16 тижнях періоду навчання.

      Набрано 34 жінки з ожирінням (ІМТ: 30-40 кг м2), віком 40-60 років, яких випадковим чином розподілено на 3 групи: контрольна група (С; n = 9), дієтична група (D; n = 12) та дієтична група + вправи на опір (D + E; n = 13) з тією ж дієтою, що і група D та PRT протягом 16 тижнів. У всіх пацієнтів вимірювали базальну глікемію, HbA1c, дієту, звичну фізичну активність, склад тіла, максимальну силу кінцівок та чутливість до інсуліну.

      Був розроблений метод автоматичної сегментації, розроблений у Matlab. Для оцінки нового методу було сегментовано 1500 зображень МР 30 пацієнтів із ожирінням. Експерт-рентгенолог сегментував ті самі набори зображень за допомогою ручної процедури за допомогою програми SliceOmatic (Tomovision). Виміряно кількість відповідних пікселів між ручною та автоматичною сегментацією.

      РЕЗУЛЬТАТИ У пацієнтів із СД II після ПРТ максимальна сила значно зросла як в руці, так і в нозі на 17,1 та 18,2% відповідно. TAV та SAT значно зменшились на 10,3% та 11,2% відповідно, в той час як змін у масі тіла не спостерігалося.

      У пацієнтів із ожирінням програма D + E спричинила значні зміни в розташуванні рівня з найбільшою площею ПДВ, яка перейшла від рівня диска L3-L4 до втручання до рівня диска L2-L3 після втручання. Область найбільших відносних втрат TAV була розташована на рівні диска L5-S1 у групі D, тоді як вона була розташована на рівні L2-L3 в результаті D + E. Як у групі D, так і в групі D + E, до та після втручання рівень з найвищою кореляцією із загальним обсягом TAV або з втратою TAV був виявлений на рівні диска L2-L3 (

      5-6 см вище L4-L5). TAV на рівні L4-L5 був областю, найбільш тісно пов'язаною з порушенням багатьох компонентів кардіометаболічного ризику. Після 16 тижнів втручання модель асоціації між змінними обміну жиру та глюкози в черевній порожнині показала зміну від області L4-L5 до TAV L2-L3 та SAT L2-L3 у групах D та D + E відповідно. Програма автоматичної сегментації показала кількість пікселів, що збігається з пікселями, отриманими при ручній процедурі сегментації з успіхом понад 90%.

      ВИСНОВКИ Два сеанси PRT на тиждень без супутньої дієти для схуднення значно покращують чутливість до інсуліну та рівень глюкози в крові натще і зменшують жир у животі у літніх чоловіків із СД II.

      Різні режими схуднення можуть призвести до різного розподілу ПДВ. Черепні ділянки на L4-L5 (на 5-6 см вище L4-L5 або на рівні диска L2-L3) дозволяють більш адекватно прогнозувати загальний обсяг черевної порожнини черевної порожнини, тоді як більше каудальних секторів пропонує кращий прогноз підшкірного жиру ., не тільки до, а й після D або D + E.

      TAV на рівні L4-L5 був рівнем з найвищою кореляцією з профілем кардіометаболічного ризику у жінок із ожирінням, а рівень L2-L3 показав найвищу кореляцію з резистентністю до інсуліну після D і D + E.

      Запропонований спосіб дозволяє здійснювати ефективну автоматичну сегментацію тканин, відображених на МР-зображеннях стегна, з результатами, порівнянними з результатами, отриманими вручну експертами.