(1) Прийомні сім’ї закінчуються:
(а) досягнення повноліття дитини,
(b) смерть неповнолітньої дитини,
(c) смерті прийомного батька,
(d) шляхом поміщення неповнолітнього під захист або відбуття покарання під вартою,
д) чинним рішенням суду про скасування патронатного виховання,
(f) розлучення подружжя, яким неповнолітня дитина була доручена спільному патронатному вихованню.

кінець

(2) Суд скасовує прийомну сім’ю лише з поважних причин, особливо якщо прийомний батько нехтує доглядом за неповнолітньою дитиною або порушує її обов'язки; він повинен робити це, коли цього вимагає прийомний батько.

(3) Якщо термін прийомної сім’ї закінчився відповідно до пункту 1 листа f) і якщо батьки більше не забезпечують або не можуть забезпечити особистий догляд за неповнолітньою дитиною, суд може на прохання одного з колишніх подружжя, якому неповнолітній дитині доручено спільне виховання, залишити неповнолітню дитину у його особистій опіці, якщо це відповідає найкращим інтересам неповнолітньої дитини, особливо з огляду на її емоційні зв’язки та стабільність освітнього середовища. Один із подружжя може подати клопотання одночасно з клопотанням про розлучення.

(4) Якщо один із подружжя, якому неповнолітню дитину було доручено прийомним сім'ям, помирає, вижилий чоловік стає прийомним батьком.

(5) Якщо прийомний батько та неповнолітня дитина, яким доручено прийомну сім’ю, погоджуються, суд може з важливих причин продовжити прийомну сім’ю до одного року після досягнення повноліття.

(6) Якщо прийомна сім’я припиняється з причин, зазначених у пункті 1 листа. (c) або (e), а батьки більше не надають або не можуть надавати особистий догляд за неповнолітньою дитиною, суд приймає рішення про подальший альтернативний догляд за дитиною; якщо суд встановить, що є передумова для усиновлення неповнолітньої дитини, він порушить провадження щодо усиновлення без клопотання.