Науковий журнал Fish and Shellfish Immunology нещодавно опублікував дослідження, проведене китайськими вченими щодо переваг включення бурштинової кислоти в раціон харчування креветок Ваннамей (Litopenaeus vannamei) для поліпшення продуктивності та добробуту тварин, коли вони зазнають стресу аміаком в умовах вирощування.
Янтарна кислота - речовина, яка зазвичай використовується в харчовій промисловості як підсолоджувач, вона також має антибактеріальні та протигрибкові властивості, ефективна проти бактерій золотистого стафілокока та кишкової палички та проти грибка Candida albicans.
У природі бурштинова кислота присутня в багатьох фруктах, ще до дозрівання. Він також міститься у бродінні вина та пива, і його видобуток можливий через бурштин та інші смоли.
Для розвитку експерименту, який тривав 56 днів, дослідники сформулювали чотири дієти з концентрацією бурштинової кислоти, 0,25 відсотка, 0,50 відсотка, 1 відсоток, і контрольну дієту, яку вони використовували із 160 креветками вагою приблизно 3 грами, що були поділені на чотири групи по сорок особин.
Для утримання тварин вчені використовували чотири 500-літрові резервуари, отримуючи середню щільність культури.
Нарешті, в останній день експерименту (день 56) дослідники навмисно погіршили якість води протягом 48 годин, збільшивши концентрацію аміаку в резервуарах до 50 міліграмів на літр.
На думку дослідників, ріст, використання корму, імунна реакція та стійкість до забруднення амонієм значно покращились у всіх групах креветок, які годували дієтами з додатковим харчуванням, при цьому дієта 2 (0,5 відсотка) була найбільш ефективною.
Креветки, яких годували дієтою 2, після 56 днів підживлення бурштиновою кислотою досягли ваги 16 грам, що перевищує маркетинговий розмір (15 грам), у порівнянні з 11 грамами, досягнутими креветками на контрольній дієті.
Подібним чином, найкращий показник конверсії корму спостерігався у креветок, яких годували дієтами 2, це 1,17, порівняно з 1,75 у контролі.
Крім того, відсоток виживання креветок, взятих через 24 та 48 годин після обробки аміаком, був значно вищим у групах, які годувались дієтами, що отримували добавки.
Вирощування креветок Ваннамей - це діяльність, яка традиційно розвивається в землеробних резервуарах за допомогою екстенсивних та напівінтенсивних виробничих систем.
Однак останнім часом інтенсивне вирощування креветок ваннамей було запроваджено в деяких країнах, включаючи Китай та Перу. Органічні відходи, що утворюються тваринами, не виводяться з навколишнього середовища, і їх накопичення в резервуарах викликає високу концентрацію забруднюючих речовин, таких як аміак, яка постійно зростає протягом усього виробничого циклу.
Аміак, присутність якого в культуральних резервуарах обумовлено розкладанням білків, створює фізіологічний стрес, який послаблює особин і спричиняє більшу сприйнятливість креветки Ваннамей до хвороб.
Сприятливий вплив органічних кислот з короткими ланцюгами раніше було описано іншими авторами, які рекомендують використовувати ці добавки в культурі креветки ваннай.
Янтарна кислота, подібно бутирату (аромат, який використовується в тютюновій промисловості для приготування сигарет) і пропінат (антимікробний препарат, який зазвичай використовується в харчовій галузі), покращує ріст і захищає посіви від високої смертності, спричиненої присутністю амонію.
Ці результати показують, що завдяки використанню природних добавок можна покращити використання їжі та добробут тварин та трохи наблизити сектор креветок до стійкості.