БРАТИСЛАВА - У минулому різдвяні дні наших предків супроводжувались різними традиціями та звичаями. День Різдва був багатий на таємничі дії, церемонії та звичаї, які мали забезпечити, зокрема, щастя, здоров’я, а також достатній урожай у наступному році.
Рано вранці сільський фермер загорнув дерева в солому в сільській місцевості, щоб відчути тепло Різдва і принести багатий урожай восени. У коморі він поклав шматок обмазаної часником пластини в губи худобі, щоб обійти хвороби. Економка знову розбила перший спечений пиріг над телячою коровою, щоб радісно отелитися. Він постив до сходу перших зірок.
Ще до Святвечора потрібно було проводити церемонії та акції, щоб захистити мешканців будинку від злих духів і напастей, полів та саду від лих, а ферми від хвороб та смерті. Вся ферма вишикувалася за ферму, яку вибрали після ферми з пахощами в руках. Економка зробила часникові хрестики на дверях та вікнах будинку, хвіртці на подвір’я та сараї. За батьками пішли діти, і всі вони зреклись батька свого батька. Окрім ладану, свічок, батьків та часнику, нечиста сила, як кажуть, найбільше боїться сильної, згуртованої та багатодітної сім’ї.
Святвечір - найкрасивіше свято християн року - згідно з народними звичаями починалося із сходу першої зірки, а про її появу оголошували стрілянням чи дзвоном у дзвони. Тільки тоді на столі запалили свічку. Святвечір був справою виключно сімейною. Домогосподарка зробила хрест на лобі, змочений медом, а дітям на лобі, господиня вирізала найкрасивіше яблуко і дала кожному по шматочку, а це означало, що сім’я складається з кожного з її членів, як шматочки яблука.
Справжню вечерю вони відкрили тостом, а потім вафлі з медом і часником, грибний, сочевичний або капустяний суп з грибами та чорносливом. На прикрашеному столі раніше були млинці з хлібного тіста, рушники, пупок, варення, печиво, сир, мак, чашка меду та чашка молока. Накритий таким чином стіл також символізував подяку фермера за дари землі.
У них не було ялинки в теперішньому вигляді на селі. Вони вперше проникли в міські домогосподарства з німецькомовних країн. Колись будинки прикрашали солом’яним та хвойним гіллям.
Святкову атмосферу під час різдвяного циклу, який тривав з 24 грудня по 6 січня, доповнювали різдвяні вистави у виконанні народних театрів. Вони базувались на біблійній моделі про народження Христа, а історичним поштовхом до їх походження був т. Зв ludi Nativitatis - ігри про народження Христа спочатку з 11 століття.
Мотиви ігор були популяризовані та покладені на церемонії зимового сонцестояння, засновані на колядуванні, виноробстві та даруванні. Різдвяні ігри мали розвинену історію, переважно віршований текст, і завершували їх комічні імпровізації. Лекційні частини чергувались із співом, на початку та в кінці співали колядки, метою яких було зробити щастя та добробут сім’ї та господарства вдома.