КОМЕНІЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ В БРАТИСЛАВІ ДЖЕССЕНІ МЕДИЦИННИЙ ФАКУЛЬТЕТ МАРТИНИ Кафедра медицини праці та токсикології Токсикологія вибраного розділу Ото Осіна, сценарії університету Юріни Садлонової Мартін, 2016

братиславі

Токсикологія вибраних розділів Скрипти університету Автори: док. MUDr. Ото Осіна, доктор філософії. док. MUDr. Юрина Садлонова, к.т.н. Кафедра медицини праці та токсикології Єсеніївського медичного факультету в Університеті Мартіна Коменського в Братиславі І. Кафедра внутрішньої медицини Єсеніївського медичного факультету в Університеті Мартіна Коменського в Братиславі Рецензенти: Проф. MUDr. Петро Галайда, к.с.н. Проф. MUDr. Мірко Зіболен, CSc. Інж. Вероніка Ференчикова Текст не був вичитаний, автори відповідають за мовну сторінку. Автори намагалися якомога більше зробити так, щоб інформація про ліки відповідала стану знань на момент обробки сценаріїв. При призначенні лікарських засобів автори рекомендують дотримуватися даних про протипоказання та дозування, які вказані в інструкції з експлуатації відповідного лікарського засобу. Це стосується, зокрема, нових продуктів або продуктів, що використовуються рідше. Видання: перша Кількість сторінок: 95 ISBN 978-80-8187-027-9 EAN 9788081870279 2

Ми підтримуємо дослідницьку діяльність у Словаччині/Проект співфінансується ЄС. Цю роботу підтримав проект "Канцерогенні та токсичні метали в середовищі життя та праці, ITMS: 26220220111, що співфінансується ЄС та Європейським регіональним розвитком Фонд. Цю роботу підтримав проект "КАРЦИНОГЕННІ ТОКСИЧНІ МЕТАЛИ У РОБОЧОМУ СЕРЕДОВИЩІ", код: 26220220111, що співфінансується з джерел ЄС та Європейського фонду регіонального розвитку. 3

Зміст 1 Загальна токсикологія 8 1.1 Токсикологічна термінологія 9 1.2 Загальний вплив хімічних речовин 11 1.2.1 Токсичний вплив хімічних речовин 11 1.2.2 Подразливий вплив хімічних речовин 11 1.2.3 Алергічний вплив хімічних речовин 11 1.2.4 Канцерогенний вплив хімічних речовин 12 1.2.5 Гепатотоксична дія хімічних речовин 13 1.2.6 Гематотоксична дія хімічних речовин 14 1.2.7 Нефротоксична дія хімічних речовин 15 1.2.8 Нейротоксична дія хімічних речовин 15 1.3 Діагностика, загальні принципи надання першої допомоги та лікування інтоксикацій 16 2 Токсикологія вибраних промислових речовин 19 2.1 Неорганічні речовини 19 2.1.1 Миш'як 19 2.1.2 Хром та його сполуки 22 2.1.3 Кадмій 24 2.1.4 Нікель 26 2.1.5 Свинець 28 2.1.6 Ртуть та її сполуки 31 2.1.7 Окис вуглецю 34 2.2 Органічні речовини 36 2.2 .1 Спирти 36 2.2.2 Формальдегід 41 2.2.3 Органічні розчинники 43 3 Інтоксикації наркотиками 51 3.1 Анальгетики 51 3.1.1 Неопіоїдні анальгетики 51 3.1.2 Опіоїдні анальгетики 54 3.2 Снодійні та седативні засоби 54 3.2.1 Барбітурати 5 4 3.2.2 Бензодіазепіни 56 3.3 Бета-адреноблокатори 58 4

3.4 Трициклічні антидепресанти 60 4 Інтоксикація наркотичними психотропними речовинами 62 4.1 Галюциногенні препарати 64 4.2 Канабіноїди 67 4.3 Стимулятори 69 4.3.1 Кокаїн 70 4.3.2 Метамфетамін 72 4.3.3 МДМА метилендіоксиметиламфетамін 73 4.4 Опіоїди 75 4.5 Органічні розчинники, грибок 76 5x Інто коприн) 78 5,2 Синдром атропіну 79 5,3 Фалоїдний синдром 81 5,4 Синдром гіромітрину (гепатотоксичний) 85 5,5 Гастроентеричний синдром (гастроентеродиспептичний) 86 5,6 Мускариновий синдром (парасимпатоміметичний) 89 5,7 Нефротоксичний синдром психотропний (рудний) 93 6 Література та Інтернет-ресурси 94 5

Список використовуваних скорочень AAS CNS CT DMA DMPS DMSA ДНК GC GIT IARC ICP-MS KVS LC LD MDMA ММА NPEL NTIC OOPP ШПС TCA TSH атомно - абсорбційної спектрофотометрия Центральної нервової системи комп'ютерної томографії Dimethylarsenic кислота Dimercaptopropanesulfonate натрій Dimercaptosuccinestinuccinic кислота D (TS) Міжнародне агентство з вивчення про рак, індуктивно зв’язана плазма - мас-спектрометрія серцево-судинна система Смертельна концентрація Смертельна доза Метилендіоксиметиламфетамін Монометиларценова кислота Максимально допустимий токсикологічний інформаційний центр Індивідуальні засоби захисту Периферична нервова система Трициклічні антидепресанти Технічні рекомендації 7

Летальна доза LD - це мінімальна кількість токсину, який спричиняє смерть. LD 50 (доза Letahl 50%) - це кількість речовини, яка вбиває половину (50%) популяції групи експериментальних тварин після перорального, трансдермального або внутрішньовенного введення. LC (летальна концентрація) - це концентрація хімічної речовини у вдихуваному повітрі, що спричиняє смерть. LC 50 (летальна концентрація 50%) - це концентрація хімічної речовини у вдихуваному повітрі, яка вбиває 50% експериментальної популяції тварин. Максимально допустима межа впливу (NPEL) - це найвище допустиме значення концентрації хімічного фактора в повітрі зони дихання працівника відносно зазначеного контрольного часу. Технічне керівне значення (ТТГ) встановлюється для канцерогенних та мутагенних факторів груп 1 і 2, для яких неможливо встановити максимальну межу впливу. Він являє собою середнє значення концентрації канцерогенного або мутагенного фактора в повітрі дихальної зони працівника відносно визначеного контрольного часу. 10

Вкладка. 4. Виділені токсичні речовини та їх антидоти Токсична речовина Ацетамінофен (Метаболіт парацетамолу) Акрилонітрил Мухомор фаллоїд Миш'як (As 2 O 3), Ртуть Атропін, Скополамін, Дурман, Антимепресанти Антигістамінні препарати Глоблокатори Циклоанетани N-Циклоглосетини, бензометанідин, бензометанідин, бензометанідин, бензометанідин, бензометанін. толуїдин, нітробензол) Опіоїди Антидот Ацетилцистеїн (ACC Inject amp.) Силібінін inj. (Legalon Sil amp.) Dimercaptopropane Na-sulfonat cps. (Dimaval - DMPS cps.) Physostigmini salicylas inj. (Anticholium amp.) Glucagonum inj. Flumazenilum inj. (Anexate amp.) Digitalis-Antidot BM inj. у разі недоступності калію хлорату 4-10 г/д повільно в/в. настій. Етиловий спирт, Фомепізол 4 Диметиламінофенол, ін. (4 DMAP амп.) Хлорид толонію inj. (Толуїдиновий синій амп.) Метиленовий синій ін. (Methylenblau amp.) Налоксону гідрохлорид inj. (Налоксон амп.) Сульфати атропіну inj. (Atropine Biotics inj.) Фосфорорганічні речовини Обидоксим хлорид inj. (Токсогонін амп.) Окис вуглецю (CO) Кисень (100% O 2) Парацетамол Ацетилцистеїн (ACC Inject amp) Токсичні та радіоактивні метали - Кальцій-динатрій-Едетат ін. (Едетат кальцію свинцю, хрому, кобальту, ванадію, де натрію SERB inj.) (Челінтокс) цинк, кадмій Трициклічні антидепресанти NaHCO 3 (бікарбонат натрію) 18

запах одягу або навколишнього середовища. В рамках диференціальної діагностики у несвідомих пацієнтів необхідно виключити причину травми, діабетичний кетоацидоз, інтоксикацію етанолом або ізопропіловим спиртом або інші ураження ЦНС. Лікування: У разі гострої інгаляційної інтоксикації у пацієнта без свідомості необхідно підтримувати життєво важливі функції, забезпечувати вільні дихальні шляхи, знезаражувати уражену особу (знімати забруднений одяг), видаляти із забрудненої ділянки, показаний кисень. Подальше лікування симптоматичне. Гемодіаліз показаний при важкому метаболічному ацидозі або нестабільності гемодинаміки. 50

Фіг. o 1: кактус пейот (Lophophora williamsii) Рис. Рис. 2: Псилоцибе. Рис. 3: Cannabaceae. Рис.4: Cannabis sativa. Рис. 5: Atropa belladonna (гіосціамін, атропін, скополамін) 6: Мускатний горіх (Myristica fragrans) (міристицин та сафрол = екстаз) Oto Osina 2016 65

Фіг. Рис. 7: Дурман (Datura stramonium - скополамін, гіосціамін, атропін) 8: Блен чорний (Hyoscyamus niger - гіосціамін, атропін) Токсикокінетика: Галюциногенні препарати можуть потрапляти в організм різними шляхами, але переважно всередину. Незвичайні шляхи - нюхання, інгаляція та парентеральне введення. Після всмоктування в кровообіг, залежно від конкретної речовини, частина поглиненої кількості метаболізується в печінці за допомогою системи цитохрому Р450, частина доходить до органів-мішеней - ЦНС - у незміненому вигляді. Виведення метаболітів та ліків у незміненому вигляді відбувається з нирками з сечею, де їх можна виявити. Симптоми зловживання та інтоксикації: Після багаторазового вживання галюциногенних речовин розвивається толерантність, що призводить до необхідності збільшення дози і, таким чином, збільшення ризику інтоксикації. Несподівано т. Зв феномен спалаху (раптовий і спонтанний початок гострої інтоксикації, але без попереднього прийому препарату). Інтоксикація явища спалаху може зайняти кілька місяців без використання наркотиків. Наркомани, які пережили цей 66

Фіг. Рис.9: Кокаїновий кокаїн (Erythroxylon coca) Рис.10: Їстівна катта (Catha edulis) (катха) 11: Аравійська кава (Coffea arabica) Oto Osina 2016 4.3.1 Кокаїн (синоніми - сніг, кокс, кокс, С, цечко, тріщина.) Характеристики: Джерелом кокаїну є рослина кокаїн (Erythroxylon coca Lam. Рис. 9) . Походить з Південної Америки, росте в районах Анд та Амазонки Болівії та Перу. Також його вирощують в Аргентині, Бразилії, Колумбії чи Індонезії. Це рясно розгалужений, завжди зелений чагарник висотою 2 3 м. Листя містять алкалоїд кокаїн. Кокаїн, хімічно витягнутий з листя рослин, являє собою білий кристалічний порошок, гарячий на смак, без особливого запаху. Він дуже добре розчиняється у воді. Його часто розбавляють цукром (лактоза, маніт), місцевими анестетиками (лідокаїн). 70

5.1 Синдром Антабуза (вазотоксичний, коприн) Характеристика: Виникає після вживання грибів, що містять коприн, у поєднанні з алкоголем, розвивається непереносимість алкоголю. Синдром спричинений Coprinus atramentarius Рис. 12a, Coprinus insignis Рис. 12b, Tricholoma aurantium Рис. 12c, Boletus torosus Рис. 12d та інші. Фіг. Рис. 12а: Coprinopsis atramentarius Вегетаційний сезон: квітень листопад Рис. 12b: Колючий гній (Coprinopsis insignis) Сезон вирощування: травень листопад 12c: Трихолома помаранчева (Tricholoma aurantium) Період росту: серпень листопад 12d: Boletus torosus Вегетаційний сезон: липень листопад Токсикокінетика: Koprin є хімічно нетоксичним N5-/1-гідроксициклопропіл/-L-глутаміном, інгібуючи альдегіддегідрогеназу в печінці. У поєднанні з алкоголем він зупиняє розщеплення алкоголю в організмі та викликає синдром антабузи

5.3 Фалоїдний синдром (циклопептидний, гепаторенальний, цитотоксичний) Характеристики: Циклопептидний синдром є найсерйознішим видом грибкової інтоксикації. Він утворюється після вживання грибів, що містять гепатотоксичні, циклічні алкалоїди, маманітини та фалоїдин. Гриби, що містять ці алкалоїди, є одними з найбільш токсичних у світі. У помірному поясі Європи та Азії відносно широко поширена Зелена поганка (синонім: Amanita phalloides Рис. 14а). Аманітин і фаллоїдин також містяться в зеленій поганці. Amanita phalloides var. Alba Рис. 14b), Amanita virosa Рис. 14c, Amanita verna Рис. 14d, Lepiota helveola Рис. 14e, Lepiota pseudohelveola 14 та інші. Фіг. 14a: Зелена поганка (Amanita phalloides) Період росту: липень жовтень 14b: Мухомор зелений var. білий (Amanita phalloides var. alba) Сезон зростання: липень жовтень Рис. 14c: Amanita virosa Сезон вирощування: серпень вересень 14г: Біла мухомор (Amanita verna) Сезон зростання: травень 81 серпня

Фіг. Мал. 18: Смердюча помилка (Agaricus xanthodermus) Період зростання: червень - листопад Рис. 19: Scleroderma citrinum Сезон вирощування: липень - листопад Рис. 20: Lactarius helvus Сезон вирощування: липень - листопад Рис. 21: Кальмар коров’ячий (Lactarius torminosus) Період росту: липень - жовтень Рис. 22: Лисиця апельсинова (Hygrophoropsis aurantiaca) Період росту: вересень - листопад 23: Omphalotus olearius Сезон вирощування: червень - листопад 87

5.6 Мускариновий синдром (парасимпатоміметичний) Характеристики: Він утворюється після вживання грибів, що містять термостабільний алкалоїд мускарин (2-метил-3-гідрокси-триметиламмоній тетрагідрофуран), що складається з декількох ізомерів. Частка ізомерів та їх вміст змінюються залежно від виду гриба. Мускариновий синдром спричинений грибами нитки (Inocybe), наприклад Нитка Патуая (Inocybe erubescens Рис. 26), гвоздика напр. Clitocybe agrestis Рис.27. Низькі значення мускарину містяться також в інших грибах, напр. Boletus luridus (рис. 28), Lactarius rufus (рис. 29), Mycena rosea (рис. 30) та інші. Цей синдром виникає рідше, але є дуже серйозним, рідко летальним. Фіг. 26: Лихоманка Патуйя (Inocybe erubescens) Період росту: травень - вересень 27: Clitocybe agrestis Сезон вирощування: серпень - листопад Рис. 28: Боровий гриб Сезон вирощування: травень - вересень 29: Окунь (Lactarius rufus) Сезон вирощування: червень - 89 листопада