Рентгенограми черевної порожнини з латерально-латеральним та вентродорзальним проекціями показали кругові радіоплотні структури: одна в лівій нирці, а інша в області сечоводу з тієї ж сторони та безліч дрібних структур в сечовому міхурі; всі сумісні з уролітами.

гіперкальціємія

ЕКОГРАФІЯ

УЗД черевної порожнини показало ліву нирку з неправильним контуром та гіперехогенною структурою з утворенням чіткої акустичної тіні в її внутрішній частині, сумісної з нефролітіазом. Структура з подібними характеристиками була помічена в дистальній частині лівого сечоводу. Не було розширення ниркової миски та гідронефрозу. У сечовому міхурі також спостерігалися множинні гіперехогенні структури з утворенням акустичної тіні.

ЗАГАЛЬНА АНАЛІТИКА КРОВІ

Гемограма: усі параметри в межах контрольних діапазонів.

Біохімія (додане зображення) АНАЛІЗ СЕЧІ:

Смуга сечі: hb +++, urob. -; Білірр. ++; prot; +; Ніт. -; c.cet.; глюк. +; лейк. +.

Щільність сечі: 1,038. Ph: 5,5.

Осад: наявність кристалів оксалату кальцію.

ПОЧАТКОВЕ ЛІКУВАННЯ

Госпіталізація за допомогою рідинної терапії рекомендується для спостереження за пацієнтом та перегляду його розвитку; але власники відмовляються від цього варіанту та приймають рішення про початкове амбулаторне лікування.

Потім встановлюється медичне лікування НПЗЗ (мелоксикам 0,1 мг/кг кожні 24 години) та антибіотикотерапія (амокс c/ac. Clav. 12,5 мг/кг кожні 12 годин); а також консервативне дієтичне лікування, перехід до певного для сечовивідних шляхів (Royal Canin S/O LP34 ®).

ЕВОЛЮЦІЯ І ЗАКЛЮЧНА ДІАГНОСТИКА

Через 15 днів після початку лікування: у кішки симптоми покращуються. Проводиться контрольний аналіз, і ми спостерігаємо, що загальний кальцій збільшився (14,4 мг/дл). Інші параметри зберігаються. Аналіз сечі та рентген без змін. Вирішено провести аналіз паратгормону та іонізованого кальцію.

PTH

0,1 мкмоль/л (0,4-2,5 мкмоль/л)

Цай

1,86 ммоль/л (1,17 - 1,34 ммоль/л)

ПРЕДПОЗИЦІЙНА ДІАГНОСТИКА: Ідіопатична гіперкальціємія.

Модифікація лікування: ми скасували лікування НПЗЗ та антибіотиками. Ми розпочали лікування краплями преднізолону. Початкова доза: 2 мг/кг кожні 12 годин перорально. Ми підтримуємо дієтичні зміни.

Після 15 днів лікування загальний кальцій знизився до 12,5 мг/дл, а також значення BUN та CREA також зменшились. Лікування преднізолоном підтримують у меншій дозі 1 мг/кг кожні 12 годин, і через місяць аналітичний препарат повторюють, а загальний рівень кальцію залишається на рівні 12,3 мг/дл. На сьогоднішній день Керо більше не проявляв симптомів, він набрав вагу, камінь сечоводу опустився в сечовий міхур, і йому зробили операцію з видалення каменю за допомогою цистотомії. Які було наказано проаналізувати, тим самим підтвердивши те, що спостерігалося в осаді сечі.

ЕТІОЛОГІЯ І ЕПІДЕМІОЛОГІЯ

Гіперкальціємія виникає, коли концентрація кальцію в сироватці крові перевищує 12 мг/дл, хоча рівні у щенят вищі, ніж у дорослих. Більшість автоматизованих аналізаторів хімічної сироватки вимірюють загальну концентрацію кальцію в сироватці крові, яка складається з біологічно активного іонізованого кальцію (50%), кальцію, зв’язаного з білками (40%), та комплексу кальцію (10%). Одним недоліком цього є те, що зміни концентрації білка в плазмі можуть змінювати загальний рівень кальцію, незважаючи на нормальний рівень іонізованого кальцію. (Нельсон, Куто, 1998).

Існує багато потенційних причин гіперкальціємії (див. Абревіатуру HARDIONS). здається, що ICH є найвизначнішою причиною у котів після ІР, а потім у клініці відбувається неоплазія.

Гіперпаратиреоз, злоякісна гуморальна гіперкальціємія, гіпертиреоз

Хвороба Аддісона, токсичність алюмінію, вітамін А, лужний синдром молока

Отруєння вітаміном D, наркотики, зневоднення, дієта

Ідіопатичний, інфекційний, запальний

Остеолітичний (остеомієліт, місцева остеолітична гіперкальціємія)

Шистосомоз, добавки кальцію.

Гіперкальцемії можна класифікувати як паратиреоїднозалежні (гіперпаратиреоз) або незалежні від паратиреоїдної залози (нормальна паращитовидна залоза). (Chew, Schenck, 2009).

На початку 90-х років у котів молодого та середнього віку з’явився синдром, у якого гіперкальціємія з’являється без явного пояснення. Загальний вміст кальцію в сироватці крові зростає протягом місяців або більше року, часто без явних клінічних ознак. (Chew, Schenck, 2009).

Немає повідомлень про расову чи статеву схильність, але довгошерсті коти більш представлені в деяких дослідженнях (Peterson, 2013).

Етіопатогенез захворювання невідомий. Запропоновано можливу кореляцію між ідіопатичною гіперкальціємією та підкислюючими дієтами або дієтами з обмеженим вмістом магнію. Наявність речовин, що імітують вітамін D або PTH, антагоністи кальцієвих рецепторів, промотори костної резорбції та/або всмоктування кальцію в кишечнику також можуть відігравати певну роль у патофізіології захворювання. Зміна, ймовірно, відбувається у генетично сприйнятливих тварин у складних умовах (Schenck et al, 2006)

СИМПТОМАТОЛОГІЯ

Клінічні прояви, як правило, дискретні та неспецифічні. Хронічна/спорадична блювота та втрата ваги - найпоширеніші зміни, а також анорексія, млявість, поліурія та полідипсія (Peterson, 2013). Найбільш серйозні клінічні прояви зазвичай виникають лише при кальціємічному рівні понад 18-20 мг/дл, включаючи брадикардію, серцеві аритмії, тремтіння м'язів, судоми, ступор, кому та смерть (Fradin-Fermé, 2011). Наявність нефрокальцинозу та уролітів оксалату кальцію спостерігається у 10-15% котів з ідіопатичною гіперкальціємією. У цих випадках може спостерігатися дизурія, гематурія, болі в животі та азотемія (Петерсон, 2013).

ДІАГНОСТИКА

Діагноз ідіопатичної гіперкальціємії ставлять після виключення інших можливих причин. Важливо провести повний і детальний фізичний огляд. Спочатку слід перевірити, що збільшення кальцію є реальним і стійким з часом. Якщо так, слід виміряти іонізований кальцій (iCa). Часто необхідно кількісно визначити рівні паратиреоїдного гормону та метаболітів вітаміну D. Інші додаткові методи, необхідні для діагностики, включають гематологію, біохімію сироватки крові, вірус імунодефіциту котів та серологію котячого лейкозу, аналіз сечі, УЗД черевної порожнини та рентген грудної клітки. (Петерсон, 2013)

ЛІКУВАННЯ

Лікування ідіопатичної гіперкальціємії є складним через невідому етіологію.

Існують різні терапевтичні варіанти, які не завжди ефективні.

Використання глюкокортикоїди у котів з ідіопатичною гіперкальціємією його називають ще однією альтернативою зменшенню іонізованого та загального кальцію, оскільки він сприяє зменшенню всмоктування кальцію в кишечнику, збільшує ниркову екскрецію та зменшує реабсорбцію кісток. Рекомендується застосування преднізолону або дексаметазону. Загалом, доза застосовуваного преднізолону коливається в межах 1-2,2 мг/кг РО, SQ або в/в кожні 12 годин; та 0,1-0,22 мг/кг перорально, ін'єкційно або внутрішньовенно кожні 24 години дексаметазону. (Chew, Schenck, 2009). Але посилена ниркова екскреція кальцію, що утворюється кортикостероїдами, може погіршити гіперкальціурію і, отже, збільшити ризик утворення оксалату кальцію уроліту, тому пацієнта слід часто контролювати. (Фрадін-Ферме, 2011).

Іншим альтернативним методом лікування є використання бісфосфонати (такі як алендронат та памідронат), які є синтетичними аналогами пірофосфатів, які інгібують реабсорбцію кальцію в кістках, зменшуючи кількість та функцію остеокластів (Kruger et al., 2011).

Памідронат можна застосовувати переважно у випадках екстреної гіперкальціємії у дозі 1,3-2,0 мг/кг/в/в у фізіологічному розчині, яку вводять протягом 2 годин, а потім повторюють через 1-3 тижні. Однак даних про його ефективність все ще мало, а його вартість дуже висока (Schenck, 2010).

Що стосується алендронату, початкова описана доза становить 5-10 мг/кішка/перорально/кожні 7 днів (Schenck, 2010). При необхідності дозу можна збільшувати до 30 мг/кішку кожні 7 днів (Peterson, 2013). Важливо вводити алендронат після 12 годин харчового голодування та підтримувати ще 2 години голодування після прийому, оскільки їжа значно зменшує всмоктування ліків. Спочатку через 2 тижні слід повторно вимірювати рівні Cai через 1 місяць, 2-3 місяці, а потім кожні 4-6 місяців, якщо концентрація іонізованого кальцію залишається стабільною (Peterson, 2013).