помер

Трагічна аварія сталася на трасі Прага - Братислава поблизу Гумпольця 1 вересня 1992 р. Останнє місце його відпочинку - це братиславське кладовище в долині Славіч.

Братислава, 10 листопада (TASR) - 25 років минуло з дня смерті словацького політичного та державного діяча Олександра Дубчека у вівторок, 7 листопада. Він був однією з особистостей сучасної словацької історії, до якої постійно повертаються як історики, так і широка громадськість.

Олександр Дубчек, політик, який залишив за собою мрію про соціалізм з людським обличчям і, за словами чеського письменника Богуміла Грабала - першого знатного комуніста, народився 27 листопада 1921 року в Угровці. За збігом обставин, у тому самому будинку, де народився Чудовит Штур. Він багато чого не сумував і народився б у Сполучених Штатах Америки (США). У 1912 році його батько Штефан Дубчек виїхав працювати в Чикаго, США, теслярем.

Засідання братських комуністичних і робітничих партій у Братиславі 3 серпня 1968 р. Перший секретар ЦК КПУ Олександр Дубчек, генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв і член Президентства ЦК Комуністичної партії Фото: TASR/Štefan Petráš

Дубчек мав лише неясні спогади про Угровець. У віці трьох років він разом з батьками опинився в кооперативі "Інтергельпо" в сучасному Бішкеку, Киргизстан, який входив до складу тодішнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). Через складні кліматичні умови члени кооперативу поступово покинули Киргизію. Дубчек оселився на деякий час у Горькому (нині Нижній Новгород, Росія).

У той час, коли зруйнована війною Словацька Республіка (1939 - 1945) почала писати свою коротку історію, сім'я повернулася до Словаччини в 1939 році. Молодий Дубчек висловив свою незгоду з політикою воєнної республіки не лише приєднавшись до тодішньої нелегальної Комуністичної партії Словаччини (КСС), але й взявши участь у Словацькому національному повстанні (СНП). Він також воював зі своїм братом в СНП і був двічі поранений. Його брат загинув під час повстання.

Після Другої світової війни одружився і оселився у Тренчині. Там після 1948 р. Йому надійшла пропозиція працювати в політичних структурах КПРС. У 1953 році він став головним секретарем регіонального комітету Комуністичної партії Словаччини (КСС) у Банській Бистриці, а згодом у Братиславі.

На початку 1960-х він уже обіймав посаду секретаря ЦК (ЦК) КПРС. У 1963 році він став першим секретарем ЦК КПРС.

Доленосним роком Олександра Дубчека був 1968 рік. У своїй політичній кар’єрі він перейшов на найвищу партійну посаду. Його було обрано першим секретарем ЦК Комуністичної партії Чехословаччини (ЦК Компартії). З цієї позиції він розпочав свої зусилля - реформувати економічну та політичну (тоталітарну) систему в колишній Чехословаччині. Завдяки зусиллям щодо реформ, відомій як "Празька весна", він став не лише найпопулярнішим політиком Чехословацької Соціалістичної Республіки (ЧРСР), а й всесвітньо відомим діячем. Його зусилля щодо реформ, також відомі як соціалізм з людським обличчям, були закінчені серпневим (1968) вторгненням в Чехословацьку Соціалістичну Республіку на чолі тодішнього СРСР на чолі з СРСР.

У квітні 1969 року Дубчека замінив Густав Гусак на посаді першого секретаря ЦК Комуністичної партії. З квітня по жовтень 1969 року Дубчек був головою тодішніх Федеральних зборів (ФЗ) Чехословацької Соціалістичної Республіки. Під тиском Хусака він підписав закон, який згодом узаконив втручання поліції проти демонстрантів у першу річницю окупації Чехословаччини військами Варшавського договору.

З грудня 1969 по червень 1970 року Олександр Дубчек був послом Чехословаччини в Туреччині. Нарешті, у червні 1970 року він був остаточно виключений з Комуністичної партії та призначений представником правих опортуністичних сил.

З 1970 р. До Лагідної революції (1989 р.) Він жив зі своєю сім'єю в Братиславі під наглядом Комуністичної державної безпеки (ШтБ) і працював у західнословацьких державних лісах. Незважаючи на придушення своєї спадщини, Дубчек став символом явища Празької весни не лише для громадян тодішньої Чехословацької Соціалістичної Республіки, а й для всього світу.

У 1988 році, з нагоди 900-ї річниці свого заснування, найстаріший університет Європи - в Болоньї, Італія, вирішив нагородити А. Дубчека почесним доктором політичних наук. Дубчек особисто взяв його на себе 13 листопада 1988 р. І виступив з промовою з цього приводу, в якому відкинув окупацію Чехословаччини військами Варшавського договору. Він захищав право громадян на реформування суспільства та висвітлював позитивні сторони демократії та поваги прав людини. Премію Сахарова за свободу думки також високо оцінили зусилля Дубчека щодо реформування Європейським Парламентом (ЄП), який присудив її в грудні 1989 року.

Під час Лагідної революції він втягнувся в процес політичних змін. У грудні 1989 року він став головою Федеральних зборів (ФЗ) Чехословацької Соціалістичної Республіки, а згодом також ФЗ Чеської та Словацької Федеративних Республік (ЧСФР). У 1992 році був обраний головою Соціал-демократичної партії Словаччини (СДСС).

Тисячі жителів словацької столиці вийшли на площу СНП у Братиславі 23 грудня 1989 року, щоб продемонструвати солідарність з румунським народом, який переживав громадянську війну. Асамблею організувала Громадська організація проти насильства. На сн. Ян Будай (праворуч) та Олександр Дубчек (ліворуч) серед демонстрантів. Фото: TASR/Павло Бренкус

Олександр Дубчек загинув в автокатастрофі 7 листопада 1992 року в лікарні в Празі за кілька днів до свого 71-го дня народження. Трагічна аварія сталася на трасі Прага - Братислава поблизу Гумпольця 1 вересня 1992 р. Похований 14 листопада 1992 р. У Братиславі. Останнє місце його відпочинку - Братиславський цвинтар у долині Славич.

6 листопада 2003 року в гірському парку Братислави було відкрито меморіальну дошку з нагоди 15-ї річниці нагородження почесним доктором університетом Болоньї, Італія.

Закон про надзвичайні заслуги Олександра Дубчека щодо демократії, свободи словацької нації та прав людини діє з 1 січня 2009 року. У січні 2011 року в столиці Італії Римі було відкрито бюст.

Режисер Лако Халама знімає кінопортрет політика і державного діяча Олександра Дубчека за мотивами літературного шедевра Любоша Юріка та сценарію Віліама Клімачека у постановці RTVS та постановці Filmpark. У фільмі періоду, документальній драмі «Коротка весна, довга зима», оповідачем буде сам Олександр Дубчек, який представлятиме вигадану лінію суб'єктивного спогадування подій 1968 року. Олександр Дубчек у фільмі зображений актором Адріаном Ястрабаном.

24 жовтня 2017 року новий закон встановив державні нагороди Йозефа Мілослава Хурбана та Олександра Дубчека навіть без підпису Президента Словацької Республіки Андрея Кіска. Вчинки та діяльність окремих людей або груп, які були надзвичайно корисними для розвитку окремих сфер соціального, культурного та економічного життя Словаччини, будуть нагороджені Державною премією Олександра Дубчека, яку присудить прем'єр-міністр.