Несподіваним результатом стало опитування громадської думки, проведене Інститутом Горсеніна минулого тижня. Виявилося, половина українців купують ліки без рецепта, третина приймає їх регулярно, приймає якісь ліки щодня, лише менше 10 відсотків живуть без ліків.
Несподіваним результатом стало опитування громадської думки, проведене Інститутом Горсеніна минулого тижня. Виявилося, половина українців купують ліки без рецепта, третина приймає їх регулярно, приймає якісь ліки щодня, лише менше 10 відсотків живуть без ліків.
Хоча значна частина населення, більше 43 відсотків, звертається за порадою до лікаря перед тим, як купувати препарат, майже 40 відсотків покладаються виключно на власний досвід, а 12,5 відсотків прислухаються до порад фармацевтів. 6,7 відсотка респондентів ставлять придбання ліків залежно від ціни препаратів, 6,3 відсотка прислухаються до порад своїх друзів, друзів та сусідів, а 4,2 відсотка купують ліки під впливом реклами, що транслюється по телевізору.
Особливе занепокоєння викликає той факт, що майже половина опитаних отримують ліки без рецепта. На жаль, це може мати серйозні наслідки. Не кожен може приймати будь-які ліки, які приймає сусідська тітка, вона, можливо, їх також не використовує, не кажучи вже про те, що лише лікар може визначити дозу необхідного ліки, будь-яке свавілля в цій області може доставити багато клопоту. Наркотик, який ви використовуєте для одних, може бути шкідливим і навіть смертельним для інших!
Понад 40 відсотків населення не відчуває труднощів із придбанням наркотиків, але 29,7 відсотка не в змозі заплатити ціну за свій препарат.
Більше 40 відсотків опитаних не надавали значення виробництву їх ліків, але 30,1 відсотка віддавали перевагу іноземним лікам. Лише чверть опитаних довіряла вітчизняним лікам без застережень.
Дослідження громадської думки показали, що понад 90 (!) Відсотків респондентів вважають, що суворий державний контроль за цінами на ліки повинен вводитися скрізь. Люди не розуміють, чому один і той самий препарат коштує дорожче в одній аптеці, ніж в іншій. Більшість із них відновили б стару державну систему постачання ліків, скасували б приватні аптеки. Звичайно, це може бути вже не так, але нинішня ситуація може викликати серйозне занепокоєння. За останні двадцять років суттєвих змін в охороні здоров’я, особливо в роботі медичних клінік (так званих поліклінік), не відбулось, проте постачання ліків повністю змінилося, аптеки приватизовані. У кожному місті відкрито безліч нових аптек (наприклад, у Берегшасі, наприклад, на місто на узбережжі Верке - 27 аптек на 1000 жителів!). Зрозуміло, що фармацевтична торгівля перетворилася на процвітаючий і прибутковий бізнес. І це, на жаль, жодним чином не може служити інтересам пацієнтів. Утримання аптек, оплата праці працівників та придбання ліків коштує багато, і ці витрати закономірно впливають на ціни на ліки.
Шокує те, що понад 85 відсотків опитаних не виключають можливості фальсифікації ліків. Також незрозумілим вважається, чому прайс-листи розміщені не у всіх аптеках, чому на препаратах відсутні цінники. Більшість людей кажуть, що це дає фармацевтам можливість просити стільки ліків, скільки хочуть.
Більшість людей купують свої ліки на основі рекламних роликів, що транслюються по телевізору. Комерційні телеканали пропонують увазі людей все більше і більше «чудодійних засобів», цілющих амулетів тощо. А пацієнти вірять у рекламу, не консультуються з лікарем щодо їхніх проблем зі здоров’ям, що, на жаль, у багатьох випадках може мати трагічні наслідки.
У Німеччині, Бельгії, Данії, Швейцарії заборонена реклама ліків у засобах масової інформації, у Швеції заборонена реклама ліків, що відпускаються за рецептом, а в Англії, Італії, Фінляндії та Франції влада суворо контролює тексти ліків. З іншого боку, у нашому парламенті вже давно говорять про необхідність заборони реклами ліків у ЗМІ, але марно. Наприклад, у жовтні минулого року євродепутати навіть не підтримали пропозицію про заборону реклами ліків, принаймні до і після телевізійних програм для дітей. За цю пропозицію проголосували лише сім з 450 депутатів Європарламенту!