Зв'язок між сінною лихоманкою та астмою (бронхіальна астма)
Тести функції дихання в дитячому віці

Управління астмою - загальні принципи

астми

При одночасному виникненні астми та сінної лихоманки метою лікування є одночасне зменшення запалення верхніх та нижніх дихальних шляхів. Більшість ліків для лікування бронхіальної астми можна доставити за допомогою інгаляційних апаратів, успішне використання яких вимагає співпраці, практики та багаторазового виправлення технічних помилок з боку пацієнта.

Як і більшість хронічних захворювань, дитячу астму та сінну лихоманку можна збалансувати за допомогою постійних ліків. Для досягнення контрольованого стану, крім використання медичних засобів, потрібні нефармакологічні методи, першим з яких є навчання пацієнта (розвиток, симптоми, лікування, використання інгаляційних апаратів тощо).

Лікування астми медикаментами - терапевтичні етапи

Існує два стовпи фармакологічного лікування астми, з одного боку, симптоматичні так звані протисудомні (бронходилататорні) засоби, а з іншого боку, засоби постійного підтримання, які частково є протизапальними (антагоністи лейкотрієну, інгаляційні кортикостероїди) та частково бронходилататори тривалої дії. Вони встановлюються фахівцем і відповідають ступеню тяжкості захворювання відповідно до рекомендацій, сформульованих на основі міжнародних терапевтичних рекомендацій. Мета полягає в тому, щоб досягти контрольованого стану захворювання, тобто безсимптомно, з якомога меншою кількістю препаратів. Контрольований стан означає, що дитина може прожити повноцінне життя, подібне до своїх здорових однолітків, із призначеними їй ліками.

Дуже важливо, що при лікуванні астми супутні захворювання є, напр. також лікується поліноз, тому a у разі співіснування двох захворювань при виборі терапії слід віддавати перевагу агентам, які одночасно лікують обидва захворювання (наприклад, лейкотрієнові анатгоністи). Лікування сінної лихоманки, що співіснує з астмою, також необхідно антигістамінними препаратами та місцевими протизапальними спреями для носа. Тільки лікування двох захворювань одночасно може призвести до безсимптомного, тим самим покращуючи якість життя.

Немедикаментозні елементи лікування

На додаток до ліків, необхідна безперервна легенева допомога, відвідування кожні три місяці, коли крім повторної оцінки стану дитини, можливо також змінити встановлену терапію. У всіх випадках під час контрольних відвідувань необхідно перевірити правильність використання інгаляційних пристроїв. Дитячі пульмонологи роблять великий акцент на наданні рекомендацій щодо способу життя пацієнтам під час наступних візитів. Для дитини з астмою дуже важливі заняття спортом та регулярні фізичні вправи, їм слід уникати одностороннього харчування та ожиріння. Останні погіршують симптоми астми та якість життя.

Бронхіальна астма та вірність терапії (дотримання)

Погана лояльність до терапії є проблемою у всьому світі. ВООЗ визначає терапевтичну лояльність як найважливіший, що впливає фактор, що загрожує результату лікування хронічних захворювань. Дотримання означає активну співпрацю між пацієнтом та лікарем у подальшому лікуванні, коли належним чином інформований пацієнт добровільно виконує рекомендовану терапію у співпраці з лікарем.

На прихильність впливає кілька факторів, напр. тяжкість симптомів, прогресування захворювання, ефективність терапії, складність або простота терапії, сприйняття негайного ефекту, знання хвороби пацієнта, терапія. Лікар загальної практики відіграє ключову роль у лікуванні бронхіальної астми для досягнення належної вірності терапії, оскільки пацієнт подає свої скарги на нього під час відвідування спеціаліста, де призначаються ліки, які приймає фахівець.

Дитина переростає або не переростає астму та супутні захворювання?

Це питання часто піднімається під час дитячих візитів до легень. Відповідь не проста, оскільки кожен випадок унікальний. За літературними даними, в результаті лікування та догляду приблизно дві третини дітей стають безсимптомними, і лише третина потребує постійного прийому ліків та легеневої допомоги поза дитинством. Однак у дитини, яка в якийсь момент свого життя мала симптоми астми/сінної лихоманки, можуть виникнути характерні симптоми в будь-який час після більш тривалого безсимптомного періоду. У таких випадках знову рекомендується консультація фахівця.

Чому так багато астматиків із полінозом?

Астма та супутні захворювання є генетично обумовленими захворюваннями, але навколишнє середовище також відіграє важливу роль у розвитку хвороби.

На підставі клінічних досліджень супутність астми значно вища у монозиготних близнюків, ніж у біцепсів. Фактори, що схильні до астми, були виявлені в 20 різних геномних областях, і на сьогодні в дослідженнях генетичних асоціацій виявлено понад 500 генів-кандидатів, які можуть бути відповідальними за розвиток симптомів та скарг на астму.

Зміни в генетичному запасі (метилювання, ацетилювання гістону, вплив мікроРНК на функцію генів) можна віднести до впливу навколишнього середовища. Все більш розповсюджений спосіб життя в містах, забруднення навколишнього середовища, куріння та погані харчові звички сприяють генетичним модифікаціям, спричиненим впливом навколишнього середовища, що, зрештою, може бути причиною експоненціального збільшення кількості алергічних та астматичних захворювань. Ці епігенетичні дослідження досліджують зміни впливу факторів навколишнього середовища на батьків з точки зору експресії генів у нащадків. Чітко продемонстровано, що допологові наслідки куріння, тютюнового диму та забруднювачів повітря збільшують шанси розвитку астми (asthma bronchiale) у потомства.