Симптоми медуллобластоми
Медулобластома у більшості дітей проявляється такими симптомами, як головний біль a ранкова блювота, які з часом погіршуються. Медулобластома, розташована в мозку, також може бути незграбною у дитини, проблеми письма та інші рухові навички, які поступово погіршуються в міру прогресування захворювання. Якщо пухлина поширюється на спинний мозок, це може спричинити біль у спині, проблеми з ходою, порушення ректального контролю тварин і сечового міхура.
Стадії медуллобластоми
Постановка - це спосіб класифікації пухлини за стадією її зростання, її розмірами, розташуванням та можливим поширенням на інші органи тіла. Це дозволить лікарю спланувати найбільш відповідне лікування та передбачити шанс дитини на одужання. Медулобластома у дітей класифікується як стандартний ризик та високий ризик, залежно від віку дитини, розміру пухлини, яка залишилася після операції, і чи поширилася пухлина на інші ділянки. Стандартний ризик: Пухлини стандартного ризику виникають у дітей старше 3 років, у яких пухлина майже повністю видалена, що означає, що залишкова пухлина після операції становить менше 1,5 кубічних сантиметрів. Пухлина розташована в задній частині мозку і не поширюється на інші ділянки. Високий ризик: Пухлини високого ризику трапляються у дітей різного віку. Ці пухлини вже поширилися на інші ділянки головного та спинного мозку. Пухлини, які залишаються після операції та мають понад 1,5 сантиметра кубічного об’єму тканини, що залишилася, також мають високий ризик. Рецидив: Це означає повернення пухлини після закінчення терапії. Він може з’являтися в головному або спинному мозку або в інших частинах тіла.
Діагностика
1. Огляд загального стану лікарем
Лікар орієнтовно вивчить функції мозку дитини, рефлекси, зір та слух.
2. Комп’ютерна томографія (КТ)
Щоб визначити точне розташування пухлини та будь-яких віддалених метастатичних вогнищ, лікар може використовувати КТ, яка використовує рентген та комп’ютерну обробку, щоб створити тривимірне зображення внутрішньої частини тіла. Часто під час КТ у вену вводять спеціальну контрастну речовину, щоб отримати більш детальну картину точного положення пухлини.
3. Магнітно-резонансна томографія (МРТ)
Медуллобластома також використовує магнітно-резонансну томографію для діагностики, де використовує індуковане електромагнітне поле для створення зображення головного та спинного мозку за допомогою комп'ютерного аналізу. Це обстеження трохи точніше, ніж обстеження на КТ.
4. Поперекова (інтратекальна) пункція хребта
При цьому обстеженні невелика кількість ліквору (спинномозкової рідини) видаляється із спинномозкового каналу через спинну область попереку пацієнта голкою та досліджується під мікроскопом на наявність пухлинних клітин.
5. Кісткова гаммаграфія (сцинтиграфія)
Це обстеження всього скелета може виявити, як пухлина поширилася на кістки. Під час цього обстеження у вену пацієнта вводиться невелика кількість слабо радіоактивної речовини. Ця речовина захоплюється в кістковій тканині і ступінь випромінювання вимірюється за допомогою спеціальної гамма-камери. Кісткові ділянки зі збільшеним накопиченням радіофармацевтичних препаратів вважаються підозрою на ріст пухлини.
Лікування
Участь у клінічних випробуваннях є стандартною частиною допомоги дітям з медуллобластомою. Щоб адекватно використовувати ці новіші методи лікування, онкохворих дітей слід лікувати у спеціалізованих дитячих центрах лікування раку. Лікарі в таких центрах мають досвід лікування дитячого раку і мати доступ до новітніх наук та досліджень. Багато разів у лікуванні онкологічної дитини бере участь ціла команда спеціалізованих лікарів. Дитячий рак часто доступний для дітей та їх сімей, а також допоміжного персоналу, такого як дієтологи, соціальні працівники, дитячі психологи та інші. Для онкохворих дітей у таких лікарняних установах також можуть бути спеціальні приміщення та умови для навчальних та хобі-заходів. Медуллобластому можна лікувати за допомогою 3 видів лікування: хірургія, променева терапія a хіміотерапія цитостатиками. Іноді ці методи лікування комбінують. У деяких пацієнтів можуть застосовуватися високі дози хіміотерапії з подальшою трансплантацією стовбурових клітин кісткового мозку.
1. Хірургічне втручання
Хірургічне втручання проводиться для підтвердження діагнозу та видалення якомога більшої кількості пухлини у всіх випадках медуллобластоми.
2. Променева терапія - променева терапія
Використання променевої терапії Рентген або частинки високої енергії для усунення пухлинних клітин. Найбільш поширеною формою опромінення називають зовнішню променеву терапію, або опромінення зовнішнім променем, оскільки випромінювання надходить від опромінювального пристрою поза тілом пацієнта. Променева терапія у дітей старше 3 років передбачає незначну дозу опромінення всього мозку та спинного мозку з подальшим підвищенням дози локально до місця пухлини або задньої частини головного мозку. У дітей віком до 3 років променева терапія часто обмежується задньою частиною мозку або пухлинним руслом, після чого проводяться хірургічні втручання та хіміотерапія. Поширеними побічними ефектами радіації є підвищена стомлюваність, сонливість, розлад шлунку, блювота та можливі головні болі. Оскільки променева терапія іноді може заважати нормальному розвитку мозку дитини, лікар може прийняти рішення про інший варіант лікування.
3. Хіміотерапія
Рецидив медуллобластоми
Медулобластома та її терапевтична процедура при рецидивах залежать від двох факторів:
- чи з’явилася пухлина знову у вихідному місці мозку або в іншій його частині
- від типу терапії, яку дитина спочатку лікувала
Залежно від конкретних обставин, лікар може рекомендувати операцію, променеву терапію або хіміотерапію. Інтенсивна хіміотерапія високими дозами цитостатиків може бути частиною такого "рятувального" лікування у дітей з рецидивуючими медуллобластомами.